15 жовтня 2025 року Справа № 580/1493/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду в адміністративній справі №580/1493/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.11.2024 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позов задоволено повністю, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату з 01.11.2024 ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік).
Представником позивача подана до суду заява у порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №580/1493/25, згідно якої заявник просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду в цій адміністративній справі.
Ухвалою суду Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області двомісячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №580/1493/25.
На адресу Черкаського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» 06.10.2025 надійшов звіт від Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №580/1493/25.
08.10.2025 на адресу суду через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву, у якій представник зазначає, що рішення суду не виконано у частині нарахування підвищення за період з 01.11.2024 по 31.12.2024. Крім того, представник зазначив, що за вказаний період Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області нараховано підвищення в сумі 6400 грн замість 12112 грн., тому просить у прийняті звіту відмовити.
Розглянувши поданий звіт, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Частинами 4, 7 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно до ч. 5 ст. 382-5 КАС України суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.
Із поданого звіту судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області виконало рішення суду 17.03.2025 у справі №580/1493/25 щодо нарахування нарахування з 01.11.2024 ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб (встановленим на 01 січня календарного року відповідно до Закону про Державний бюджет на відповідний рік). Пенсія позивачки після проведеного перерахунку з 01.11.2024 по 31.12.2024 становить 10499,12 грн, в тому числі 3200,00 грн - підвищення непрацюючим пенсіонерам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення (2*1600,00 (прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік»).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Органи Пенсійного фонду України здійснюють виплату пенсій лише у межах видатків, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
Отже, невиконання судового рішення управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні Закону України “Про виконавче провадження» можуть вважатись об'єктивні причини, що унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Враховуючи викладене, відсутність коштів Державного бюджету на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду є об'єктивною, поважною причиною, яка унеможливила здійснення виплати боргу позивачу.
Також суд зазначає, що з 01.01.2025 відбулась зміна законодавства, що регулює спірні правовідносини, зокрема, прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 № 1524 «Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення», а тому між позивачем та відповідачем після виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №580/1493/25 виникли нові спірні правовідносини щодо не здійснення виплати позивачці доплати до пенсії.
Враховуючи обставини справи, характер спірних правовідносин, предмет та категорію спору, приписи абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №580/1493/25 та відсутність необхідності встановлення нового строку відповідачу для подання до суду звіту або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу (звільнити від його сплати).
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.10.2025 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 у справі №580/1493/25.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