про відмову у зміні способу і порядку
виконання судового рішення
15 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2506/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
В провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької РДА (РВА), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької РДА - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Вижницької РДА у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік».
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Вижницької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат.
До суду від представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, в якій останній зокрема просить суд:
- змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду №600/2506/24-а від 05.02.2025 року - із зобов'язати Управління соціального захисту населення Вижницького нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на відповідний рік", починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат - на стягнення з Управління соціального захисту населення Вижницької РДА на користь ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про державний бюджет на відповідний рік", починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат, а саме в сумі 124778,90 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що після набрання законної сили рішення суду у даній справі Управління соціального захисту населення Вижницької РДА не виконало його у повному обсязі, фактично позивачу наразі не виплачена нарахована сума соціальної виплати, яка становить 124778, 90 грн.
Враховуючи наведені обставини та посилаючись на положення частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX від 21 листопада 2024 року, заявник вважає, що невиконання суб'єктом владних повноважень рішення суду у в даній справі протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили є самостійною підставою для встановлення зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, шляхом стягнення з боржника - суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Ухвалою суду вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі призначено до судового розгляду на 14 жовтня 2025 року о 10 год. 00 хв. Роз'яснено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, про розгляд заяви без його участі в порядку письмового провадження.
Інші учасники справи, в судове засідання не з'явились, про причину нявки не повідомили, хоча належним чином повідомлені, про дату час і місце розгляду справі.
Частиною другою статті 378 КАС України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи викладене, суд визнає за можливим розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №600/2506/24-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вижницької РДА - задовольнити повністю.
Визнано протиправними дії щодо відмови Управління соціального захисту населення Вижницької РДА у здійсненні перерахунку ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік».
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Вижницької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень суду Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління юстиції перебуває виконавче провадження № 77678487 по виконанню виконавчого листа № 600/2506/24-а від 05.02.2025, виданого Чернівецьким окружний адміністративним судом про зобов'язання Управління соціального захисту населення Вижницької РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного (віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною 3 інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат.
02.04.2025 державним виконавцем відділу, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 77678487. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження, у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.
26.05.2025 року на адресу Управлінням соціального захисту населення Вижницької РДА направлена вимога державного виконавця про надання вичерпної інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду з наданням підтверджуючих документів.
Згідно відповіді Управління соціального захисту населення Вижницької РДА № 01-17/266 від 27.05.2025 державного виконавця повідомлено, що постановою КМУ від 26 серпня 2021 року № 902 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду. Цей Порядок визначає механізм використання коштів за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» (далі бюджетні кошти) для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, а також виплати судового збору, виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Порядком передбачено пріоритетність напрямків для спрямування коштів та черговість рішень. Виконання рішення суду буде здійснено після надходження бюджетних коштів, та згідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду. Також повідомлено, що станом на 27.05.2025 згідно кошторису на 2025 рік по програмі «забезпечення виконання рішень суду» виділено 176322 грн.
15.08.2025 року на адресу Управління соціального захисту населення Вижницької РДА направлено вимогу державного виконавця про надання вичерпної інформації про нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як батькові дитини з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат з наданням підтверджуючих документів.
Станом на 23.09.2025 року відповідь на вимогу державного виконавця від 15.08.2025 року до Відділу не надходила.
23.09.2025 державним виконавцем на боржника - Управління соціального захисту населення Вижницької РДА за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
23.09.2025 року на адресу Управління соціального захисту населення Вижницької РДА в черговий раз направлено вимогу державного виконавця про надання вичерпної інформації про нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги як батькові дитини, з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік» та надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років як працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за дитиною з інвалідністю до 18 років, відповідно до частини 3 статті 46 Конституції України у розмірі не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про державний бюджет України: на відповідний рік», починаючи з 01.01.2021 року, з урахуванням проведених виплат з наданням підтверджуючих документів.
07.10.2025 на адресу відділу надійшла відповідь Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) якою надано вичерпну інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Управлінням соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації (районної військової адміністрації) повідомлено наступне, на обліку у Вижницькому управлінні соціального захисту населення ОСОБА_1 перебував з 2021 року як одержувач державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.
Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю призначена відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю " та Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 3 лютого 2021 року N 79.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: на дітей з інвалідністю віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст.3 Закону України" Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю " надбавка: на догляд на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років призначається + 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
Державної соціальної допомоги було виплачено в сумах в 2021 р. - 30041,60 грн., 2022 рік - 32812.90 грн, 2023р. - 34579,20 грн, в 2024 р.-39008,40.
На підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року по справі N 600/2506/24-а управлінням соціального захисту населення здійснено розрахунок доплати в розмірі прожиткових мінімум з урахуванням проведених виплат з 01.01.2021р. по 31.12.2024р. в сумі 124778,90, яку буде доплачено при поступленні коштів з державного бюджету для виконання судових рішень.
07.10.2025 року у зв'язку із невиконанням рішення суду, державним виконавцем відділу повторно винесено постанову про накладення на Управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації штрафу на користь держави у розмірі 10200,00 грн.
Вирішуючи подану заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в даній справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 378 КАС України).
Отже, правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які визначені в рішенні суду.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI (далі - Закон №4901-VI) передбачено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд враховує те, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат - виконання рішення суду. Зміна способу та порядку виконання судового рішення передбачає прийняття судом нових заходів з метою виконання рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлені порядок і спосіб.
Водночас суд зауважує, що застосування механізму зміни порядку і способу виконання судового рішення не передбачає при цьому зміни змісту судового рішення.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення полягає в тому, щоб зробити можливим виконання рішення суду за умови існування дійсних об'єктивних обставин, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання.
Суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Разом з цим, здійснення зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.
Суд зауважує, що крім механізму реалізації процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в цілому, положення статті 378 КАС України містять також і підстави розгляду таких питань.
Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх необхідно розглядати у сукупності з положеннями статті 5 та статті 245 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.
Так, згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 8-2) припинення релігійної організації, передбаченої статтею 289-9 цього Кодексу, та передачу майна, коштів та інших активів, що перебувають в її власності, крім культового, у власність держави; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Враховуючи зміст наведених вище процесуальних положень, суд зазначає, що зміст резолютивної частини рішення суду у даній справі свідчить про те, що зобов'язання, покладені на Управління соціального захисту населення Вижницької РДА зазначеним рішенням суду, відповідають обраному самим же позивачем способу захисту порушених його прав згідно з позовними вимогами, які були задоволені судом. При цьому, в даних випадку вказане рішення виконується примусово.
В контексті наведеного суд зауважує, що під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду, а також змінювати обраний при ухваленні цього рішення спосіб відновлення порушеного права позивача.
Вирішуючи спір в адміністративній справі суд у межах спірних правовідносин не вирішував питання про виплату позивачу конкретних грошових сум. А тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на стягнення конкретної суми такої виплати (яка хоча і була розрахована відповідачем при проведенні перерахунку виплат позивача на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалася у конкретному розмірі), відбудеться зміна рішення по суті, з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Обставини ж, повідомлені у поданій заяві, які передували її поданню, не є тими обставинами, що вказують на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не дають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення зміну способу і порядку виконання судового рішення, встановленого статтею 378 КАС України.
Крім цього, як встановлено з наявних у справі матеріалів, відповідачем на виконання рішення суду у даній справі сформовано розрахунок на доплату (виплату, утримання) соціальної допомоги позивача, відповідно до якого сума виплати останнього перерахованої соціальної допомоги складає 124778,90 грн.
Як вбачається зі змісту доводів заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі, така обґрунтована, фактично, невиплатою позивачу донарахованих сум грошових виплат.
Водночас, як встановлено судом та зазначив в межах виконавчого провадження відповідач - сума наявного боргу у розмірі 124778,90 грн буде виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України лише в разі наявності відповідних бюджетних асигнувань, які наразі у Управління соціального захисту населення Вижницької РДА відсутні.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону №4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З наведених положень законодавства вбачається, що виплата нарахованих (перерахованих) сум грошових виплат за рішенням суду здійснюється, зокрема, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду та в порядку черговості. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волевиявлення окремого територіального органу Управління соціального забезпечення.
Грошові кошти у вигляді заборгованості по соціальних виплатах, які належать стягувачу, не є власністю Управління соціального захисту населення та його територіальних органів, не знаходяться на їх рахунках. Фактичне виконання судового рішення у повному обсязі (тобто, включаючи і виплату донарахованих сум пенсії) можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Водночас стягнення з територіального органу Управління соціального захисту населення коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Відтак, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і в такий спосіб як зобов'язання виплатити позивачеві соціальну виплату (здійснити виплату донарахованої суми), хоча і за певних умов (під чим розуміється здійснення належного фінансування на виплату заборгованості з Державного бюджету України).
З огляду на викладене, суд вважає, що в межах даної адміністративної справи зміна способу виконання судового рішення у такому випадку не призведе до фактичного виконання рішення суду у цій справі, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті заборгованості з соціальних виплат позивачу.
Враховуючи те, що, фактично, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті соціальної виплати, а також те, що зміна способу виконання рішення суду у заявлений спосіб, фактично призведе до зміни рішення суду в цій справі по суті, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Стосовно змін, які внесені до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» №4094-IX від 21 листопада 2024 року (далі - Закон №4094-IX), суд зазначає таке.
Так, названим вище Законом, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до низки процесуальних кодексів України, зокрема до Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пояснювальною запискою до Проекту Закону №4094-IX таким запропоновано доповнити Кодекс адміністративного судочинства України положеннями, якими, зокрема, встановити, що невиконання боржником рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника вартості відповідного майна.
Наведені зміни законодавства відображені в абзаці 2 частини третьої статті 378 КАС України, яким передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що вказана вище норма Кодексу адміністративного судочинства України перебуває в безпосередньому, системному та нероздільному зв'язку з приписами статті 382-3 цього ж Кодексу, відповідно до частини третьої якої у разі постановляння ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною дев'ятою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Отже, застосування положень абзацу 2 частини третьої статті 378 КАС України для зміни способу і порядку виконання судового рішення, шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат можливе виключно у випадку відмови суду в прийнятті звіту відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Між тим, у межах цієї адміністративної справи не було застосовано процедури встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Таким чином, відсутність висновку суду про невиконання або неналежне виконання суб'єктом владних повноважень рішення суду, яке набрало законної сили, у порядку, встановленому статтями 382, 382-3 КАС України, виключає можливість розгляду судом питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідно до статті 378 КАС України.
З огляду на викладене у сукупності, суд проходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви - про зміну способу і порядку виконання судового рішення у даній справі.
На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити повністю.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя О.В. Боднарюк