Справа № 157/908/25
Провадження №2/157/449/25
(заочне)
14 жовтня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 23 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №497322-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес позика» 23 квітня 2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №497322-КС-001 про надання кредиту. ОСОБА_1 у той же день прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вказаного договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 23 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №497322-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,16395 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 14травня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №497322-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 5000 гривень.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором №497322-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №497322-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №497322-КС-001 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором №497322-КС-001 на загальну суму 2630 гривень.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
ТОВ «Бізнес позика» не нараховувало та не просить суд стягнути з відповідача на користь позивача жодну неустойку (у формі пені чи штрафів). ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідача лише заборгованість по тілу, процентам, та комісії за надання кредиту, які були нараховані відповідно до умов кредитного договору та норм Цивільного кодексу України. ТОВ «Бізнес позика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії Кредитного договору. Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися). Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий позивачем до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично протягнула дати після закінчення строку дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості. Дата створення розрахунку заборгованості зазначена на його початку у першій таблиці. Звертаємо увагу суду, що у випадку укладення додаткових угод до кредитного договору, додатковими угодами строк дії кредитного договору міг бути продовжений (у разі якщо додаткові угоди до кредитного договору укладалися).
Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у боржника станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість за договором №497322-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 37 008 грн 26 к., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 20 642 грн 26 к та суми прострочених платежів за комісією - 1366 гривень.
ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, ввійшов до особистого кабінету та з особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (підпункти 3.1.2, 3.1.3 Правил). Як описано вище, ТОВ «Бізнес позика» 23 квітня 2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №497322-КС-001 про надання кредиту. Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю.
ОСОБА_1 23.04.2024 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №497322-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-5749 (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
За умовами вказаного кредитного договору та правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Позивач вважає, що його позовні вимоги, викладені у позовній заяві, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення судом в повному обсязі (повністю).
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 37 008 грн 26 к. та сплачений судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Представник позивача Мишевська Н.М. у судове засідання не з'явилася, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо заочного розгляду справи та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.
Дотримуючись положень статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 23 квітня 2024 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №497322-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», а також підписано пропозицію (оферту) укласти договір №497322-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір №497322-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 19-23, 24-28, 29-33). Крім того, позичальником підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 16-18).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика».
Відповідно до пунктів 2.2.-2.5. договору, тип кредиту: кредит, строк на який надається кредит: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,16395000, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту: 1500 гривень, нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Супровідні послуги відсутні, тарифи не змінні в продовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7. договору загальний розмір наданого кредиту: 10 000 гривень. Строк дії договору: до 13.08.2024.
Відповідно до підпункту 7.3.1. п. 7.3. договору, підписуючи цей договір позичальник підтверджує, що до укладання договору він отримав від кредитодавця (в т.ч. кредитного посередника) інформацію та документи, надання яких передбачено законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також умови договору і правила, що розміщені на сайті кредитодавця.
Крім того, сторонами 14 травня 2024 року укладено Додаткову угоду №1 до Договору №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 36), з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», на наступних умовах: 1. Кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 14.05.2024 сума неповернутого позичальником кредиту становить: 10 000 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 814 грн 80 к. (надалі - несплачені проценти); сума нарахованої та несплаченої комісії становить: 616 грн (надалі - Несплачена Комісія). 2. Кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення Додаткової угоди: 2.1. Кредит збільшується на 5000 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов'язується повернути, кредит збільшений на 5000 грн у строки та на умовах викладених у договорі. 2.2. Після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту та додаткового кредиту складатиме 15 000 грн. 3. На дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п. 6.1 цієї додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів. 4. Після укладення цієї додаткової угоди та збільшення суми кредиту будуть змінені умови кредитування за договором. У зв'язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: загальна сума отриманого кредиту становить: 15 000 грн (п. 1 та п. 2. додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: 36 179,57 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 30 125 грн 44 к. 5. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 750 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (п. 6, п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Договір про надання кредиту був підписаний відповідачем 23.04.2024 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-5749, а додаткова угода підписана 14.05.2024 ідентифікатором UA-1570, в особистому кабінеті.
Таким чином доведено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін. Також встановлено, що відповідач ознайомився із запропонованими умовами й погодився з ними. Укладення договору та додаткової угоди підтверджується візуальними формами послідовності дій клієнта щодо укладення електронного договору про надання кредиту 497322-КС-001 від 23.04.2024 та щодо укладення електронної додаткової угоди 1 до договору про надання кредиту 497322-КС-001 від 23.04.2024, в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті http//my.tpozyka.com (а.с. 39-40, 41).
Відповідно до анкети клієнта ОСОБА_1 зазначив інформацію стосовно бажаного кредиту: сума бажаного кредиту 10 000 грн, дата отримання кредиту 23.04.2024, фінансовий номер телефону позичальника НОМЕР_3 , номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів НОМЕР_2 (а.с. 42).
Згідно з підтвердженнями щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід» були здійснені наступні успішні перекази грошових коштів на рахунок отримувача, а саме 23.04.2024 та 14.05.2024 ОСОБА_1 було перераховано кошти відповідно в сумі 10 000 гривень та 5000 грн на платіжну картку номер НОМЕР_4 (а.с. 43, 44).
На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» направило інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 і повідомило, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ) за період із 23.04.2024 по 13.08.2024 та додатково направило виписку по вказаному рахунку за вказаний період, із якої вбачається, що 23.04.2024 та 14.05.2024 на вказану картку, яка належить ОСОБА_1 , здійснено переказ коштів на суму 10 000 гривень та 5000 гривень відповідно.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у гривні (а.с. 12-14) та довідки про стан заборгованості (а.с. 15), станом на 30 квітня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача перед ТОВ «Бізнес позика» за договором №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 становить 37 008 грн 26 к., що складається з: заборгованості за кредитом - 15 000 грн; заборгованості по відсотках - 20 642 грн 26 к.; заборгованість по комісії 1366 грн. Водночас, ОСОБА_1 здійснив часткове погашення кредиту на загальну суму 2630 грн, що свідчить про обізнаність та згоду відповідача з умовами кредитного договору.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалося вище, матеріали справи підтверджують факт виконання позивачем зобов'язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у сумі 15 000 гривень. Позичальник доказів належного виконання зобов'язань за вказаним вище кредитним договором суду не надав, що підтверджує правомірність вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредитом. З урахуванням викладеного, вимога про стягнення заборгованості в зазначеному позивачем розмірі є підставною.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на фактичну суму наданого кредиту, який наданий до 13 серпня 2024 року. Враховуючи зміст пункту 2.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються лише в межах 16 тижнів і після спливу вказаного строку проценти за користування кредитом нарахуванню не підлягають.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти нараховані позивачем у межах строку дії договору про надання кредиту №497322-КС-001 від 23.04.2024 (23.04.2024-13.08.2024).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого вбачається, що відповідач сплатив 2630 грн на повернення кредиту, частина з яких, а саме 1746 грн була зарахована на погашення відсотків, а інша частина, у розмірі 884 грн, на погашення комісії. Відповідач належним чином не сплачував платежі по кредитному договору та порушив встановлений сторонами графік платежів.
На час розгляду справи боржник свої зобов'язання за договором №497322-КС-001 від 23.04.2024 про надання кредиту належним чином не виконав, порушив встановлений у пункті 3 договору графік платежів, чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по договору про надання кредиту, який наданий суду, відповідає нормам закону та умовам договору. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору та контррозрахунку не надав.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Надані позивачем докази суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
Водночас, суд вважає безпідставними позовні в частині стягнення заборгованості за комісією.
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов'язаних із цим обмежень для банку.
На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.
Пунктом 2.5 договору №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 та п. 5 додаткової угоди від 14.05.2024 передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1500 гривень та комісію за надання додаткової суми кредиту у розмірі 750 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов'язання за кредитним договором полягає в обов'язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов'язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25).
Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов'язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов'язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов'язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Враховуючи викладене вище, умови договору №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 щодо сплати комісії, пов'язаної з наданням кредиту в розмірі 1500 грн та умови додаткової угоди №1 від 14.05.2024 до договору №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 щодо сплати комісії за надання додаткової суми кредиту в розмірі 750 грн, є нікчемними, а тому вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією у вказаних розмірах задоволенню не підлягають.
Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.
Суд відхиляє здійснений позивачем у розрахунку заборгованості за договором №497322-КС-001 про надання кредиту від 23.04.2024 розрахунок заборгованості в частині заборгованості за комісією в загальному розмірі 2250 гривень.
Окрім тіла кредиту до стягнення заявлені проценти за користування кредитом у межах обумовленого строку. Кредитодавець ТОВ «Бізнес позика» у позовній заяві просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 у свою користь, крім тіла кредиту у розмірі 15 000 грн, відсотки за користування кредитом у сумі 20 642 гривні 26 копійок.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом України №3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Враховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір було укладено 23 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» визначено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Пунктом другим розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Кредитний договір між позивачем і відповідачем був укладений 23 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Таким чином, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
При вирішенні цього спору судом взято до уваги, що відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не надав. Контррозрахунку, який би спростовував неправильність розрахунку, поданого позивачем, відповідач також не надав.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про здійснення перерахунку процентів, які підлягають стягненню з відповідача за ставкою 1% в день, що складає 15 750 грн (10 000 грн х 1% = 100 грн х 21 день = 2100 грн, 15 000 грн х 1% = 150 грн х 91 день = 13 650 грн).
Разом із тим, відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме 08.05.2024 проведена часткова сплата по зазначеному вище договору на суму 2630 гривень, частина з яких, у розмірі 884 грн була зарахована на оплату комісії, яку суд визнав нікчемною та такою, що до стягнення не підлягає, тому суд з урахуванням цієї суми зменшує розмір прострочених відсотків.
Враховуючи зазначене вище, з урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, з огляду на норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у зв'язку з чим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 14 866 грн заборгованості по відсотках, що разом становить 29 866 гривень.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено на 80,70% (29 866 грн х 100% : 37 008 грн 26 к.), тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 1954 грн 88 к. (2422 грн 40 к. х 80,70%).
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №497322-КС-001 про надання кредиту від 23 квітня 2024 року в сумі 29 866 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 1954 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 88 копійок судового збору.
Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне найменування, ім'я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код в ЄДРПОУ 41084239; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Головуючий: Б.С. Гамула