справа № 156/1106/25
Провадження № 2/156/478/25
рядок статзвіту 68
15 жовтня 2025 року сел.Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Федечко М. О.,
за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/1106/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 - не з'явилася,
представник позивача ОСОБА_2 - не з'явилася,
відповідач ОСОБА_3 - не з'явився,
Суть спору
11.09.2025 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог ствердила, що між нею та відповідачем 14.10.2000 року Колонською сільською радою Іваничівського району Волинської області було зареєстровано шлюб за актовим записом №8.
Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як зазначає позивач, спільне життя між нею та ОСОБА_3 не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, фізичної та психологічної несумісності, відсутністю взаєморозуміння та поваги, значним розходженням поглядів на зміст сімейних відносин та різним розумінням сімейних прав та обов'язків з точки зору ведення господарства. На жаль, зміст сімейних відносин був доведений до рівня систематичного нагадування переліку зобов'язань, рівноправність та цінність партнерів нівельована, а поняття того, що сім'я має засновуватися на паритетних засадах та утвердженні чоловіком поваги до жінки, та жінки до чоловіка в сім'ї відсутнє взагалі.
Під час спільного проживання відповідач застосовував до неї домашнє насильство, щодо нього, на сайті судової влади України наявні 4 справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за насильство в сім'ї.
Вона постійно знаходиться в страху за своє життя та життя дітей, коли відповідач здіймає сварки у сім'ї, його поведінка проявляється у вигляді агресії, лайки в її сторону, i навіть інколи відповідач може собі дозволити підняти руку на неї, зловживання інколи відповідачем спиртними напоями також призводить до сварок у сім'ї.
Вона намагалася зберегти шлюб усілякими способами, оскільки є діти, але з часом знову починалися сварки у зв'язку з різними поглядами на будь-які ситуації, в яких не знаходилося компромісів та виходів. Після багатьох спроб, які відбувалися з її сторони, щодо збереження шлюбних відносин та сімейних стосунків, відповідач не сприяв в налагодженні хороших стосунків. Сaмe тому збереження шлюбу між нею та відповідачем на даний момент є неможливим.
У зв'язку з наведеним позивач просить суд розірвати шлюб, який зареєстрований Колонською сільською радою, Іваничівського району Волинської області.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція учасників справи
Сторона позивача в судове засідання не з'явилася, однак 15.10.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 надійшла заява про підтримання позовних вимог, також просила розгляд справи проводити без їх участі, не заперечила, щодо винесення заочного рішення.
Відповідач, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомляв, однак 30.09.2025 року на адресу суду подав заяву в якій просив суд надати строк на примирення терміном 6 (шість) місяців.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 18.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження.
15.10.2025 року для участі в судовому засіданні сторони не прибули.
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Сторона позивача скористалася наданим їй правом та, відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, подала клопотання про розгляд справи без їх участі. В силу вимог ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, відтак підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст.280 ЦПК України, 15.10.2025 року судом постановлено протокольну ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстрований 14.10.2000 року Колонською сільською радою Іваничівського району Волинської області за актовим записом №8, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 14.10.2000 року (а.с. 12).
Сторони є батьками дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія актового запису про народження «ДІЯ»), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18.02.2008 року), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.11.2010 року) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06.09.2012 року) (а.с. 11, 13-15).
Відповідно до фотокопії витягу із сайту судової влади України, стосовно відповідача розглядалися справи про адміністративне правопорушення про вчинення домашнього насильства (а.с. 16).
Відповідно до копії постанови (з ЄДРСР - автентичність перевірено) Іваничівського районного суду Волинської області від 01.03.2012 року, яка набрала законної сили 11.03.2012 року, відповідача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо дружини(а.с. 17).
Відповідно до копії постанови (з ЄДРСР - автентичність перевірено) Іваничівського районного суду Волинської області від 11.11.2016 року, яка набрала законної сили 21.11.2016 року, відповідача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП щодо вчинення домашнього насильства відносно членів сім"ї. (а.с. 19-20)
Як ствердила в позові позивачка, відповідач неодноразово вчиняв щодо неї домашнє насильство та постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 30.12.2024 року, відповідача було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення домашнього насильства щодо дружини. ( згідно ЄДРСР дійсно такий факт мав місце), однак останнього звільнено від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого.
Крім цього, на даний час також винесено постанову Іваничівського районного суду Волинської області від 30.09.2025 року, згідно якої відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо дружини ОСОБА_1 .
Застосоване судом законодавство та висновки суду
Відповідно до ст.51 Конституції України та ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст.112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
При вирішенні даного спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006року у справі "Проніна проти України").
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, однак на даний час не підтримують стосунків. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, про, що однозначно і категорично ствердила у тексті позовної заяви. Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання позивача надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо позивача, подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, її життю та здоров"ю, тому суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що в порядку ч.2 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Щодо розгляду клопотання відповідача про надання строку для примирення.
30.09.2025 року ОСОБА_3 подав на адресу суду письмову заяву в якій просив суд надати учасникам справи термін на примирення строком шість місяців.
15.10.2025 року від представник позивача ОСОБА_2 надійшла заява про заперечення щодо примирення, оскільки відповідач періодично вчиняє домашнє насильство по відношенню до позивача. Крім того вчинення відповідачем домашнього насильства щодо позивача спонукало останню звернутися до Іваничівського районного суду Волинської області із позовом про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно з ч.3 ст.55 СК України дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Частинами 3, 4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц, постанова від 30.05.2019 р.
Згідно з ч. 2 ст.111 СК України якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.
В ході розгляду цієї справи судом встановлено, що відповідач по справі неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення ним домашнього насильства щодо дружини про що свідчать докази в матеріалах цивільної справи.
Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги категоричне заперечення сторони позивача щодо надання строку на примирення подружжю, неодноразове вчинення відповідачем домашнього насильства відносно своєї дружини, суд приходить висновку, що клопотання відповідача про надання строку на примирення є необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.
Одночасно суд звертає увагу, що поняття «моральні засади суспільства» діючим законодавством не визначено, а тому при вирішення питання чи не буде надання часу на примирення суперечити моральним засадам суспільства суд застосовує положення ст. 24 Сімейного кодексу України, яке закріплює вільну згоду жінки та чоловіка на шлюб та заборону примушування жінки та чоловіка до шлюбу. Отже, при категоричній незгоді сторони позивача на примирення, а також встановлення факту порушеної адміністративної справи про вчинення відповідачем домашнього насильства, суд вважає що надання такого строку на примирення буде суперечити ст. 24 та ч. 2 ст. 111 СК України.
Судові витрати
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280 - 282 ЦПК України та Законом України «Про судовий збір», суд -
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який зареєстрований 14.10.2000 року Колонською сільською радою, Іваничівського району Волинської області за актовим записом №8.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про сторони та учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено та підписано 15 жовтня 2025 року.
Суддя М. О. Федечко