Справа № 500/3876/25
14 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якій просить:
скасувати рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 18.06.2025 №1299724980-2025-2;
зобов'язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради прийняти нове рішення, здійснити призначення, нарахування та виплату допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі згідно із п. 13-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" відповідно до заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, поданої 15.03.2024, моєму синові, ОСОБА_2 , як отримувачу пенсії, в розмірі 3000 грн. щомісяця, починаючи з березня 2024 року через ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 у справі №500/5862/24 визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1299724980-2024-1 від 28.03.2024 "Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання" в частині відмови неповнолітньому ОСОБА_2 у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання; зобов'язано Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в частині призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - неповнолітньому ОСОБА_2 , 06.01.2008 прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 18.06.2025 №1299724980-2025-2 на заяву позивача від 15.03.2024 зазначено, що її син, ОСОБА_2 не має права на допомогу у зв'язку з тим, що право на отримання допомоги мають отримувачі, які не підпадають під дію п.13-1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 (далі - Порядок №332) та які перемістились з 01.01.2022 з територій, що включені до "Переліку територій". Крім того відповідачем не враховано висновки суду про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка включена до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також що випадки, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, визначається у п.7, 7-1 і 8 Порядку № 332.
Ухвалою суду від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На виконання вимог вказаної ухвали, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, просило відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що рішенням 1299724980-2025-2 про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 18.06.2025 відмовлено у продовженні допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п.13-2 Порядку №332, оскільки право на виплату допомоги на другий шестимісячний період мають отримувачі допомоги, які не підпадають під дію п.13-1 та які перемістились з 01.01.2022 з територій, включених до Переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Враховуючи вимоги вищезазначеного Порядку та те, що ОСОБА_2 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа з 2014 року (тобто, не підпадає під перелік осіб, яким допомога може бути призначена) відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповіді на відзив позивач відзначив, що ОСОБА_2 є отримувачем пенсії по втраті годувальника і, відповідно, нарахування та виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам згідно з п.13-1 Порядку №332 має продовжуватись на другий шестимісячний період автоматично (як отримувачу пенсії).
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, суд розглядає справу за межами строків, передбачених ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що 14.03.2024 ОСОБА_1 видано довідку обласної МСЕК (серія 12ААГ № 723749) про встановлення інвалідності ІІ групи з 25.01.2024.
ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяті на облік як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками від 03.11.2014 №6117-217, від 30.01.2019 №6117-5000022763.
З 06.08.2019 ОСОБА_2 отримує пенсію у разі втрати годувальника.
15.03.2024 ОСОБА_1 звернулась до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Управлінням праці та соціальної політики прийнято рішення №1299724980-2024 - 1 від 28.03.2024 "Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання".
В подальшому, листом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 12.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено про те, що їй продовжено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 по 31.08.2024 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, як особі з інвалідністю другої групи загального захворювання. На сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу не продовжено, оскільки середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї за четвертий квартал 2023 року 13317,44 грн. перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (9444,00).
Також, листом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 15.08.2024 ОСОБА_1 повідомлено про те, що їй продовжено виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024 по 31.08.2024 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно, як особі з інвалідністю другої групи загального захворювання. На сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу не продовжено, оскільки він перебуває на обліку в управлінні соціальної політики, як внутрішньо переміщена особа з 03.11.2014.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025, у справі №500/5862/24 визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1299724980-2024-1 від 28.03.2024 "Про призначення допомоги переміщеним особам на проживання" в частині відмови неповнолітньому ОСОБА_2 у призначенні допомоги переміщеним особам на проживання. Зобов'язано Управління соціальної політики Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2024 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам в частині призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі - неповнолітньому ОСОБА_2 , 06.01.2008 прийнявши відповідне рішення, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення суду, за результатами розгляду заяви позивача від 15.03.2024, Управлінням праці та соціальної політики прийнято рішення №1299724980-2025-2 від 18.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 не має права на допомогу у зв'язку з тим, що право на отримання допомоги мають отримувачі, які не підпадають під дію п.13-2 Порядку №332 та які перемістились з 01.01.2022 з територій, що включені до "Переліку територій".
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Положеннями ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Указом Президента України від 24.02.2022 №62/2022 "Про введення воєнного стану в України" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (затверджено Законом України від 24.02.2022р. № 2102-IX), який наразі триває.
Приписами ст.1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон №1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (далі - Порядок №332, в редакції чинні на час виникнення спірних правовідносин), якою затверджений Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Згідно із п.3 Порядку № 332, з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім'ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім'ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожного члена сім'ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
До складу сім'ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім'єю. Членом сім'ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім'ї.
Пунктом 13-1 Порядку № 332 передбачено, що виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично:
особам, які втратили працездатність, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги;
особам з інвалідністю I чи II групи, дитині з інвалідністю віком до 18 років, дитині, хворій на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально;
дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа віком до 23 років, зокрема таким, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях, а також батькам-вихователям і прийомним батькам.
У разі коли особі не було продовжено виплату допомоги автоматично, але вона належить до категорій осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього пункту, їй може бути призначено допомогу за заявою.
