Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 жовтня 2025 р. № 520/18649/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.06.2025 №103, оформлене у формі повідомлення від 17.06.2025 №9368, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, із урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, як особі, яка має одного із своїх батьків особою з інвалідністю I чи II групи. Однак, повідомленням від 17.06.2025 №9368 позивачу відмовлено у наданні відстрочки з тих підстав, що не доведено умову відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю. Позивач просить суд задовольнити позовну заяву.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем. Оскільки, відзив до суду не подано, тому з урахуванням ч. 6 ст. 162 КАС України, суд визначив достатніми наявні в матеріалах справи докази та за відсутності поданого відповідачем відзиву проти позову, розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Позивач - ОСОБА_1 15.06.2025 засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання вісточки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви надано копії наступних документів: військово-обліковий документ ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; довідка РНОКПП ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; довідка виконавчого комітету Люботинської міськради про осіб, які зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянки України ОСОБА_2 ; довідка РНОКПП ОСОБА_2 ; довідка серія 12 ААБ №278766 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, про встановлення ОСОБА_2 інвалідності II групи з 01.06.2020 - бестроково; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; документи на громадянку ОСОБА_4 - щодо її постійного проживання в Німеччині, із перекладами; заява ОСОБА_2 (додаток 15 згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024).
За результатами розгляду поданих документів, позивачу надіслано повідомлення від 17.06.2025 №9368, у якому вказано, що протоколом від 17.06.2025 №103 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови зазначена: відсутні документи, що підтверджують неможливість здійснення догляду іншими особами, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - Закон № 3543-XII).
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, в редакції чинній на момент звернення до відповідача із заявою, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Одночасно суд враховує, що з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлений Додатком 5 до Порядку № 560, зокрема для п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII:
1. для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність:
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
2. для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
3. для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
4. для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи:
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Так, згідно оскаржуваного рішення, позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстави наявності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати одного з своїх батьків.
Відповідно до довідки до акту МСЕК серії 12 ААБ №278766, матір позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання.
Як встановлено судом, відповідно до витягу виконавчого комітету Люботинської міськради позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом із матір'ю ОСОБА_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою АДРЕСА_3 що підтверджується копіює паспорта.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в статті 51 Конституції України.
Відповідно до ст. 172 Сімейного кодексу України, дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
Разом з тим, слід вказати, що обов'язок "здійснювати утримання батьків" та "здійснювати догляд за батьками", не є тотожнім поняттями у спірних правовідносинах.
Постійний догляд це форма догляду за особами з різними фізичними або психічними обмеженнями, що вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Тобто, "здійснювати утримання за батьками" це надання матеріальної допомоги, в той час як "постійний догляд" це вимагає постійної присутності доглядача для надання необхідної допомоги та підтримки.
У зазначеному аспекті слід звернути увагу на те, що на підтвердження факту щодо неможливості інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи, позивачем до заяви надано документи на рідну сестру позивача - ОСОБА_5 , які підтверджують, що з квітня 2022 року вона виїхала до Німеччини, де постійно проживає по теперішній час (посвідка на постійне проживання НОМЕР_3 ).
Як встановлено судом до заяви про надання відстрочки позивачу додано засвідчені копії: військово-обліковий документ ОСОБА_1 ; паспорт громадянина України ОСОБА_1 ; довідка РНОКПП ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; довідка виконавчого комітету Люботинської міськради про осіб, які зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянки України ОСОБА_2 ; довідка РНОКПП ОСОБА_2 ; довідка серія 12 ААБ №278766 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, про встановлення ОСОБА_2 інвалідності II групи з 01.06.2020 - бестроково; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ; свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; документи на громадянку ОСОБА_4 - щодо її постійного проживання в Німеччині, із перекладами; заява ОСОБА_2 (додаток 15 згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024).
Тобто, в даному випадку до заяви військовозобов'язаного у порядку пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» додані відповідні документи, передбачені вищезазначеною постановою.
Судом враховано, що сестра позивача перебуває за кордоном, а матір'ю з інвалідністю обрано для здійснення свого утримання позивача. Тому позивач на момент звернення з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, так і наразі є єдиною особою, яка відповідно до закону зобов'язана та має фактичну можливість здійснювати догляд за своєю матір'ю як особою з інвалідністю ІІ групи.
З наведеного слідує, що для прийняття відповідачем рішенням щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією наявні всі умови, визначені Законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.06.2025 №103, оформленого у формі повідомлення від 17.06.2025 №9368, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, із урахуванням висновків суду.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримано, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до приписів частини третьої статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.06.2025 №103, оформлене у формі повідомлення від 17.06.2025 №9368, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви, із урахуванням висновків суду.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова