14 жовтня 2025 року Справа № 480/6552/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6552/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліціїї охорони про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту поліції охорони (вулиця Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109110) шодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Департамент поліції охорони (вулиця Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109110) затвердити висновок наданий Управління поліції охорони в Сумській області про призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКШІ НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Департамент поліції охорони (вулиця Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109110) прийняти рішення щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293 з урахуванням п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку із тим, що в січні 2024 року позивачу встановлено III групою інвалідності за наявністю захворювання, одержаного під час виконання службових обов'язків, звернувся із заявою до відповідача із вимогою виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року відповідно до п. 3 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію". Однак відповідач безпідставно відмовив у призначенні та виплаті грошової допомоги через те, що позивачу встановлена інвалідність у строк, що перевищує 6 місяців після звільнення з поліції. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач оскаржив її до суду.
Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.44-49), у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що лише за наявності обставин, які зазначені у рішенні Конституційного Суду № 3-р(І)/2020 від 22.04.2020 позивач набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 97 Закону.
25.01.2024 медико-соціальною експертною комісією проведено огляд позивача, який являвся діючим працівником УПО в Сумській області, за результатом якого встановлено ІІІ групу інвалідності. Медичною військово-лікарською комісією визнано непридатним до служби в поліції (Свідоцтво про хворобу № 7с/зв), та 30.04.2024 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 77 ЗУ "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції (наказ від 30.04.2024 № 94 о/с).
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 61 Закону, не може бути поліцейським особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Таким чином, позивач з моменту отримання 3-ї групи інвалідності (25.01.2024) не міг бути поліцейським (пункту 7 частини другої статті 61 Закону), але продовжував службу та отримував відповідні виплати.
Зважаючи на викладене, Департамент поліції охорони не мав(є) законних підстав для прийняття рішення щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у ньому. (а.с.57-59).
Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив, де повторив позицію, викладену у відзиві. (а.с.63-65)
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази суд встановив такі фактичні обставини.
Згідно акту розслідування нещасного випадку від 14.07.2023 встановлено, що ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, внаслідок обстрілу. (а.с.14-17)
Довідкою № 319/СНП видане медичною (військово-лікарською) комісією ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Сумській області підтверджується, що травма позивача отримана під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Захворювання, Так, пов'язане з проходження служби в поліції. (а.с.18)
У подальшому згідно з випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 277591 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності травма так, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а. с. 20).
Довідкою серії 12ААА №024695 встановлено ступінь втрати працезданості 60%. (а.с.21)
Відповідно до наказу начальника Управління полоції охорони в Сумській області від 30.04.2024 №94 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу). (зворот. стор. а.с.19)
Після звільнення, позивач звернувся до відповідача із рапортом про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. (а.с.24)
Листом №2444/43/38/4/01-2024 від 19.06.2024 відмовлено позивачу в отриманні та виплаті ОГД, оскільки ним отрмано інвалідність до звільнення зі служби в поліціїї, що суперечить п.3 ч.1 ст.97 ЗУ "Про національну поліцію" в частині отрмання інвалідності протягом 6 місяців після звільнення з поліції. (а.с.27)
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII ).
Соціальний захист поліцейських регламентує розділ ІХ Закону № 580-VIII .
Так, ст.97 Закону № 580-VIII передбачена одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Згідно з ч.2 ст.97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Розміри одноразової грошової допомоги визначені ст.99 Закону № 580-VIII.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату: 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у п.3, інвалідності: в) III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Призначення одноразової допомоги регламентує ст.100 Закону № 580-VIII .
При цьому, ч.5 ст.100 Закону № 580-VIII визначено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 р. № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 р. (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 5 розділу 1 Порядку № 4, зі змінами та доповненнями внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2016 р. № 916, передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ-обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 4 посадові особи поліції у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
У разі коли такий орган ліквідовано, заява подається до органу за місцем зберігання особової справи.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Водночас, передумовою виплати позивачу одноразової грошової допомоги є наявність певних умов.
Частина 6 статті 100 Закону № 580-VIII встановлює, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
Відповідно до ст.101 Закону № 580-VIII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.
За приписами п.7 ч.2 ст.61 Закону № 580-VІІІ наявність у особи певного захворювання може бути перешкодою для проходження служби в поліції, а відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону № 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.
Таким чином, встановлення на законодавчому рівні такої обов'язкової умови для виплати одноразової грошової допомоги, як звільнення з поліції внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, покликане надати гарантовану з боку держави соціальну допомогу саме тим поліцейським, стан здоров'я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.04.2020 у справі № 3- 326/2019 зазначив наступне: як вбачається зі змісту п.3 ч.1 ст.97 № 580-VIII, призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському законодавчо гарантовані лише за наявності трьох обов'язкових умов, а саме:
1) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
2) визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції;
3) звільнення поліцейського з поліції з причин поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Отже, лише за наявності цих трьох обставин, тобто тільки дотримавшись усіх зазначених умов, особа, звільнена з поліції, набуває право на отримання одноразової грошової допомоги й може претендувати на її призначення та виплату згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.97 № 580-VIII.
