15 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4093/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.
Позов обґрунтовано тим, що згідно із записами військового квитка позивача у квітні 2022 року було виключено з військового обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я. Однак зазначені відомості не були внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якому міститься інформація про наявність у позивача статусу військовозобов'язаного. З метою усунення невідповідності відомостей військового квитка з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та внесення дійсної інформації про непридатність до військової служби позивач звертався до відповідача з відповідною заявою, в задоволенні якої було відмовлено з тих підстав, що висновок позивача про непридатність до військової служби не був затверджений Регіональною військово-лікарською комісією і останньою не було видано позивачу свідоцтво про хворобу. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки останній всупереч вимогам Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, та Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, протиправно не виконав обов'язок щодо внесення до реєстру змін про виключення позивача з військового обліку у квітні 2022 року, а наявні у названому вище реєстрі відомості про наявність у позивача статусу військовозобов'язаного не відповідають дійсності. Крім цього, позивач звернув увагу на те, що станом на квітень 2022 року, тобто у період визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого і Міністерстві юстиції 17 листопада 2008 року №1109/15800, не було передбачено процедури проведення медичного обстеження військовозобов'язаних із обов'язковим затвердженням його результатів штатною ВЛК, а тому відповідач був зобов'язаний виключити позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у даній справі.
Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку, оскільки результати проведеного медичного огляду не були затверджені у порядку, встановленому Положенням №402, а саме: результати огляду позивача військово-лікарською комісією мали бути затверджені регіональною ВЛК. Враховуючи наведене, відповідач вважає заявлений позов безпідставним та просить суд відмовити у його задоволенні.
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06 квітня 2022 року №630 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 від 29 листопада 1993 року ОСОБА_1 знято з військового обліку офіцерів запасу з 06 квітня 2022 року.
Згідно з пунктом 20 указаного військового квитка ОСОБА_1 виключено з військового обліку 06 квітня 2022 року за станом здоров'я.
Між тим, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оформленого у додатку «Резерв+», у названому реєстрі міститься інформація про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з наявністю у нього статусу військовозобов'язаного. Відомості про виключення позивача з військового обліку із зазначенням відповідних підстав у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні.
У зв'язку з цим 07 липня 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив виправити відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» (з урахуванням актуальної інформації, яка вказана у військовому квитку), шляхом внесення до Реєстру інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 квітня 2022 року №630.
За результатами розгляду заяви позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 видано лист від 16 липня 2025 року №6915, в якому вказано, що позивача не було виключено з військового обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_8 і він вважається військовозобов'язаним по відношенню до військового обліку.
Посилаючись на норми Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого і Міністерстві юстиції 17 листопада 2008 року №1109/15800, відповідач у своєму листі від 16 липня 2025 року вказав, що у відповідності до названого положення Свідоцтво про хворобу підлягає розгляду та затвердженню виключно штатною Регіональною ВЛК. Відповідно, позивач не міг бути виключений з військового обліку через відсутність відповідного висновку про затвердження Регіональною ВЛК довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Додатково у листі зазначено про необхідність особистого прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження військово-лікарської комісії та видано повістку №4479179 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 для уточнення даних.
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне
Відповідно до частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.
Так, згідно з частинами першою, третьою, четвертою, п'ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби. Наслідком визнання військовозобов'язаних непридатними до військової служби є виключення їх з військового обліку.
До 05 січня 2023 року механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921 (далі - Порядок №921, чинний на час визнання позивача непридатним до військової служби на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 квітня 2022 року №630), який визначав механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та виконавчими апаратами районних, обласних рад (далі - державні органи), територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти незалежно від їх підпорядкування та форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку №921 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов'язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Згідно з пунктом 4 Порядку №921 завданнями військового обліку є: утворення військового резерву людських ресурсів для забезпечення здійснення заходів щодо переведення Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, на організацію і штати воєнного часу, а також для доукомплектування їх особовим складом у мирний час та в особливий період; проведення аналізу кількісного складу та якісного стану призовників і військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави; документальне оформлення військово-облікових документів призовників і військовозобов'язаних; бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; здійснення контролю за виконанням призовниками і військовозобов'язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.
Відповідно до пункту 5 Порядку №921 з метою ведення військового обліку в державі утворюється система військового обліку призовників і військовозобов'язаних (далі - система військового обліку).
Системою військового обліку є визначена законодавством сукупність узгоджених за метою та завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.
Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних.
Для забезпечення військового обліку створюється Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - автоматизована інформаційна телекомунікаційна система, яка призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов'язаних (призовників).
Пунктом 15-1 Порядку №921 було визначено, що взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відомості про яких наявні в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 16 Порядку №921 військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів: для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Згідно з пунктом 56 Порядку №921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
У разі відсутності у призовників і військовозобов'язаних військово-облікових документів районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки беруть їх на військовий облік, знімають або виключають з нього лише після відновлення зазначених документів.
Крім цього на дату визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням із військового обліку діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28 березня 2022 року №94, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2022 року за №378/37714 (далі - Порядок №94), який втратив чинність 22 серпня 2024 року на підставі наказу Міністерства оборони України №478 від 16 липня 2024 року.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку №94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку №94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Пунктом 12 розділу III Порядку №94 встановлено, що отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації.
Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом IV Порядку №94, відповідно до пункту 2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №94 верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків.
Відповідно до пункту 18 розділу II Порядку №94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
В подальшому на виконання положень частини п'ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, яка набрала чинності 05 січня 2023 року, і якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений. Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова (пункт 81 Порядку №1487).
23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.
Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ведення військового обліку здійснюється з метою постійного забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов'язаних, що, в свою чергу, надає можливість фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних військовозобов'язаних з метою аналізу кількісного складу та якісного стану військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави. Тобто, від відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів актуальної інформації залежить аналіз кількісного складу та якісного стану військовозобов'язаних для їх ефективного використання в інтересах оборони та національної безпеки держави. При цьому ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснюються взяття на військовий облік та зняття з нього.
Враховуючи викладене, у даному випадку обов'язок із зняття з військового обліку військовозобов'язаного ОСОБА_1 на підставі відомостей, які містяться в його військово-обліковому документі (військовий квиток серії НОМЕР_1 29 листопада 1993 року), мав бути виконаний саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається зі встановлених у справі обставин, на підставі довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 06 квітня 2022 року №630 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку на підставі статей 41-А, 39-А, 40-Б графи ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого і Міністерстві юстиції 17 листопада 2008 року №1109/15800.
На підставі зазначеної довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 зроблено відповідну відмітку у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 29 листопада 1993 року. Так, згідно з пунктом 20 військового квитка позивача виключено з військового обліку 06 квітня 2022 року за станом здоров'я.
Водночас, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оформленого у додатку «Резерв+», позивач вважається військовозобов'язаним, а відомості про його виключення з військового обліку відсутні.
При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження факту повторного проходження позивачем ВЛК з визнанням його придатним до військової служби, або які підтверджували би факт скасування довідки ВЛК від 06 квітня 2022 року №630, якою позивача визнано непридатним до проходження військової служби з виключенням його з військового обліку.
До цього суд зауважує, що відповідно до положень пункту 2.1 Глави 2 Розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого і Міністерстві юстиції 17 листопада 2008 року №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції, чинній як на час виключення позивача з військового обліку 06 квітня 2022 року, так і на час виникнення спірних у цій справі відносин), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Глави 2 Розділу 1 Положення №402 ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 Глави 2 Розділу 1 Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Отже, постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку можуть переглядатися ВЛК вищого рівня або бути скасовані у судовому порядку, проте не можуть не прийматися чи ставитися під сумнів територіальним центром комплектування та соціальної підтримки чи будь-яким іншим органом, оскільки такі постанови є обов'язковими до виконання.
Крім цього, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
Згідно з положеннями частин п'ятої, восьмої, дев'ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №559).
Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).
Отже, з метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виявленням невідповідності інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оформлених у додатку «Резерв+», відомостям військового квитка серії НОМЕР_1 29 листопада 1993 року, позивач 07 липня 2025 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 із заявою, в якій просив виправити відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», з урахуванням актуальної інформації, яка вказана у військовому квитку, шляхом внесення до Реєстру інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з визнанням непридатним до військової служби на підставі довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 06 квітня 2022 року №630.
Однак відповідачем, фактично, не було задоволено подану позивачем заяву та не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Суд зауважує, що оскільки позивач був визнаний непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії від 06 квітня 2022 року №630, така довідка не була скасована ВЛК вищого рівня, тобто є обов'язковою до виконання, і на її підставі у військовий квиток позивача внесено відповідні відомості про виключення його з військового обліку, то зазначені відомості підлягали внесенню і до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Проте відповідач не реалізував в повній мірі процедури виключення позивача з військового обліку, не здійснивши жодних дій із внесення належних відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Враховуючи викладене, суд погоджується із твердженнями позову про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Стосовно доводів відповідача у листі від 16 липня 2025 року №6915 та у відзиві щодо того, що результати проведеного медичного огляду позивача не були затверджені Регіональною ВЛК, у зв'язку з чим відсутні підстави для виключення позивача з військового обліку у зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби, то такі суд оцінює критично та відхиляє, адже відповідно до приписів пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 у редакції, яка була чинною у період з 16 квітня 2021 року по 04 травня 2024 року (тобто на час визнання позивача непридатним до військової служби у квітні 2022 року), постанови ВЛК військових комісаріатів оформлювалися довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках і такі не підлягали затвердженню штатною ВЛК.
Водночас обов'язок із оформлення свідоцтвом про хворобу постанов районних/міських ТЦК та СП про непридатність військовозобов'язаного до військової служби, які були ухваленні під час дії особливого періоду, був запроваджений на підставі наказу Міністерства оборони України від 27 квітня 2024 року №262 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2024 року за №616/41961), яким внесено зміни, зокрема, до пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402.
Зазначені зміни набрали чинності 04 травня 2024 року.
Отже, станом на день визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку (06 квітня 2022 року) норми пункту 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 не передбачали необхідності затвердження штатною ВЛК постанов ВЛК районних/міських ТЦК та СП, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про відсутність підстав для внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 06 квітня 2022 року №630.
З огляду на не виконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, які містяться у його військовому квитку серії НОМЕР_1 29 листопада 1993 року, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому суд зазначає, що покладення на відповідача вказаного вище обов'язку не є втручанням у його дискреційні повноваження.
Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Разом з цим, враховуючи, що оскільки при вирішенні спірних у цій справі відносин суд дійшов висновку про те, що дії відповідача чітко визначені законодавством, то такі не ґрунтуються на його дискреційних повноваженнях як суб'єкта владних повноважень, а тому у даному випадку задоволення судом вимог зобов'язального характеру, які заявлені позивачем у прохальній частині позову, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Крім цього суд зауважує, що невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Отже, заявлений позов підлягає задоволенню повністю.
Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 01 жовтня 2025 року у справі №560/19103/24.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно частин першої-третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість позиція відповідача є необґрунтованою та безпідставною.
Відповідно до частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання до суду цього позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в сумі 1211,20 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із визнанням його непридатним до військової служби.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ); відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя О.П. Лелюк