про залишення позовної заяви без розгляду
13 жовтня 2025 року Справа № 640/5313/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 , в якій просить суд:
- визнати неправомірними і скасувати рішення відповідача-1 від 15.07.2020 №166/2020;
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача-1 від 15.07.2020, оформлене протоколом №8 в частині:
А) відмови в задоволенні відводів адвокатам: Лісниченко Єлизавета Сергіївна; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; Вороніна Наталія Юріївна; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ;
Б) нерозгляду заяв адвоката Кошлія Р.В. від 22.06.2020, адресованої Голові КДКА Поліщуку В.А. та заяв від 22.06.2020 та від 10.07.2020 адресованої Голові Дисциплінарної палати КДКА Київської області Лісниченко Є.С. про вчинення протиправного впливу шляхом зловживання правом на подачу скарги щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав та використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката;
В) відмови в оголошенні перерви для можливості підготовки відводу адвокату ОСОБА_4 стосовно несвоєчасної явки на засідання по слуханню дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 15.07.2020, і в цій скасованій частині передати на розгляд до відповідача-1;
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача-2 від 21.12.2020 №XII-005/2020;
- визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача-2 від 21.12.2020 №XII-001/2020.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представником Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 по справі № 640/5313/21 в частині позовних вимог до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, у зв'язку з пропуском строків на звернення до суду.
Ухвалою суду від 02.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого строку.
На виконання зазначеної ухвали, позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначає, що оскарження рішення регіонального КДКА є способом досудового врегулювання спору. Рішення КДКА №166/2020 та рішення КДКА, оформлене протоколом №8 було винесено 15.07.2020, оскаржено позивачем в досудовому порядку, а рішення ВКДКА від 21.12.2020 було отримано позивечем 30.10.2021, тому подав позовну заяву в межах 30-денного строку, з дня коли отримав копії оскаржувальних рішень.
Крім того, надає суду клопотання про повернення документів, поданих зі сторони ВКДКА неуповноваженим представником та відмову в залучення третьої особи, в якій просить повернути без розгляду процесуцальні документи, подані за підписом ОСОБА_8 .
Представником ВКДКА подано додаткові пояснення, просить залишити позовну заяву бзе розгляду та інформує, що позивач у своєму клопотанні про поновлення строку звернення до суду, продовжує наполягати, що оскарження рішення КДКА регіону чи ВКДКА є способом досудового врегулювання спору.
Розглянувши зазначені заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
За приписами частини 1 статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Згідно частини 8 статті 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
Відповідно до частини 7 статті 52 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
З приводу досудового врегулювання спору суд повідомляє, що Верховний суд у постанові від 31.01.2020 у справі №640/3026/19 дійшов висновку, що "Так Законом №5076-VI передбачено спеціальну процедуру оскарження рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів, надаючи альтернативу оскарження чи до суду, чи до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження спірного рішення, звернувшись у тридцятиденний строк до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Із позовом до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 20 серпня 2018 року № 59 позивач звернувся 19 лютого 2019 року.......Однак, Верховний Суд наголошує, що звернення позивача зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком вирішення спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури."
У постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 640/17351/19 викладено такий висновок щодо застосування норм права: "Суть приписів частини першої статті 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що передбачає "право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів або до суду, або до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури", розкривається через сполучник "або", надаючи, як зазначено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі №640/3026/19, "альтернативу оскарження" - чи до суду, чи до ВКДКА, без звернення до суду, що і може вважатися досудовим врегулюванням спору."
Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що позивач не був позбавлений права на оскарження спірного рішення КДКА після його перегляду ВКДКА, але лише шляхом оскарження рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
Верховний суд у постанові від 11.04.2024 у справі №640/14734/22 зазначив, що ".....Згідно з частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень КДКА від 15.07.2020 №166/2020 та оформлене протоколом №8, рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.12.2022 №XII-005/2020 та №XII-001/2020, становить саме тридцять днів і обчислюється з дня його прийняття".
Враховуючи викладене суд зазначає, що тримісячний строк звернення до суду у ОСОБА_1 с оскарженням рішень КДКА починався з 15.07.2020 та закінчився 14.08.2020 і рішень ВКДКА з 21.12.2020 та закінчився 20.01.2021.
При цьому, звернувся до суду з позовом у цій справі 26.02.2021 (згідно штампу суду), тобто з пропуском тридцятиденного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.8 ст.50 та ч.7 ст.52 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
При цьому, позивачем не надано до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, у зв'язку із чим наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суд вважає неповажними.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Стосовно клопотань позивача стосовно документів поданих неуповноваженим представником, суд повідомляє
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб регулює Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV), частиною першою статті 7 якого передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру
Державна реєстрація базується на принципах, зокрема, обов'язковості, публічності, об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі (стаття 4 Закону №755-IV).
Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта [для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)], дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Частина перша статті 10 цього Закону передбачає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що у разі, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 20.11.2024 у справі №910/16580/23.
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження іншими документами, зокрема, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в Реєстрі, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження іншими документами, зокрема, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з Реєстру як на достовірні.
Як установлено судом, представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (відповідача) - Горбач В.О. на підтвердження своїх повноважень додала до матеріалів справи копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до цього витягу вона має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (підписант діє виключно в судах України без окремого доручення (самопредстаництво) з усіма правами, обов'язками сторони, третьої сторони, в т.ч. подання процесуальних документів, оскарження судових рішень, посвідчення копій (представник)) - представник.
Відтак, Горбач В.О. має повноваження та є особою, що може вчиняти дії від імені юридичної особи, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що висновки позивача, викладенні у клопотаннях від 06.10.2025, є необгрунтованими, а тому дані клопотання задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання позивача про повернення без розгляду документів, поданих зі сторони ВКДКА неуповноваженим представником та відмову в залучення третьої особи відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя О.В. Соп'яненко