Поряд з цим, Верховний Суд уже висловлював свій висновок щодо застосування вищенаведених норм права у правовідносинах, подібних до тих, які виникли у справі, що розглядається.
Зокрема, у постановах від 19.09.2018 у справі № 373/1188/16-а, від 20.09.2018 у справі № 296/9456/16-а, від 01.11.2018 у справі № 822/3788/17, 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 15.04.2019 у справі № 823/1798/18, від 10.10.2019 у справі № 822/1083/18, від 05.02.2020 у справі № 810/836/18, від 23.04.2020 у справі № 822/999/18, від 23.09.2021 у справі № 2240/3024/18 та від 13.04.2022 у справі № 420/6878/18 Верховний Суд висловив позицію, за якою часові межі визначення поліцейському інвалідності для призначення та виплати одноразової грошової допомоги згідно ст.97 Закону № 580-VIII встановлені наступним чином: "інвалідність повинна бути встановлена до моменту звільнення або не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції".
Судом встановлено, що 24.03.2023 позивач виконував службові обов'язки у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебувавши безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, внаслідок чого отримав травму, ступінь втрати професійної працездатності по якій складає 60 %. На підставі наведеного позивачу за результатами оглядів медико-соціальної експертної комісії 25.01.2024 встановлено третю групу інвалідності, а 30.04.2024 звільнено зі служби в поліції за станом здоров'я (через хворобу). (а.с.19-21)
Аргументуючи свою позицію щодо неможливості застосування п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII як підстави для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідач вказує на недотримання позивачем умови щодо визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після його звільнення з поліції.
Тобто підставою відмови став факт встановлення інвалідності до моменту звільнення, а не протягом шести місяців після звільнення у відповідності до положень п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII. Інших причин нарахування такої допомоги відповідачем за п.5 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII не зазначено.
Водночас, вищезгаданий закон містить вичерпний перелік випадків, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, однак встановлення інвалідності під час проходження служби в поліції до таких випадків не відноситься.
Суд зазначає, що п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII встановлено граничний 6-ти місячний термін для встановлення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Таким чином, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності після звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Також суд бере до уваги, що норми Закону № 580-VIII не містять заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.
Враховуючи вищезазначене правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що при звільненні зі служби в поліції 30.04.2024 позивач, як поліцейський, якому визначено інвалідність, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, отриманого під час виконання службових обов'язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів мав право на одноразову грошову допомогу у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону № 580-VIII в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону № 580-VIII у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.
Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням IІI групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання ним службових обов'язків.
Щодо позовних вимог зобов'язати відповідача затвердити висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та прийняти рішення щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , суд повідомляє наступне.
Процедура призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначена в розділі ІV Порядку № 4. Зокрема, згідно пункту 1 цього розділу у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Згідно з пунктом 2 розділу ІV Порядку № 4 висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови (пункт 3 розділ ІV Порядку № 4).
Тобто, у межах відповідної процедури призначення та виплати одноразової грошової допомоги беруть участь фінансові підрозділи органу поліції, які складають відповідний висновок та керівник органу поліції як окремий суб'єкт, якому належить виключне право в затвердженні/відмові в затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги та прийняття рішення у формі наказу про виплату такої допомоги чи письмового повідомлення про відмову у проведенні такої виплати. Отже, в питаннях призначення одноразової грошової допомоги існує певна етапність та черговість дій відповідних суб'єктів. При цьому прийняття такого рішення відноситься до виключних дискреційних повноважень керівника чи особи, на яку покладено виконання таких функцій Департаменту патрульної поліції, і в цьому випадку суд не може підміняти інший орган та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції відповідача.
Згідно з ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У зв'язку з тим, що у питаннях призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги необхідним є проходження відповідних етапів розгляду заяви та черговості дій різних суб'єктів, послідовність яких не може бути порушена чи змінена, а прийняття остаточного рішення із цього питання перебуває в площині виключних повноважень керівника органу поліції, тому на переконання суду вірним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути рапорт позивача щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням висновків суду.
Саме такий спосіб захисту порушеного права був підтриманий та визнаний прийнятним Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 по справі № 822/1905/17, де досліджувалися подібні правовідносини та в яких зроблено висновок про неможливість суду підміняти компетентний орган у реалізації його повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліціїї охорони про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту поліції охорони шодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію".
Зобов'язати Департамент поліції охорони (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109110) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у відповідності до п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" в порядку та розмірах, встановлених Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 у відповідності до вимог пп.в) п.3 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту поліції охорони (вул. Малопідвальна, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 40109110) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко