Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 жовтня 2025 р. № 520/13722/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна,буд. 6,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61058), Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" (просп. Незалежності, буд.13,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання незаконними та скасування рішення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня", в якому просить суд:
1. Визнати незаконним і скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, від 29.11.2024р., викладене у формі довідки №67 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
2. Судові витрати стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, від 29.11.2024р., викладене у формі довідки №67 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є протиправним та таким, що порушує права позивача.
Ухвалою суду від 30.05.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.
Представником відповідача - Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи", 05.06.2025 року надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 29.11.2024р., викладене у формі довідки №67 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є законним та таким, що не підлягає скасуванню.
Представником відповідача - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня", 06.06.2025 року надійшов відзив на адміністративний позов, в якому також просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем рішення є таким, що не підлягає скасуванню.
02.07.2025 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
05.09.2025 року до суду від представника позивача надійшли додаткові додаткові пояснення.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.06.2024 року присвоєно ІІ групу інвалідності безстроково, та видана довідка МСЕК Серії 12 ААІ №953758.
На підставі довідки МСЕК Серії 12 ААІ №953758, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 11.07.2024 р. видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 та встановлено виплату пенсії по інвалідності.
Також судом встановлено, що 29.11.2024 року Комунальним закладом охорони здоров'я “Обласний центр медико-соціальної експертиз» прийнято рішення викладене у формі довідки №67 від 29.11.2024р. про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Також судом встановлено, що рішенням Харківської обласної ради від 28.11.2024 року №1008-VIII КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ" припиняється шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" та 02.12.2024 року внесені відомості до єдиного держаного реєстру юридичних осіб про припинення діяльності Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи".
Також, згідно Рішення, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ" є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ".
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317).
Згідно з п.3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з п.1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Як вже було встановлено судом вище, позивачу 28.06.2024 року присвоєно ІІ групу інвалідності безстроково, та видана довідка МСЕК Серії 12 ААІ №953758.
З довідки Комунального закладу охорони здоров'я “Обласний центр медико-соціальної експертиз» №67 від 29.11.2024 р. вбачається проведення заочної експертизи (заочного огляду). Тобто, в порушення вимог пункту 1.10 Інструкції № 561 медико-соціальної експертизи, щодо позивача, без опитування хворого і об'єктивного обстеження та оцінки стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Відповідно до п.22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.
Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.
Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 встановлений вичерпний перелік випадків, за наявності яких проводиться повторний огляд осіб з інвалідністю.
Так, Комунальним закладом охорони здоров'я “Обласний центр медико-соціальної експертиз» здійснено повторний огляд без наявності жодної із підстав передбачених пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317.
При цьому, позивач заяви про повторний огляд не подавав, відсутні заяви інших осіб в межах змін у стані здоров'я позивача та відсутнє рішення суду про проведення медико- соціальної експертизи.
За таких обставин, відповідач прийняв оскаржуване рішення з порушенням п.22 Положень 1317 про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Також, проведення повторного перегляду інвалідності на підставі постанови правоохоронних органів (слідчого) також не передбачено.
Відповідач посилався на те, що перевірка медико-експертної справи за направленням МСЕК (формою №088/о) в межах кримінальної справи.
Проте, вказані обставини не є підставою для проведення повторного експертного дослідження згідно з Положенням №1317 та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 29.11.2024р., викладене у формі довідки №67 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна,буд. 6,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61058), Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна лікарня" (просп. Незалежності, буд.13,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання незаконними та скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 29.11.2024р., викладене у формі довідки №67 про невизнання особою з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.