Іншим членам сім'ї виплата допомоги може бути продовжена на підставі подання заяви на призначення допомоги.
При цьому відповідно до п.13-2 Порядку № 332, для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію пункту 13-1, та які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, допомога призначається на другий шестимісячний період на підставі подання заяви на осіб із складу членів сім'ї, якщо середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача в такій сім'ї протягом тримісячного періоду, за який враховуються доходи на момент продовження виплати допомоги, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги, та у разі, коли:
1) у складі сім'ї або серед отримувачів допомоги є непрацююча особа працездатного віку, яка здійснює догляд за дитиною до 14 років, або в сім'ї виховується троє і більше дітей віком до 18 років, всі діти проживають в сім'ї і не виховуються в інтернатних закладах та:
фактичним місцем проживання (перебування) такої сім'ї є території, на яких ведуться бойові дії або території можливих бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), території активних бойових дій, що включені до переліку територій; або
сім'я проживає на території, для якої визначена дата завершення бойових дій, включеній до переліку територій, та території, що не включена до переліку територій, але у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти, що розташовані на території територіальної громади, на якій проживає така сім'я, відсутні місця або навчання проводиться он-лайн (повністю або частково). Для такої сім'ї допомога призначається, якщо відомості про відсутність місць у закладах дошкільної освіти та/або закладах загальної середньої освіти або про те, що навчання в таких закладах проводиться в режимі он-лайн (повністю або частково), отримані шляхом інформаційної взаємодії між органами соціального захисту населення та органів управління у сфері освіти.
У разі відсутності інформаційної взаємодії уповноважена особа, яка звернулася за призначенням допомоги на сім'ю, надає підтвердний документ щодо відсутності місця у закладі дошкільної освіти та/або закладі загальної середньої освіти для влаштування дитини або щодо проведення навчання в таких закладах в режимі он-лайн (повністю або частково).
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;
2) у складі сім'ї є:
непрацююча працездатна особа, яка на дату звернення за допомогою зареєструвалася в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, зокрема для отримання ваучера на навчання, але ще не працевлаштувалася;
діти, які відвідують заклади дошкільної освіти та/або навчаються у закладах загальної середньої освіти, та/або діти, які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;
3) у складі сім'ї є особа, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особою, яка досягла 80-річного віку, за дитиною, хворою на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, що підтверджується документально.
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку;
4) у складі сім'ї є працездатні особи, які працюють, провадять підприємницьку діяльність/незалежну професійну діяльність, зокрема, які протягом попередніх шести місяців отримання допомоги працевлаштувалися, зареєструвалися як фізична особа - підприємець та розпочали відповідну діяльність або отримали допомогу на здобуття економічної самостійності/мікрогрант/грант на створення або розвиток власного бізнесу/ваучер на навчання, у складі сім'ї є діти віком до 14 років.
Допомога призначається на всіх осіб з числа внутрішньо переміщених осіб у такій сім'ї з урахуванням норм пункту 13-3 цього Порядку.
Відмовляючи спірним рішенням №1299724980-2025-2 від 18.06.2025 в продовженні виплати ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради послалось на п.13-2 Порядку №332, оскільки право на виплату допомоги на другий шестимісячний період мають отримувачі допомоги, які не підпадають під дію п.13-1 та які перемістились з 01.01.2022 з територій, включених до Переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.
В межах судового розгляду відповідач зазначає те, що ОСОБА_2 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа з 03.11.2014, тобто вважає, що син ОСОБА_1 не підпадає під перелік осіб, яким допомога може бути призначена.
Однак відповідачем при прийняті спірного рішення, що є предметом судового розгляду у цій справі, за результатами розгляду заяви позивача від 15.03.2024 на виконання рішення суду у справі №500/5862/24, не враховано висновки суду про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену Порядком №332 незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка включена до переліку територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також що випадки, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, визначається у п.7, 7-1 і 8 Порядку № 332.
Крім того, в п.13-2 Порядку №332, на який посилається відповідач, чітко зазначено, що цей пункт застосовується для отримувачів допомоги, які не підпадають під дію п.13-1 цього ж Порядку.
Як вже було зазначено, згідно з п.13-1 Порядку №332 виплата допомоги продовжується на другий шестимісячний період автоматично, зокрема: непрацездатним особам, зокрема які досягли пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, в якому приймається рішення про призначення допомоги.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено термін непрацездатних громадян, а саме: це - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Суд враховує, що ОСОБА_2 отримує пенсію у разі втрати годувальника, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому син позивача належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №332, а відтак відмова відповідача у ненаданні заявленої позивачем допомоги не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про необхідність відновлення порушених прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1299724980-2025-2 від 18.06.2025 та зобов'язання відповідача продовжити з 01.03.2024 ОСОБА_2 на підставі заяви позивача від 15.03.2024 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку №332.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надали суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №1299724980-2025-2 від 18.06.2025.
Зобов'язання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради продовжити з 01.03.2024 ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.03.2024 виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46002, код ЄДРПОУ: 03195636).
Головуючий суддя Мандзій О.П.