14 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12970/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №164050000651 від 19 серпня 2025, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України №889-VIII згідно заяви від 12.08.2025;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII з 12.08.2025 року з урахуванням довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025 року та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №580 від 01.08.2025 року, виданих виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, зарахувавши до стажу державної служби період з 17.11.2010-01.05.2016 року - робота на посаді заступника Решетилівського селищного голови та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 12.08.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 серпня 2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України щодо переходу із пенсії за віком на інший вид пенсії, призначення пенсії за віком, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII та зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №579, 580.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області «Про відмову в перерахунку» №164050000651 від 19 серпня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком, відповідно до Закону №889-VIII згідно заяви від 12.08.2025 року. За матеріалами електронної пенсійної справи стаж на посадах віднесених до посад державної служби становить 5 років 1 місяць 6 днів (враховано за період з 30.03.2005 по 05.05.2010). Отож, станом на 01.05.2016 рік заявник на посадах державної служби не працював та не набув стажу державної служби до 01.05.2016 достатнього для призначення пенсії за віком згідно Закону №889-VIII. Щодо довідок виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 01.08.2025 №579 та №580, зазначено, що вони не відповідають вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823. В довідці про заробітну плату, шо подається для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Органи місцевого самоврядування таких повноважень не мають. Отож, зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889-VIII, так як не відповідають законодавству.
Вважаючи дане рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг 62-річного віку станом на 12.08.2025, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 23.12.1999.
Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, що не заперечується сторонами у справі.
Позивача з 30 березня 2005 року було призначено на посаду заступника голови Решетилівської районної державної адміністрації, прийнято присягу державного службовця, присвоєно 11 ранг державного службовця (V категорії). 17 квітня 2006 року присвоєно 10 ранг державного службовця (V
категорії) достроково. 27 вересня 2006 року переведено на посаду першого заступника голови райдержадміністрації, звільнено від виконання обов'язків заступника голови райдержадміністрації та присвоєно 9 ранг державного службовця (четверта категорія). 29 вересня 2008 року присвоєно 8 ранг державного службовця (четверта категорія). 30 грудня 2009 року призначено головою райдержадміністрації. 12 січня 2010 року присвоєно 7 ранг державного службовця (третя категорія). 05 травня 2010 року звільнено з посади голови Решетилівської районної державної адміністрації. 17 листопада 2010 року рішенням Решетилівської селищної ради затверджено заступником селищного голови, прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування. 27 листопада 2015 року звільнено у зв'язку із закінченням строку повноважень. 27 листопада 2015 року затверджено заступником селищного голови. 31 грудня 2016 було повторно затверджено заступником селищного голови. 15 грудня 2020 року повноваження припинено у зв'язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету міської ради, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 .
01.08.2025 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради видано довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025. Дана довідка видана ОСОБА_1 про те, що він працював в виконавчому комітеті Решетилівської міської ради на посаді заступника міського голови, заробітна плата станом на серпень 2025 року становить: посадовий оклад - 18767,00 гривень, надбавка за ранг (7 ранг) - 600,00 гривень, надбавка за вислугу років (25%) (за стаж державної служби) - 4841,75 гривень, усього - 24208,75 гривень.
01.08.2025 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради видано довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №580 від 01.08.2025. Дана довідка видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10,12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» про те, шо надбавки, премії та інші виплати за період з 01.05.2016 року по 15.12.2020 року.
Постановою Верховної Ради України від 7 листопада 2017 року № 2185-VIII "Про віднесення селища міського типу Решетилівка Решетилівського району Полтавської області до категорії міст районного значення" віднесено селище міського типу Решетилівка Решетилівського району Полтавської області до категорії міст районного значення.
12 серпня 2025 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII та зарахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №579, 580.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області «Про відмову в перерахунку» №164050000651 від 19 серпня 2025 року було відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII згідно заяви від 12.08.2025 року.
За матеріалами електронної пенсійної справи стаж на посадах віднесених до посад державної служби становить 5 років 1 місяць 6 днів (враховано за період з 30.03.2005 по 05.05.2010). Отож, станом на 01.05.2016 рік заявник на посадах державної служби не працював та не набув стажу державної служби до 01.05.2016 достатнього для призначення пенсії за віком згідно Закону №889-VIII.
Щодо довідок виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 01.08.2025 №579 та №580, зазначено, що вони не відповідають вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823. В довідці про заробітну плату, шо подається для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Органи місцевого самоврядування таких повноважень не мають. Отож, зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889-VIII, так як не відповідають законодавству.
01.08.2025 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради видана довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025.
Дана довідка видана ОСОБА_1 про те, що він працював в виконавчому комітеті Решетилівської міської ради на посаді заступника міського голови, заробітна плата станом на серпень 2025 року становить: посадовий оклад - 18767,00 гривень, надбавка за ранг (7 ранг) - 600,00 гривень, надбавка за вислугу років (25%) (за стаж державної служби) - 4841,75 гривень, усього - 24208,75 гривень.
01.08.2025 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради видана довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №580 від 01.08.2025. Дана довідка видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктами 10,12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу» про те, що надбавки, премії та інші виплати за період з 01.05.2016 року по 15.12.2020 року.
На момент звернення із відповідною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
За своєю суттю спірні правовідносини у цій справі стосуються переведення позивача на пенсію державного службовця за умов, визначених у Законі №889-VIII,
Предметом спору є відмова відповідача, оформлена рішенням, у переведенні позивача із пенсії за віком на інший вид пенсії за віком, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а також зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком, відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах місцевого самоврядування, і обчисливши таку пенсію як особі, яка станом на 01.05.2016 має стаж роботи на посаді, віднесеній до категорій посад державної служби більше 10 років, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі, а розмір пенсії призначити та обрахувати на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, зарахувавши до стажу державної служби період з 17.11.2010-01.05.2016, роботу на посаді заступника Решетилівського селищного голови, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 12.08.2025.
Позивач, вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області «Про відмову в перерахунку» №164050000651 від 19 серпня 2025 року протиправними, звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, ромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Щодо порядку призначення пенсії за віком відповідно до ЗаконуУкраїни "Про державну службу" від 10.12.2015 № 3723-XII.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 3723-XII (далі-Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування..
Відповідно до частини 1 статті 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 8 статті 37 Закону № 3723-XII передбачено, що визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 31 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 №622 (далі-Порядок №622), передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII “Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
Пунктом 4 Порядку №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до п.5 Порядку № 622, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Пунктом 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (в редакції на час спірних правовідносин, далі - Порядок №22-1), передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
За приписами п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Щодо проходження служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно зі ст.46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у частині 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-XI).
01.05.2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII з 01.05.2016 року втратив чинність Закон №3723-ХІІ, крім статті 37 цього Закону, яка застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (далі - Порядок №283), згідно з пунктом 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону №2493-III, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Порядок №283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 року постановою Кабінету Міністрів України №229 нового "Порядку обчислення стажу державної служби".
Згідно з пунктом 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III.
Відповідно до статті 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема:
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;
керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.
п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII від 10.12.2015 року визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III. Отже час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493-III, входить до стажу державної служби.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, які на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судом встановлено, що позивач станом на 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) обіймав посаду заступника селищного (міського) голови Решетилівської селищної (міської) ради.
Отже, до 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
1) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
2) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV. При цьому законодавством визначено певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №889-VIII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №889-VIII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Зазначене вище спростовує доводи органу Пенсійного фонду України про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №735/939/17.
Крім того, суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.09.2019 у справі №530/1812/16, де вказано, що час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції станом на 01.05.2016) в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради.
Отже, посаду заступника селищного голови віднесено до 5 категорії посад в органах місцевого самоврядування і період служби позивача по посаді заступника селищного голови до стажу державної служби зараховується - період з 17.11.2010 по 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII).
Таким чином, посади, які займав позивач з 30.03.2005, відповідно до Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Порядку №283 та Порядку № 229 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Станом на 01.05.2016, стаж державної служби позивача складав понад 10 років.
Тому, вказаний стаж має включатися до стажу державної служби, що дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Відтак, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач досяг 62-річного віку та мав стаж державної служби понад 10 років станом на 01.05.2016, а тому набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу», тобто зберіг право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону№ 3723-XII.
Суд зауважує, що частина 1 статті 37 Закону № 3723-XII не містить будь-яких інших умов, необхідних для призначення пенсії за віком відповідно до вимог цього Закону.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, що у свою чергу свідчить про те, що позивач має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV.
Отже, зважаючи на те, що позивач досяг встановленого пенсійного віку та має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Звернувшись до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою 12.08.2025, позивач додав до неї з довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025 року та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №580 від 01.08.2025 року, виданих виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області,
Заяву позивача про переведення на інший вид пенсії разом з поданими документами прийняті Решетилівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України без будь-яких зауважень щодо достатності документів та їх змісту.
Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області «Про відмову в перерахунку» №164050000651 від 19 серпня 2025 року відмовлено позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII згідно заяви від 12.08.2025 року і щодо довідок виконавчого комітету Решетилівської міської ради від 01.08.2025 №579 та №580, зазначено, що вони не відповідають вимогам Порядку №622 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823.
У довідці про заробітну плату, шо подається для призначення пенсії державним службовцям, зазначаються відповідні суми заробітної плати виключно державних службовців. Складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів. Органи місцевого самоврядування таких повноважень не мають. Отож, зазначені довідки не можуть бути враховані при призначенні пенсії відповідно до Закону №889-VIII, так як не відповідають законодавству.
Надаючи правову оцінку підставам прийняття оспорюваного рішення, суд зазначає наступне.
Постановою Верховної Ради України від 7 листопада 2017 року № 2185-VIII "Про віднесення селища міського типу Решетилівка Решетилівського району Полтавської області до категорії міст районного значення" віднесено селище міського типу Решетилівка Решетилівського району Полтавської області до категорії міст районного значення.
Суд бере до уваги вимоги пункту 4 Порядку № 622, за якими пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби).
Щодо зазначення у оскаржуваному рішення відповідачем того, що складання і видача вказаних довідок належить до компетенції державних органів, органи місцевого самоврядування таких повноважень не мають, суд зазначає, що відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 (діяв на час виникнення спірних правовідносин) до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Отже, і в органах місцевого самоврядування працюють посадові особи, стаж роботи яких у відповідному органі місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби. Відповідно до п. 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Отже, Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, має право видавати довідки довідки про заробітну плату державних службовців для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу».
Суд повторює, що частина 1 статті 37 Закону № 3723-XII не містить будь-яких інших умов, необхідних для призначення пенсії за віком відповідно до вимог цього Закону, окрім як: досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, а також стажу державної служби.
Закон пов'язує виникнення права на пенсію за віком державних службовців виключно з умовами, визначеними частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII.
Крім того, суд враховує, що відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на з'ясування причин суперечностей у вищенаведених документах та витребування від уповноважених органів та позивача додаткових документів чи відомостей про розмір заробітної плати, що враховується для призначення та обчислення пенсії.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови позивачеві у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", викладеній у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №164050000651 від 19 серпня 2025.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16 вересня 2015 року по справі №21-1465а15, яка полягає у тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Стосовно позовної вимоги позивача зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 12.08.2025, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2025 про перехід на інший вид пенсії, оскільки суд не в праві втручатися у виключну компетенцію Пенсійного фонду та його територіальних органів в питаннях призначення пенсії.
Також суд не вбачає підстав для зазначення переліку документів, на підставі яких підлягає призначенню пенсія позивачу, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", оскільки врахування тих чи інших документів, поданих для призначення (переведення) пенсії, є повноваженням відповідача, а суд не може перебирати на себе функції іншого органу державного органу.
Зазначена позовна вимога розмір пенсії призначити та обрахувати на підставі довідки про складові заробітної плати державного службовця для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №579 від 01.08.2025, та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області, зарахувавши до стажу державної служби період з 17.11.2010-01.05.2016, роботу на посаді заступника Решетилівського селищного голови, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням фактично виплачених сум з 12.08.2025 є передчасною, оскільки стосується розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню, оскільки судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Суд наголошує, що у спірних правовідносинах, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав права позивача на пенсію державного службовця, адже за результатами розгляду заяви позивача пенсійним органом зроблений висновок про те, що позивач не має права на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», переведення на пенсію державного службовця не здійснене, і питання щодо обчислення розміру пенсії та виплати заборгованості, яка виникне у зв'язку з цим, на час звернення позивача у цій справі пенсійним органом не вирішувалось.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 12 вересня 2023 року у справі №560/8328/22.
Подібна справа розглянута Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29 травня 2025 року у справі №460/1426/25, Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 06 серпня 2021 року у справі №440/2523/21.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись ст. 9, 245 КАС України, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд висновує те, що адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №164050000651 від 19 серпня 2025 року про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2025 про перехід на інший вид пенсії на пенсію за віком, відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши позивачу до стажу державної служби періоди його роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців в органах місцевого самоврядування з 17.11.2010-01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) з урахуванням висновків суду.
Також суд звертає увагу, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, а тому з урахуванням скасування вище зазначеного рішення, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повинне повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за вислугу років, з урахуванням висновків даного судового рішення, оскільки дана процедура переведення позивача на інший вид пенсії на підставі оспрорюваного рішення не була завершена остаточно.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 986,96 грн.
Таким чином, при задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 986,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1, код ЄДРПОУ 13844159) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №164050000651 від 19 серпня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до стажу державної служби періоди служби ОСОБА_1 на посаді заступника селищного голови Решетилівської селищної ради, віднесеної до категорій посад державних службовців в органах місцевого самоврядування з 17.11.2010-01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII), та повторно розглянути заяву позивача від 12.08.2025 про перехід на інший вид пенсії на пенсію за віком, відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу» та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза