Копія
154/511/25
1-кп/154/355/25
15 жовтня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12025030510000024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, оскільки ризики, котрі зазначені в ухвалі про обрання запобіжного заходу на даний час не відпали і виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник не заперечили щодо задоволення даного клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 31.10.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захі щодо обвинуваченого.
Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.
Відповідно до п. 51 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції від 26.06.1991» Суд визнає, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як мінімум, під час певного проміжку часу…. цей фактор можна рахувати виправданим і необхідним тільки, якщо наявні підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить громадський порядок, і якщо цей порядок дійсно знаходиться під загрозою. Попереднє ув'язнення не повинно передувати покаранню у виді позбавлення волі, не може бути формою очікування обвинувального вироку».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук та Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011 термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи, що ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а тому є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі він може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, перешкоджати даному кримінальному провадженню.
Вищенаведене підтверджує, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, а також не зможе запобігти доведеним під час судового розгляду вищенаведеним ризикам.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави не визначається.
За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 197, 314-316 КПК України суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з 15.10.2025.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 закінчується о 24 год. 13.12.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1