Справа № 560/6757/25
іменем України
15 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" №ЦО 11915 від 21.02.2025 про невизнання інвалідом.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що листом від 02.04.2025 пенсійний орган повідомив про прийняття відповідачем рішення, яким група інвалідності позивачу не встановлена. Вважає рішення протиправним, оскільки чергове обстеження після встановлення групи інвалідності без строку переогляду може здійснюватись виключно за бажання особи з інвалідністю чи рішення суду. Посилається на відсутність результатів обстеження позивача в умовах стаціонару. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалами від 19.08.2025 і від 17 вересня 2025 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи копії рішення від 21.02.2025 № ЦО 11915 про невизнання позивача інвалідом, витяг з протоколу засідання комісії від 21.02.2025, витяг журналів реєстрації протоколів засідань та копію медичної справи ОСОБА_1 .
До суду надійшов відзив державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що на виконання листів Міністерства охорони здоров'я України та запитів Служби безпеки України від 04.11.2024 року № 14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 № 10-2-02-01-27449, здійснена перевірка обґрунтованості рішень щодо встановлення інвалідності зазначених у запитах осіб, зокрема, ОСОБА_1 (лист служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971). Листом - повідомленням від 27.12.2024 № 496/03-19, направленим на адресу позивача, комісія повідомила про необхідність прибуття з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження для перевірки та підтвердження групи інвалідності. Позивач отримав зазначене повідомлення та у січні 2025 року прибув до державної установи для надання всіх медичних документів, що слугували підставою для прийняття рішення про встановлення йому інвалідності, та проходження медичного обстеження. Крім того, Державним Бюро Розслідувань надіслана постанова від 31.01.2025 в межах кримінального провадження № 62024000000000923. Отримавши та дослідивши медико-експертну справу позивача та враховуючи медичні документи, сформовані за результатами медичного обстеження позивача комісія прийняла рішення про те, що ІІ група інвалідності встановлена необґрунтовано та не відповідає чинному законодавству, підстави для визнання його особою з інвалідністю відсутні, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Вважає, що рішення про встановлення групи інвалідності позивачу законно та обґрунтовано скасоване Центром оцінювання функціонального стану особи 21.02.2025. Зазначає також, що експертиза проведена заочно, без опитування хворого, його скарг тощо та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, то це не відповідає дійсності. Стверджує, що перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою КМУ "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 15.11.2024 № 1338. При цьому, під час скасування попереднього рішення МСЕК, експертна команда ЦОФСО при визначенні критеріїв інвалідності, класифікації видів порушення функцій, основних критеріїв життєдіяльності тощо, керувалася законодавчими актами, чинними на момент встановлення групи інвалідності позивачу. Вважає, що рішення прийняте правомірно на підставі медичних документів, а жодних порушень процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК немає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначає, що направлення на проведення обстеження з підтвердження законних підстав рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності скеровано з порушенням вимог пункту 51 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338, якою затверджений Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та абзацу 3 пункту 10 тобто, без наявності постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Вказує, що, отримавши виклик Інституту №496/03-19 від 27.12.2024 на додатковий медичний огляд за наслідками вивчення документів, які слугували підставою призначення групи інвалідності, з'явився до відповідача та надав усі медичні документи. Додаткові обстеження відповідач не здійснював, діагноз підтвердив, однак встановлення групи інвалідності визнав необгрунтованим. Вважає дії відповідача незаконними і непослідовними, а рішення від 21.02.2025 №ЦО 11915, прийняте без здійснення належної оцінки усіх обставин, що могли вплинути на його прийняття, необґрунтованим та безпідставним.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивачу - ОСОБА_1 17.10.2016 вперше встановлена ІІ група інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії АВ №0842705 від 17.10.2016). 30.09.2019 ІІ група інвалідності позивачу встановлена безстроково (довідка серії АВ №0066459 від 30.09.2019).
Листом від 27.12.2024 № 496/03-19 Центральна медико - соціальна експертна комісія викликала позивача для проходження медичного обстеження в період з 06.01.2025 року до 17.01.2025 року для перевірки та підтвердження групи інвалідності до клініки ДУ «УкрДержНДІМСПТ МОЗ України» за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро, 49005, та повідомила про необхідність надання всіх медичних документів. Цим листом комісія також роз'яснила, що абзацом 10 пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу встановлено, що у разі відмови особи, зазначеної у запиті, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії.
17.01.2025 позивач з'явився до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи для проходження медичного обстеження та надав документи, які підтверджують стан його здоров'я. Листом від 17.01.2025 вх 32/01-19 позивач повідомив відповідача про прибуття та просив підтвердити наявність хвороби та групи інвалідності на підставі медичної документації.
Наказом Хмельницької обласної прокуратури №170 від 05.02.2025 позивач увільнений від виконання обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури у зв'язку із вступом на військову службу за призовом під час мобілізації із збереженням місця роботи і посади.
21.02.2025 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами вивчення медико - експертної справи позивача дійшла висновку про те, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу необгрунтовано, патологічні зміни з боку травної системи позивача не дають підстав визнати його особою з інвалідністю з 30.09.2019.
Вважаючи рішення від 21.02.2025 № ЦО 11915 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII), Законом України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2005 року N 2961-IV (далі - Закон N 2961-IV), Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317 (далі - Положення N 1317), яке втратило чинність з 01.01.2025, та постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. N 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яка набрала чинності з 01.01.2025.
За визначенням статті 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Відповідно до статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2005 року N 2961-IV (далі - Закон N 2961-IV) в редакції на час встановлення позивачу інвалідності медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Згідно зі статтею 7 Закону N 2961-IV медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Медико-соціальні експертні комісії визначають, зокрема: групу інвалідності, її причину і час настання.
До 01.01.2025 процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття визначало Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року N 1317 (далі - Положення №1317).
За змістом пункту 4 Положення №1317 медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Пунктом 4 Положення №1317 також передбачено, що Міністерство охорони здоров'я України утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Згідно з пунктом 13 Положення №1317 центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх (абзац четвертий пункту 13 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 р. N 1276): на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил (абзац десятий пункту 13 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 р. N 1276).
Рішенням від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року N 732/2024, Рада національної безпеки і оборони України визначила необхідність утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та проведення у тримісячний строк перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування.
Наказом від 26 жовтня 2024 року N 1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» Міністерство охорони здоров'я України надало права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу та затвердив Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
Згідно з пунктом 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого Наказом від 26 жовтня 2024 року N 1809, комісія, зокрема: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 19.12.2024 № 4170-IX (далі - Закон № 4170-IX), який набрав чинності з 31.12.2024, внесені зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Зокрема, відповідно до статті 3 Закону № 875-XII в редакції Закону № 4170-IX інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з абзацом першим пункту 1 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 4170-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року (окрім деяких пунктів).
Відповідно до пункту 3 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 4170-IX повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи розгляд направлень на медико-соціальні експертні комісії, що не завершений до моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій, припиняється зазначеними комісіями; розгляд зазначених направлень здійснюється експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
15.11.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова N 1338), якою затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи.
За змістом пункту 3 Постанови N 1338 повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. З моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України «Про військовий обов'язок та військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.
Отже, з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою №1338 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 10 Порядку рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. N 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи", переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Пунктом 51 Порядку передбачено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, зокрема, на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.
У рішенні від 21.02.2025 № ЦО 11915 експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО зазначила, що підставою для перевірки обгрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи з 30.09.2019 є лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025.
Суд встановив, що супровідним листом №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 Державне бюро розслідувань надіслало відповідачу Постанову слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 про залучення у кримінальному провадженні спеціалістів ДУ «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності міністерства охорони здоров'я України». Цією постановою слідчий визначив перелік питань, які підлягають дослідженню: чи обгрунтовано прийняті рішення обласної МСЕК про встановлення позивачу інвалідності згідно з актами огляду МСЕК №4146 від 17.10.2016 та №3997 від 30.11.2019 та надав медико -експертну справу позивача №1615.
Тому, посилання позивача на відсутність підстав для проведення відповідачем перевірки обгрунтованості рішення про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи з 30.09.2019 суд вважає безпідставним.
За змістом підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою N 1338, (далі - Положення) Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова.
У такому випадку оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
Згідно з пунктом 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди.
Пунктом 7 Положення передбачено, що склад експертної команди формується індивідуально для кожного оцінювання з урахуванням необхідних для проведення оцінювання спеціалізацій лікарів з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до пунктів 31 і 32 Положення під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.
Отже, в межах процедур, встановлених пунктами 8 Положення та 51 Порядку, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи шляхом дослідження документів та відповідних медичних записів, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, або шляхом дослідження медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, проведеного на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова , за наявності відповідного рішення експертної команди.
З урахуванням приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням Центром оцінювання функціонального стану особи вимог, встановлених цим Порядком.
За змістом пунктів 30 - 32 Порядку головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи. Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я. Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження.
Додатком 1 до Порядку встановлені Критерії визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Критерії).
За змістом Критеріїв експертна команда проводить розгляд справ за такими формами: 1) очно, за участю особи або її уповноваженого представника в закладі охорони здоров'я, в якому утворена експертна команда; 2) заочно, без особистої участі особи; 3) із використанням методів і засобів телемедицини; 4) за місцем перебування/лікування особи.
Пунктом 2 Критеріїв експертна команда проводить розгляд справи заочно (без особистої участі особи або її уповноваженого представника) за умов, визначених нижче, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді. Перелік захворювань та станів, за яких оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться заочно, визначений пунктом 4 Критеріїв.
Отже, за загальним правилом, встановленим Порядком, перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, здійснюється експертними командами за особистою участю особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, або і представника. Заочно перевірка здійснюється лише у випадках, передбачених Критеріями, за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді.
Відповідно до пунктів 36 і 37 Порядку розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду справи експертної команди містить, зокрема, таку інформацію: 1) форма проведення розгляду; 3) прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, щодо якої проводиться оцінювання; 5) спосіб участі кожної особи в розгляді.
