про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року справа № 580/11178/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, військової частини НОМЕР_1 , про стягнення матеріальної шкоди,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Черніков Денис Юрійович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України (далі - відповідач), в якому просить: стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманого грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовця за період служби з 20.05.2023 по 19.08.2024 включно у розмірі 268481,87 грн, заподіяну в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту (пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12 травня 2023 року), що був визнаний протиправним та нечинним, шляхом безспірного списання коштів з Державного бюджету України.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору, адже публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Так, пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» №481 від 12.05.2023, пунктом 2 якої викладено в новій редакції п.4 Постанови №704, який застосовувався Військовою частиною НОМЕР_1 при розрахунку його грошового забезпечення, та був скасований (визнаний протиправним та нечинним) постановою Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 (постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року залишено без змін), позивачу була завдана шкода у вигляді недоотриманого грошового забезпечення за період служби з 20.05.2023 по 19.08.2024 включно у розмірі 268 481,87 грн.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить стягнути з Держави Україна на його користь матеріальну шкоду у вигляді недоотриманого грошового забезпечення військовослужбовця за період служби з 20.05.2023 по 19.08.2024 включно у розмірі 268 481,87 грн, заподіяну в результаті прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту (пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12 травня 2023 року), що був визнаний протиправним та нечинним, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України.
Водночас, згідно із частиною п'ятою статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем не сформовані вимоги про прийняття судом щодо відповідачів одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 КАС України, натомість заявлено лише одну вимогу про відшкодування шкоди.
З огляду на викладене, позивачу необхідно надати суду примірник уточненої позовної заяви (та її копії по кількості відповідачів), у якій слід уточнити суб'єктний склад відповідачів у справі та зазначити позовні вимогами до кожного з них.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).
Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов'язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з'ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.
Позивач у позовні заяві визначає третю особу - Державна казначейська служба України, проте усупереч вимог ст.49 КАС України позивач не надав обгрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі.
Суд врахував, що згідно з ч.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
приведення у відповідність прохальної частини позовної заяви до вимог частини п'ятої статті 21 КАС України.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду: позовної заяви в новій редакції з приведенням у відповідність прохальної частини позовної заяви до вимог частини п'ятої статті 21 КАС України; уточнити суб'єктний склад відповідачів у справі та зазначити позовні вимогами до кожного з них; надання до суду обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви строк тривалістю 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяВалентина ОРЛЕНКО