15 жовтня 2025 року Справа № 580/10445/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірське» до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій,
16.09.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірське» (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії посадових осіб ГУ ДСНС України у Черкаській області щодо проведення у період з 08 до 09 вересня 2025 року перевірки виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ “Красногірське» та складення акту позапланової перевірки від 09.09.2025 №1.
Ухвалою від 30.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13.10.2025 представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке мотивоване тим, що подання позивачем даного позову про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління як завідомо безпідставного позову, який має штучний характер та містить ознаки зловживання процесуальними правами.
Відповідач зазначає, що Черкаським окружним адміністративним судом розглядається адміністративна справа № 580/5021/25 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Красногірське" про застосування заходів реагування.
На переконання відповідача подання позивачем цього адміністративного позову може розцінюватися як зловживання процесуальними правами з метою безпідставного затягування судового розгляду. Дії позивача не спрямовані на захист його прав чи законних інтересів, а мають на меті лише ускладнення розгляду справи № 580/5021/25.
Крім того, експлуатація об'єкта позивачем із порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки створює пряму та/або опосередковану загрозу життю і/або здоров'ю людей. У такому стані об'єкт не може підлягати експлуатації до повного усунення порушень.
Оцінивши доводи клопотання, суд зазначає таке.
Так, відповідно до ч.1 ст.240 КАС України
Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо:
1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;
2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;
5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду;
6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява;
7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом;
8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;
9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору;
10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Наявності вказаних підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не доведено.
Щодо доводів відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами, суд зазначає таке.
Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Згідно з ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Згідно з висновками Верховного Суду в ухвалі від 07 грудня 2020 року у справі №9901/598/19 перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини 2 статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
Відповідач у клопотання стверджує, що подання цього позову зумовлене затягуванням судового процесу у справі №580/5021/25, предметом якої є застосування до товариства з обмеженою відповідальністю “Красногірське» заходів реагування у вигляді повної заборони експлуатації будівель підприємства, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладенням печаток) до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Водночас, предметом справи, що розглядається, є визнання протиправними дії посадових осіб ГУ ДСНС України у Черкаській області щодо проведення у період з 08 до 09 вересня 2025 року перевірки виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ “Красногірське» та складення акту позапланової перевірки від 09.09.2025 №1.
Отже, подання позовної заяви у справі, що розглядається, є реалізацією наданих позивачу Конституцією та законодавством України права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Так, згідно зі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція “Про захист прав людини і основоположних свобод» і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
На підставі ч.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 у справі “Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, проаналізувавши доводи відповідача, наведені ним у клопотанні про застосування до позивача заходів процесуального примусу, суд зазначає, що вони фактично зводяться до створення підстав для залишення позовної заяви позивача без розгляду, що позбавить його, встановленого КАС України, права на доступ до правосуддя.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не довів зловживання відповідачем процесуальними правами.
З огляду на викладене, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 240, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області від 13.10.2025 (вх. від 14.10.2025 №51337/25) про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