Справа № 500/4685/25
08 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Заява Позивача від 19.06.2025 отримана Відповідачем 23.06.2025.
У зв'язку із відсутністю будь-якої відповіді Відповідача щодо розгляду заяви Позивача від 19.06.2025, 07.07.2025 за вихідним №839/1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано адвокатський запит про надання інформації та документів, зокрема:
- надати копію рішення комісії щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025 року;
- надати Витяг з протоколу засідання комісії щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025 року;
- надати копію довідки, або повідомити про будь-яке інше прийняте рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025.
Адвокатський запит від 07.07.2025 отримано Відповідачем 10.07.2025.
Представник позивача зазначив, що станом на 04.08.2025, ні відповіді на його заяву від 19.06.2025, ні відповіді на адвокатський запит від 07.07.2025, Відповідачем не надано, а тому вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Ухвалою суду від 08.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов через електронний суд із відповідними письмовими доказами 02.10.2025. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
На адресу відповідача 23 червня 2025 року надійшла заява про надання Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документами, які підтверджують у нього таке право.
Дана заява була направлена поштою, цінним листом з описом вкладення.
24 червня 2025 року комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 за результатами розгляду заяви та документів Позивача встановила, що всі документи, в тому числі довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності ОСОБА_2 , були засвідчені адвокатом Кметиком Віталієм Ярославовичем.
Комісією прийнято рішення стосовно Позивача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв'язку з недотриманням вимог пункту 58 Порядку №560 (за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком
Про прийняте рішення Позивача проінформовано листом ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді повідомлення від 24.06.2025 №6404 та направлено Укрпоштою.
Відтак, заявлені позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_1 представник відповідача вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
06.10.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне
19.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ.
Подана заява від 19.06.2025 обґрунтована тим, що ОСОБА_1 має матір - ОСОБА_2 , яка є інвалідом Другої групи, та відсутністю у матері інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані її утримувати, у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На підтвердження зазначених підстав для отримання відстрочки, Позивачем надано ІНФОРМАЦІЯ_2 наступні документи:
належним чином завірену копію військово-облікового документа ОСОБА_1 - військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий Тернопільським МВК 04.11.2002 року;
належним чином завірену копію паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданий Тернопільським МВ УМВС України у Тернопільській області 03.01.2001 року;
належним чином завірену копію витягу з реєстру територіальної громади №2025/008130282 від 19.06.2025 про адресу проживання ОСОБА_1 ;
належним чином завірену копію картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ;
належним чином завірену копію паспорта громадянина України - ОСОБА_2 , серії НОМЕР_3 , виданий Тернопільським MB УМВС України у Тернопільській області 07.07.2000 року;
належним чином завірену копію Витягу з реєстру територіальної громади №2025/003645649 від 12.04.2024 про адресу проживання ОСОБА_2 ;
належним чином завірену копію картки фізичної особи - платника податків - ОСОБА_2 ;
належним чином завірену копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серія НОМЕР_4 , видане 10.03.1984 року, у якому вказані батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 ;
належним чином завірену копію Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, серія 12ААГ №723209 від 24.01.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено Другу групу інвалідності. Інвалідність встановлена на строк - «Довічно»;
належним чином завірену копію свідоцтва про розірвання шлюбу, серія НОМЕР_5 від 21.08.2024 року, про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
оригінал заяви ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 18.06.2025 року за формною згідно із Додатком №15 до Порядку №560 від 16.05.2024 року, відповідно до якої обирає для свого утримання (догляду) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заява позивача від 19.06.2025 отримана відповідачем 23.06.2025.
У зв'язку із відсутністю будь-якої відповіді Відповідача щодо розгляду заяви Позивача від 19.06.2025, 07.07.2025 за вихідним №839/1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано адвокатський запит про надання інформації та документів, зокрема:
- надати копію рішення комісії щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025 року;
- надати Витяг з протоколу засідання комісії щодо надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025 року;
- надати копію довідки, або повідомити про будь-яке інше прийняте рішення за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 року, про надання йому відстрочки за пунктом 13 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що була надіслана на адресу Відповідача 19.06.2025 року, та, відповідно, отримана ним 23.06.2025.
Адвокатський запит від 07.07.2025 отримано Відповідачем 10.07.2025.
Представник позивача зазначив, що станом на 04.08.2025, ні відповіді на його заяву від 19.06.2025, ні відповіді на адвокатський запит від 07.07.2025, Відповідачем не надано, а тому вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (надалі за текстом - «Закон №3543-ХІІ») встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до норм абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-ХІІ передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
В свою чергу нормами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Так, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені категорії військовозобов'язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
18.05.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким, зокрема, були внесені зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ.
Так, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Також, Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок №560), яким врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно п. 60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Враховуючи викладене, за результатом розгляду заяви військовозобов'язаного приймається відповідне рішення.
Реалізація права на відстрочку, зокрема, з підстави передбаченої пунктом 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ є диспозитивним варіантом поведінки військовозобов'язаного. Тобто, якщо особа не реалізувала своє право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або реалізувала із порушенням встановленої процедури, то вона підлягає призову на військову службу під час мобілізації на загальних підставах. У такому випадку, процедура мобілізації процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною - особа набуває статусу військовослужбовця і може бути звільнена у порядку, який цитувався судом вище. Разом з тим, коли військовозобов?язаний реалізував своє право на відстрочку відповідно до закону, але його право було проігноровано ТЦК та СП або у задоволенні поданої заяви відмовлено незаконно чи не розглянуто взагалі, то останній не може у випадку призову скористатись загальними підставами для звільнення військовослужбовця, позаяк останні, насамперед, містять інші правові підстави.
Предметом спору у цій справі є допущена бездіяльність щодо розгляду заяви позивача від19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ.
Як встановлено судом 19.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ. Заява Позивача від 19.06.2025 отримана Відповідачем 23.06.2025.
Отримавши таку заяву з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті щодо надання відстрочки або відмови у наданні відстрочки.
У спірному випадку заява позивача відповідачем щодо перевірки законності надання відстрочок по суті не розглядалася, але відповідачем надано відповідь-роз'яснення про недотримання позивачем вимог пункту 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 №560.
Лист відповідача від 24.06.2025 №6404 носить інформативний характер та не свідчить про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана відповідь також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За таких обставин, коли заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідачем по суті не розглядалася, позаяк відсутнє належним чином оформлене рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивована відмова в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає в не прийнятті рішення.
Відповідно до задоволення підлягає і похідна позовна вимога. Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то для захисту порушеного права позивача необхідно зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 з прийняттям відповідного рішення.
Відтак, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача оформити позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 4 пункту 58№ Порядку №560 районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов'язаного, який відповідно до закону зобов'язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов'язаний утримувати військовозобов'язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.
Згідно з абзацом 1 пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Аналіз даних пунктів Порядку №560 вказує на те, що заяви з доданими до них документами військовозобов'язаних про надання (продовження) відстрочки перед прийняттям рішення підлягають попередньому вивченню та оцінці комісією, а у випадку надання (продовження) відстрочки з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, перевірці підлягають зокрема родинні зв'язки військовозобов'язаного та особи за якою він здійснює постійний догляд та сам факт здійснення постійного догляду, в т.ч і з використанням відомостей відповідних державних реєстрів.
У даній справі предметом судового контролю було рішення відповідача, яке обґрунтоване певними мотивами, що були в подальшому перевірені судом на їх відповідність фактичним обставинам справи та нормам законодавства. Суд не здійснював перевірку всіх умов, на підставі яких позивач користується правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
А тому, у цьому контексті суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша стаття 2 КАС України).
Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.
У цій справі, суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність рішення відповідача щодо відмови позивачу у наданні (продовженні) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд не має повноважень здійснювати вивчення та оцінку всіх документів позивача, що на його думку підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу, а відтак і зобов'язувати відповідача прийняти рішення про продовження відстрочки позивачу.
Враховуючи зазначене, з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, суд з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за доцільне у цій справі визначити спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Позов належить задовольнити частково.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 05.08.2025.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не прийняття рішення за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 19 червня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від 19 червня 2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 сплачений судовий збір в розмірі 605 грн (шістсот п'ять) 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 );
відповідач:
- ІНФОРМАЦІЯ_6 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 ).
Головуючий суддя Подлісна І.М.