Таким чином експертна комісія повинна забезпечити право особи, рішення щодо якої підлягає перевірці, на участь у засіданні експертної комісії. Відомості щодо форми участі особи у засіданні під час перевірки обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності та спосіб участі кожної особи в розгляді обов'язково відображаються в протоколі засідання.
У протоколі розгляду експертної справи, складеному 21.02.2025, за результатом якого експертна команда прийняла рішення про відсутність підстав для визнання позивача інвалідом, відсутня інформація про форму проведення розгляду та причини відсутності позивача.
Відповідач не повідомляв позивача про дату засідання експертної команди, яке проводилось 21.02.2025 з метою перевірки обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи безстроково, позбавивши позивача права на участь у засіданні.
У відзиві на позов відповідач не заперечив той факт, що перевірка обгрунтованості рішення МСЕК від 30.02.2019 про встановлення позивачу інвалідності здійснена без повідомлення позивача, та, відповідно, без його участі.
Посилаючись на абзаци 11, 12 і 13 пункту 51 Порядку, вказує, що присутність особи на засіданні експортної команди є обов'язковою лише у разі, якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання. У цьому випадку така особа повідомляється про прийняте рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти.
Однак, передумовою для застосування положень абзаців 11, 12 і 13 пункту 51 Порядку є прийняття експертною комісією за результатами перевірки рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи. Таке рішення експертна команда не приймала.
Разом з тим, відповідно до приписів пункту 10 Порядку перевірка обґрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності відбувається з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком, зокрема, щодо забезпечення права особи бути присутньою під час оцінки експертною комісією обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності, результатом якого є прийняття рішення про скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Верховний Суд у постановах від 29 січня 2021 року у справі N 638/2723/16-а та від 12 жовтня 2021 року у справі N 280/4820/19, у яких спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення таким групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення комісіями приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Отже, суд вважає, що перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, проведена на підставі постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024, за наслідками якої прийняте рішення від 21.02.2015, здійснена відповідачем з порушенням процедури, визначеної Постановою №1338.
У відзиві на позов відповідач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18, вказує, що порушення процедури розгляду експертною комісією обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу групи інвалідності не впливає на правомірність спірного рішення та не може бути підставою для його скасування.
Однак, у згаданій постанові Верховний Суд зазначив, що не впливають на правомірність рішення лише суто формальні порушення процедури його прийняття. Натомість, порушення процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
З урахуванням приписів Критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи право на визначення форми її участі у розгляді медико - експертної справи (очно, за участю особи або її уповноваженого представника; заочно; із використанням методів і засобів телемедицини чи за місцем перебування/лікування особи) належить такій особі, а не експертній команді.
Пунктом 31 Порядку передбачено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я.
Отже, під час розгляду справи дослідженню підлягають не тільки записи, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, а й інші надані особою документи.
Суд вважає, що порушення відповідачем вимог Порядку щодо забезпечення позивачу права на участь у засіданні експертної команди під час перевірки обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення інвалідності не може вважатись формальним, оскільки слугувало перешкодою для реалізації позивачем права бути присутнім під час перевірки обгрунтованості рішення МСЕК від 30.02.2019 про встановлення позивачу інвалідності, надання ним додаткових документів, повного об'єктивного медичного обстеження позивача членами комісії.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП]), заява N 33202/96, пункт 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП]), заява N 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, пункт 72, від 08 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Та зазначав, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Вирішуючи зазначений спір, суд не надає оцінку зазначеному у рішенні відповідача від 21.02.2025 висновку про необгрунтованість встановлення позивачу ІІ групи інвалідності та відсутність підстав для визнання його особою з інвалідністю з 30.09.2019, оскільки така оцінка виходить за межі повноважень суду, який не є спеціалізованою установою в медичній сфері.
Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів діючого законодавства.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 30 листопада 2020 року у справі №200/14695/19-а, від 29 грудня 2021 року у справі № 638/2723/16-а, тощо.
В обгрунування відсутності підстав для перегляду відповідачем рішення МСЕК про встановлення інвалідності ІІ групи у 2019 році позивач посилається на положення абзацу 9 пункту 3 Постанови №1338, яким передбачено, що особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.
Разом з тим, зазначена норма не застосовується до правовідносин щодо перевірки обгрунтованості рішень МСЕК про встановлення інвалідності, врегульованих підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та пунктом 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою №1338.
Під час розгляду цієї справи суд також не досліджує та не надає оцінку, як таким, що не стосуються предмету спору, рішенням та діям ДП "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" і позивача, зокрема, лист - повідомлення від 27.12.2024 № 496/03-19 про необхідність прибуття з метою надання всіх медичних документів та проходження медичного обстеження для перевірки та підтвердження групи інвалідності, на підставі листа Служби безпеки України від 04.11.2024 № 14/1-6971, заява позивача від 17.01.2025 тощо, вчиненим (прийнятим) до отримання відповідачем постанови слідчого Головного слідчого управління ДБР від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №62024000000000923, яка слугувала підставою для перевірки обгрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності ІІ групи.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність спірного рішення без участі позивача та фактичного дослідження його стану здоров'я.
Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" №ЦО 11915 від 21.02.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )
Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центр оцінювання функціонального стану особи (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 03191673)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук