про закриття провадження у справі
14 жовтня 2025 року Справа № 320/10444/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
04.03.2025 адвокат Тарасюк С.М. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Верховного Суду (01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8) в якому просив:
-визнати протиправними рішення про надання грифу секретності "Таємно" повному тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №800/74/17;
-зобов'язати відповідача вжити заходів для розсекречування постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №800/74/17 або засекречування лише тих частин, які містять відомості, що дійсно становлять державну таємницю.
-зобов'язати відповідача надати позивачу копію постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 у справі №800/74/17 з виключенням лише тієї інформації, яка дійсно становить державну таємницю.
01.04.2025 ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Кочановою П.В. у справі №340/10444/25 передано адміністративну справу на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду у зв'язку з необхідністю дослідження доказів, які відповідно до Закону України “Про державну таємницю» є державною таємницею.
Вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та передана шляхом автоматизованого розподілу судді Паламарю П.Г.
11.08.2025 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за матеріалами справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Також, зобов'язано Верховний Суд протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали надати суду завірені копії матеріалів на підставі яких прийнято рішення щодо протиправності якого представник позивача звернувся до суду.
Представником Верховного Суду до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що предметом оскарження у цій справі є рішення судді-доповідача Великої Палати Верховного Суду про надання грифу секретності “Таємно» повному тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 року у справі № 800/74/17. Вказано, що оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені. Наведене узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18, а також у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 року у справі № 580/3638/21, від 27.11.2019 у справі № 320/3328/19, від 09.11.2020 року в справі № 420/3143/20, від 26.05.2021 у справі №460/9271/20, від 06.07.2021 у справі №240/533/21, від 31.01.2023 у справі №640/13808/21, від 02.03.2023 року у справі №990/54/22, від 24.08.2023 року у справі № 380/14343/22 та інших. Наголошено, що Верховний Суд, як і будь-який інший суд, у своїй діяльності, пов'язаній зі здійсненням правосуддя, не створює, а лише використовує відомості, що становлять державну таємницю, які містяться у матеріалах судових справ (адміністративних, господарських кримінальних, цивільних), що перебувають у провадженні Верховного Суду або будь-якого іншого суду. Рішення щодо віднесення цих відомостей до державної таємниці та включення їх до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, прийняті державними експертами суб'єктів режимно-секретної діяльності, які не мають відношення до судової системи. За таких підстав, провадження у справі підлягає закритю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Представником позивача надано заперечення на відзив в якому звернено увагу, що предметом цього позову не є перегляд судового рішення по суті, а виключно рішення про надання грифу "Таємно" повному тексту судового рішення. Відтак, твердження відповідача про "оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбачено процесуальним законом, не допускається, не відповідає фактичним обставинам цієї справи, оскільки прийняття рішення про засекречування судового рішення знаходить за межами процесуальних повноважень судді з розгляду та вирішення справ, здійснення правосуддя та вчиненням процесуальних дій.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. У визначених законом випадках судове рішення про надання дозволу на проведення розвідувального заходу або про відмову в наданні такого дозволу, винесене у закритому судовому засіданні, не оприлюднюється і не публікується.
Підставою позовних вимог позивач визначив рішення суду Великої Палати Верховного Суду про надання грифу секретності «Таємно» повному тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 року у справі № 800/74/17.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 “Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв із таким предметом.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» судам роз'яснено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Відповідний висновок кореспондується також з викладеною у рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 у справі № 6-рп/2001 правовою позицією, згідно якої процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Враховуючи вищевикладене, розгляд судом позовних вимог предметом яких є оскарження процесуальних дій судді (суду), пов'язаних із розглядом справи нормами КАС України чи іншими законами України не передбачено.
Такі правові висновки сформовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18, від 27 лютого 2019 року у справі №9901/798/18, від 16 жовтня 2019 у справі №1340/4052/18, а також у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 року у справі №580/3638/21, від 27.11.2019 у справі №320/3328/19, від 09.11.2020 року в справі №420/3143/20, від 26.05.2021 у справі №460/9271/20, від 06.07.2021 у справі №240/533/21, від 31.01.2023 у справі №640/13808/21, від 02.03.2023 року у справі №990/54/22, від 24.08.2023 року у справі № 380/14343/22.
Відповідно до висновків, сформованих Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №826/56/18, оскарження дій суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ. Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише в межах відповідної судової справи, у якій такі порушення були допущені. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
З огляду на позовні вимоги щодо оскарження рішення суду Великої Палати Верховного Суду про надання грифу секретності «Таємно» повному тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 року у справі № 800/74/17 є достатні підстави для закриття провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI “Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою, сплачено судовий збір в розмірі 3633,60грн., а тому суд дійшов висновку про повернення на користь позивача сплаченого судового збору.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 241, 248, 256, 295 КАС України, суд,
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України, судовий збір в розмірі 3633 (три тисячв шістсот тридцять три) грн. 60 коп.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяПетро ПАЛАМАР