Справа № 420/6699/25
15 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка має когнітивні порушення та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується медичним висновком ЛКК №171/3 від 30.07.2024 року та висновком №171/3 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024 року(форма №080-2/о). Зі своєю матір'ю позивач проживає спільно за адресою: АДРЕСА_1 та здійснює за нею догляд. 02.12.2024 року засобом поштового зв'язку позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовою заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До заяви Позивач долучив засвідчені належним чином копії документів: свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , паспорт громадянина та ідентифікаційний номер платника податків на ім'я ОСОБА_1 , паспорт громадянина та ідентифікаційний номер платника податків на ім'я ОСОБА_2 , медичний висновок ЛКК №171/3 від 30.07.2024р., висновок №171/3 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024р. (форма №080-2/о). Не отримавши відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 на свою заяву від 02.12.2024 року, позивач, повторно, 07.02.2025 року, засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої долучив засвідчені належним чином копії необхідних документів. Факт отримання ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_1 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв'язку. Не отримавши відповіді від ІНФОРМАЦІЯ_1 на дві свої заяви, ОСОБА_1 звернувся до адвоката за професійною правовою (правничою) допомогою. Адвокат направив два адвокатських запити, один 24.01.2025 року, та повторний 31.01.2025 року на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були проігноровані, а також направив на адресу Міністерства оборони України два адвокатські запити, один 10.02.2025 року, та повторний 17.02.2025 року. 27.02.2025 року на електрону адресу адвоката надійшла відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_6 №943/4116 від 22.02.2025 року з копією відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатські запити. З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено, що дійсно заява позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації була отримана Відповідачем засобами поштового зв'язку, однак для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позивача необхідно «ОСОБИСТО» звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не направляти заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації засобами поштового зв'язку (копія відповіді надається). З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що рішення про надання або відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 за результатами розгляду його дох заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не було прийняте: «Через недотримання військовозобов'язаним процедури особистого звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у відповідної комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 обов'язок розглядати це звернення по суті не виникає. Позивач вважає бездіяльність зі сторони ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації протиправною, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 11.03.2025 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/6699/25 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
Суд зазначає, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 11.03.2025 року та копія позовної заяви з додатками були надіслані та доставлені відповідачу в його електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Однак, ні у визначений судом строк, ні станом на дату вирішення даної адміністративної справи відзиву на позовну заяву чи обґрунтованого клопотання про продовження строку для його подання до суду не надано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Ухвалою від 19.09.2025 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 докази по справі №420/6699/25, а саме: копії заяв ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та від 07.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з додатками.
Вимоги ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконані.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що не заперечується сторонами.
Позивач має матір - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно медичного висновку ЛКК №171/3 від 30.07.2024 року та висновком №171/3 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024 року(форма №080-2/о), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має когнітивні порушення та потребує постійного стороннього догляду.
В позовній заяві позивач вказує, що 02.12.2024 року засобом поштового зв'язку він звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з письмовою заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», долучивши до заяви засвідчені належним чином копії документів: свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , паспорт громадянина та ідентифікаційний номер платника податків на ім'я ОСОБА_1 , паспорт громадянина та ідентифікаційний номер платника податків на ім'я ОСОБА_2 , медичний висновок ЛКК №171/3 від 30.07.2024р., висновок №171/3 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024р. (форма №080-2/о), що не заперечується відповідачем.
Також позивач вказав, що не отримавши відповіді на вказану заяву, він повторно 07.02.2025 року засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої долучив засвідчені належним чином копії необхідних документів, що також не заперечується відповідачем.
ІНФОРМАЦІЯ_9 , на адвокатський запит представника позивача, листом від 22.02.2025 року №943/4116 надано копію відповіді (без номеру та дати) ІНФОРМАЦІЯ_1 на адвокатський запит представника позивача від 10.02.2025 року.
Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_1 (без номеру та дати) вбачається, що заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації була отримана ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами поштового зв'язку, однак заява не розглянута посуті через недотримання військовозобов'язаним процедури особистого звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_1 направив позивачу лист від 25.02.2025 року № 3694 наступного змісту:
«Ваша заява уважно розглянута. По суті порушення питань повідомляю наступне:
Згідно Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
ОСОБА_3 , відповідно до «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 560 від 16.05.2024 року (зі змінами), прибути з паспортом, військовим квитком та документами, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до ІНФОРМАЦІЯ_7 для звіряння облікових даних та направлення документів, що підтверджують право на відстрочку, до комісії з визначення військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Про надання відстрочки від проходження військової служби під час мобілізації в Ваших військово-облікових документах будуть проставлені відповідні відмітки та надана довідка.».
Позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо належного розгляду по суті заяв про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543ХІІ (далі - Закон № 3543-XII), визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Приписами статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, згідно з п. 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Як встановив суд, позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII, оскільки його матір, згідно медичного висновку ЛКК №171/3 від 30.07.2024 року та висновком №171/3 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, у наслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 30.07.2024 року(форма №080-2/о) має когнітивні порушення та потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку із чим звернувся з відповідними заявами до відповідача про надання відстрочки від призову на військову службу під час.
Частиною 7 ст. 23 Закону №3543-XII визначено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Тобто, під час дії мобілізації вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу покладено саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 затверджено «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами абз.1 п.1 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у відповідності до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, серед іншого, в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських, а також транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального та правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства (п.8 Положення №154).
У відповідності до п.9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з поміж іншого, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Абзацами 8, 16 п.11 вказаного Положення регламентовано, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у п.9 Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Також, варто зазначити, що механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених у відповідності до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначено «Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487).
У силу п.20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022р. №265).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Згідно з п.81 Порядку №1487, взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у п.п.15, 15-1 цього ж Порядку та пп.10-1 п.1 додатка 2). При цьому, взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з пп.10-1 п.1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
У свою чергу, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних і резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
За змістом вимог пп.8 п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (Додаток 2 до Порядку №1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст.23 Закону №3543-XII.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин).
За п.6 цього Порядку №560, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
проходження резервістами, а також військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Згідно з пунктом 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Пунктом 57 Порядку № 560 визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.
Відповідно до п.58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у пп.16-23 п.1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та, зокрема, з метою реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку.
У силу ж ч.7 ст.23 Закону №3543-ХІІ, перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується факт отримання від позивача заяв від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом з тим, у відповіді (без номеру та дати) на адвокатський запит представника позивача від 10.02.2025 року та листі від 25.02.2025 року № 3694 відповідач вказує про недотримання позивачем процедури особистого звернення із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та наполяє на тому, що позивач повинен особисто прибути до відповідача для подачі вказаної заяви.
Суд не може погодитися з вказаними доводами відповідача, оскільки такі поняття як «особисто подати» та «особисто прибути» не є тотожнім у спірних правовідносинах.
На слушність наведених висновків суду також свідчать й приписи п.81 Порядку №1487, яким встановлено, що особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів необхідна виключно у разі взяття їх на військовий облік.
Крім того, суд акцентує, що Порядком №560 також не передбачена особиста присутність військовозобов'язаного під час ухвалення комісією рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, приписами п.60 якого унормовано, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або ж відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.
З огляду на наведене, суд не може погодитися з доводами відповідача щодо неналежного звернення позивача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З огляду на вище зазначене, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повен був прийняти рішення за наслідком розгляду цих заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому.
Разом з цим, відповідач у відповідь на заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів не прийняв відповідного рішення, доказів зворотнього відповідачем до суду не надано.
Таким чином, у даних правовідносинах суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
У свою чергу, відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен вчинити, та в даному випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином, з урахуванням висновку суду щодо протиправної бездіяльності відповідача відносно розгляду заяв позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняття будь-якого рішення, суд дійшов висновку, що похідна вимога позивача підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
Разом з тим, оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, суд не надає правову оцінку наявності чи відсутності права на відстрочку від призову.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача належать до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язти ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.10.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва