15 жовтня 2025 року м. Рівне №460/7985/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Одеській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач ), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №172850031887 від 08.04.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 25.03.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 25.03.2025 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області прийнято рішення №172850029609 від 13.12.2024 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідної кількості страхового стажу - 32 роки. На думку позивача, вказана відмова є протиправною та такою, що порушує гарантоване державою право на пенсійне забезпечення. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 07.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 31.03.2023 позивач звернувся до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. В порядку екстериторіальності заяву та документи щодо призначення пенсії за віком було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років. Дата звернення позивача до територіальних органів Пенсійного фонду України: 31.03.2025. Вік заявника на момент звернення: 59 років 11 місяців. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон) становить: 60 років. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону становить: 32 роки. У разі відсутності, страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2028 року - від 25 до 35 років; після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу 1 січня 2028 - від 15 до 25 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви позивача встановлено, що страховий стаж позивача становить 29 років 01 місяць 06 днів; страховий стаж позивача для визначення права становить 29 років 05 місяців 16 днів. До страхового стажу не зараховано: - періоди провадження підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2017, з 01.02.2017 по 01.01.2020, з 01.04.2022 по 31.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків згідно даним у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 172850031887 від 08.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності страхового стажу - 32 роки. Позивач не працює, підприємець. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату - 26.04.2028. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Враховуючи вищевикладене відповідач діяв в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відсутні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
31.03.2025 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням принципу екстериторіальності, зазначену заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та 08.04.2025 прийнято рішення №172850031887 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю страхового стажу.
У рішенні вказано, що вік заявника 59 років 11 місяців. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон) становить 60 років. Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону становить 32 рік. У разі відсутності, страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу: 3 01 січня 2028 року - від 25 до 35 років, після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу 1 січня 2028 - від 15 до 25 років. Страховий стаж особи становить 29 років 01 місяць 06 днів. Страховий стаж особи для визначення права становить 29 років 05 місяців 16 днів. До страхового стажу не зараховано: періоди провадження підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2017, 3 01.02.2017 по 01.01.2020, з 01.04.2022 по 31.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків згідно даним у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Одеській області прийнято рішення № 172850031887 від 08.04.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону за відсутності страхового стажу - 32 роки. Заявник не працює, підприємець. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 26.04.2028. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Не погоджуючись з відмовою у призначені пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У розумінні абзацу 22 статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. За змістом ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону № 1058-ІV, яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.
Так, частиною 1 вказаної статті, зокрема, встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (частина четверта статті 26 Закону №1058-IV).
Судом встановлено, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком вік позивача становить 59 років 11 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058- ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV).
Як встановлено судом, зі спірного рішення №172850029609 від 13.12.2024 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком, до страхового стажу не зараховано: періоди провадження підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2017, 3 01.02.2017 по 01.01.2020, з 01.04.2022 по 31.08.2022, оскільки відсутня сплата внесків згідно даним у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою ОК-5.
Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
За приписами пункту 2.1 підпункту 2 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків,
- з 01 січня 1998 по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,
- з 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).
Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність у період з 27.06.2003 по 10.01.2017 та з 03.02.2020 по даний (а.с. 14-15).
Поряд з цим, матеріали справи не містять доказів сплати позивачем єдиного внеску в період з 01.01.2011 по 31.03.2011, з 01.01.2012 по 31.12.2017, 3 01.02.2017 по 01.01.2020, з 01.04.2022 по 31.08.2022.
Вказана обставина також підтверджується відомостями з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (довідки форми ОК-5), доданою позивачем до позову.
Суд зазначає, що сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою підприємцем без підтвердження сплати ним відповідних внесків, не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до його страхового стажу періоду підприємницької діяльності. Крім того, підприємницька діяльність це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку, тобто це діяльність, яку особисто здійснювала позивач, будучи фізичною особою-підприємцем.
Таким чином пенсійний орган правомірно відмовив позивачу у зарахуванні таких періодів до його страхового стажу.
Як зазначалося вище по тексту рішення суду, відповідачем рішенням від 08.04.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у нього необхідного страхового стажу (32 роки).
За наслідками розгляду справи по суті, судом встановлено, що загальний страховий стаж позивача становить менше 32 років.
Враховуючи сукупно надані сторонами докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що оцінка таких обставин не має вирішального значення для правильного вирішення спору по суті.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтовував позовні вимоги, не знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 15 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83,м. Одеса,Одеська обл.,65012, ЄДРПОУ/РНОКПП 20987385)
Суддя С.М. Дуляницька