Рішення від 14.10.2025 по справі 420/1945/25

Справа № 420/1945/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» до Львівської митниці, про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними та скасування карток відмови,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» до Львівської митниці, в якому просить суд:

1.Визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року,

2.Визнати противоправними та скасувати такі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості є протиправними, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час декларування товарів, Товариством було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в деклараціях товару, які відповідають вимогам ст. 53 Митного кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, а тому визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за резервним методом, здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, про яку зазначає відповідач, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Ухвалою від 03.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості прийняті з передбачених чинним законодавством підстав, правомірно, обґрунтовано та вмотивовано.

У своїх доводах митний орган зазначив, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями № 24UA209170103171U9 від 03.12.2024, №24UA209170103268U5 від 03.12.2024, № 24UA209170104539U6 від 06.12.2024, № 24UA209170105296U8 від 09.12.2024, № 24UA209170105648U2 від 10.12.2024, № 24UA209170105856U3 від 10.12.2024, № 24UA209170105379U3 від 09.12.2024, № 24UA209170106736U0 від 12.12.2024, № 24UA209170106872U0 від 13.12.2024, № 24UA209170107136U0 від 13.12.2024, № 24UA209170107339U2 від 14.12.2024, контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією, митним органом було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у відповідних графах 33 Рішень про коригування митної вартості товарів: №UA209000/2024/000921/2 від 03.12.2024; №UA209000/2024/900922/2, №UA209000/2024/900932/2, №UA209000/2024/900945/2, №UA209000/2024/900949/2, №UA209000/2024/900950/2, №UA209000/2024/900947/2, №UA209000/2024/900957/2, №UA209000/2024/900959/2, №UA209000/2024/900967/2, №UA209000/2024/900970/2. Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.

Втім, як далі зауважує відповідач у своєму відзиві, декларантом на вимогу митного органу жодного документу додатково надано не було.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Одеська митниця не визнає заявлену митну вартість. З декларантом було проведено консультації згідно з ст.57 МКУ, та за результатом проведеної консультації у відношенні товарів за указаними вище митними деклараціями позивача, застосовано резервний метод (метод 2 ґ). За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим.

На думку відповідача, у спірних рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, на думку відповідача, спірні рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року, є правомірними, а відтак не підлягають скасуванню.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

20.03.2023 між компанією FRUTOPOLIS S.A. (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К»» ( Покупцем) укладено контракт №01/23, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (далі «Товар»), зазначений в замовленні покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті.

Поставка Товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії Товару узгоджується сторонами і визначається в замовленнях, наданих покупцем на кожну партію Товару, загальна кількість поставленого товару складається з кількості, зазначеної в інвойсі по кожній партії Товару (п. 1.2. Контракту).

Як визначено у п. 2.1-2.4 Контракту, загальна сума контракту складається із сум всіх Інвойсів, що будуть виставлені постачальником на підставі Замовлень покупця протягом усього строку дії цього контракту.

Покупець зобов'язаний оплатити вартість тільки тієї кількості Товару, яку він замовив відповідно до узгоджених замовлень.

Ціна Товару вказується в інвойсах на оплату по кожній окремій партії Товару.

Валютою платежу на вибір сторін є: долар США або євро. Обрання певної валюти відображається в інвойсі.

У п. 3.1, 3.2 Контракту, його сторони узгодили, що оплата за Товар здійснюється покупцем за однією з наступних умовах: 100% від вартості партії Товару у якості передоплати: або 100% протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару покупцем, що підтверджується ВМД.

Якщо в товаросупровідних документах та/або Інвойсі або в інших документах, що стосуються поставки Товару, яка здійснюється відповідно до певного Інвойсу, не зазначено умову оплати поставки такого Товару відповідно до п. 3.1 цього Контракту, то вважається, що 100% вартості такого Товару, що поставляється на підставі певного Інвойсу, має бути сплачено Постачальнику протягом 14 днів з моменту закінчення митного оформлення Товару Покупцем, що підтверджується ВМД.

Згідно з п. 4.2 Контракту, Постачальник може здійснювати поставку за цим Контрактом на наступних умовах «Інкотермс 2020»:

СРТ «ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО» (місце/порт відправлення/призначення вказується в інвойсі) - термін «фрахт/перевезення оплачено до ...» означає, що Постачальник здійснює поставку Товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього постачальник зобов'язаний оплатити витрати перевезення Товару до названого місця призначення. Це означає, що Покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки Товару у вищезазначений спосіб. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення Товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них. Термін СРТ зобов'язує Постачальника здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення;

FCA «ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК» (місце/порт відправлення/призначення вказується, в Інвойсі) -термін «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його переданих такій особі.

Сторони можуть обрати й інші умови поставки Товару, ніж ті, що зазначені в цьому пункті, про що має бути укладено додаткову угоду до цього Контракту.

Умови поставки кожної партії товару вказується окремо в замовленні і в інвойсі на неї. При цьому, Постачальник може постачати товар через свої філії, які розташовуються в країні походження товару. Дані про філію, яка поставила товар, вказуються в товаросупровідних документах на товар (сертифікати походження, фітосанітарні сертифікати та ін.)

Постачальник несе пряму відповідальність за якість товару, відправленого через власні філії (п. 4.3 Контракту).

У відповідності до п.4.5-4.8, 4.11 Контракту, обов'язок та витрати з навантаження/вивантаження Товару, що пов'язані з транспортуванням такого Товару до порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на Постачальника. Такі витрати самостійно закладаються постачальником до ціни Товару та додатковому відшкодуванню з боку покупця не підлягають.

Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця, які направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою.

Замовлення має містити в собі такі відомості: умови поставки та порт/місце поставки; реквізити цього Контракту; номер і дата Замовлення; найменування Постачальника і Покупця; найменування Товару; кількість Товару; вага Товару.

Постачальник розглядає Замовлення Покупця і виставляє Інвойс протягом 3 діб з моменту отримання Замовлення. Замовлення вважається отриманим Постачальником з моменту його відправки Покупцем по електронній пошті Постачальнику за реквізитами, вказаними у п.12.2. Контракту.

Виставлений за результатами розгляду Замовлення Інвойс слугує підтвердженням Замовлення і має бути направлений на електронну пошту Покупця протягом 5 діб з моменту отримання Замовлення від Покупця.

Інвойс, що містить розбіжності із Замовленням Покупця, вважається таким, що не підтверджує умови поставки, зазначені у такому Замовленні, а отже, позбавляє Постачальника права на отримання оплати за поставлений за таким Інвойсом Товар.

Протягом 2-х годин після проходження митного очищення Товару в країні, з якої здійснюється поставка, і завершення відвантаження Товару, Постачальник передає Покупецеві в тому числі копії таких документів: CMR/коносамент, фітосанітарний сертифікат, сертифікат походження товару форми А або форми EUR.1

Як вказано у п.4.12. Контракту №01/23, оригінал CMR/коносаменту, оригінал, фітосанітарного сертифікату, оригінал сертифікату походження товару, оригінал інвойсу на кожну окрему відвантажену партію Товару відправляються Постачальником Покупцеві разом з Товаром.

Згідно з п.4.13 Контракту №01/23 право власності на Товар переходить від постачальника до покупця з дати митного оформлення Товару в країні Покупця, що підтверджується ВМД.

За умовами п. 7.1. Контракту №01/23, товар постачається Покупцеві в тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів і овочів, яка включається у вартість Товару та поверненню, компенсації не підлягає.

20.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТОМАН» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» (Замовник) укладено Договір №20/04-20 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів.

Протягом грудня 2024 року, згідно інвойсів №INVT87 від 30.11.2024, INVT85 від 28.11.2024, № INVT88 від 01.12.2024, № INVT93 від 05.12.2024, №INVT95 від 06.12.2024, № INVT94 від 06.12.2024, № INVT92 від 05.12.2024, № INVT97 від 09.12.2024, № INVT98 від 09.12.2024, № INVT99 від 10.12.2024, № INVT101 від 11.12.2024, компанією «Frutopolis S.А.» поставлено позивачу партії товарів.

Постачання здійснювалось на умовах FCA.

Декларант ТОВ «Атаман І К» - ТОВ «ОТОМАН», з метою здійснення митного оформлення імпортованого за вказаним вище контрактом товару (Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, країна виробництва - Греція (далі - Товар), постачальник - FRUTOPOLIS S.A.) подало до Одеської митниці наступні митні декларації:

1. № 24UA209170103171U9 від 03.12.2024 року (далі - МД-1) на розмитнення Товару-1 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 239,00 кг, країна виробництва - Греція;

2. № 24UA209170103268U5 від 03.12.2024 року (далі - МД-2) на розмитнення Товару-2 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 132,00 кг, країна виробництва - Греція;

3. № 24UA209170104539U6 від 06.12.2024 року (далі - МД-3) на розмитнення Товару-3 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 228,00 кг, країна виробництва - Греція;

4. № 24UA209170105296U8 від 09.12.2024 року (далі - МД-4) на розмитнення Товару-4 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 515,00 кг, країна виробництва - Греція;

5. № 24UA209170105648U2 від 10.12.2024 року (далі - МД-5) на розмитнення Товару-5 - Мандарин свіжий, сорту NOVA, вага (нетто) 20 339,00 кг, країна виробництва - Греція;

6. № 24UA209170105856U3 від 10.12.2024 року (далі - МД-6) на розмитнення Товару-6 - Мандарин свіжий, сорту NOVA, вага (нетто) 20 313,00 кг, країна виробництва - Греція;

7. № 24UA209170105379U3 від 09.12.2024 року (далі - МД-7) на розмитнення Товару-7 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 308,00 кг, країна виробництва - Греція;

8. № 24UA209170106736U0 від 12.12.2024 року (далі - МД-8) на розмитнення Товару-8 - Мандарин свіжий, сорту NOVA, вага (нетто) 20 303,00 кг, країна виробництва - Греція;

9. № 24UA209170106872U0 від 13.12.2024 року (далі - МД-9) на розмитнення Товару-9 - Мандарин свіжий, сорту NOVA, вага (нетто) 20 507,00 кг, країна виробництва - Греція;

10. № 24UA209170107136U0 від 13.12.2024 року (далі - МД-10) на розмитнення Товару-10 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 17 981,00 кг, країна виробництва - Греція (Товар-10/1), та Мандарин свіжий, сорту NOVA, вага (нетто) 1 642,00 кг, країна виробництва - Греція (Товар-10/2);

11. № 24UA209170107339U2 від 14.12.2024 року (далі - МД-11) на розмитнення Товару-11 - Мандарин свіжий, сорту CLEMENTINES, вага (нетто) 20 188,00 кг, країна виробництва - Греція.

Зазначені Товари поставлялися Позивачу юридичною особою (резидент Греції) «FRUTOPOLIS S. A.» (далі - Постачальник) на підставі контракту № 01/23 від 20.03.2023 року (далі - Контракт).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170103171U9 від 03.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 87 від 30.11.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A933376 від 30.11.2024; фіто санітарний сертифікат EU/GR/002832/22 від 30.11.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1454734 від 30.11.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги РВВ-30 від 03.12.2024; Довідка про транспортні витрати №23 від 03.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка від 30.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12210449; Перепустка № Е-310371 від 03.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170103268U5 від 03.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 85 від 28.11.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 001599 від 28.11.2024; фіто санітарний сертифікат EU/GR/002855/22 від 28.11.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1454726 від 28.11.2024; Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1367 від 03.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрати від 03.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка від 28.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12205500; Інші некласифіковані документи Перепустка № Е-310384 від 03.12.202.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170104539U6 від 06.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 88 від 01.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A496295 від 01.12.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/GR/002834/22 від 01.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1454741 від 01.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортноекспедиційні послуги 45 від 06.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №2 від 06.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б.н. від 28.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12218351.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170105296U8 від 09.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT93 від 05.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 001493 від 05.12.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/GR/002815/22 від 05.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455367 від 05.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортноекспедиційні послуги 1377 від 09.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат від 09.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023№ Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б/н від 05.12.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12235663; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-312725 від 08.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA209170105648U2 від 10.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 95 від 06.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) А378442 від 06.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455374 від 06.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0000258 від 09.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення 83 від 09.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б/н від 05.12.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12239032; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-313496 від 10.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA209170105856U3 від 10.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 94 від 06.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A061224 від 06.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455372 від 06.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 326 від 10.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат від 10.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівліпродажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка №29/11 від 29.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12241304; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-313404 від 09.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170105379U3 від 09.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 92 від 05.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 001645 від 05.12.2024; фіто санітарний сертифікат EU/GR/002814/22 від 05.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455365 від 05.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 1378 від 09.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат від 09.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б.н. від 05.12.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12237808; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-313273 від 09.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170106736U0 від 12.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 97 від 09.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A378482 від 09.12.2024; фіто санітарний сертифікат EU/GR/002911/22 від 09.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455380 від 09.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат від 09.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б.н. від 0612.2024; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-314575 від 12.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170106872U0 від 13.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 98 від 09.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A091224 від 09.12.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/GR/002912/22 від 09.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455384 від 09.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортноекспедиційні послуги 127369 від 12.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №13/12 від 12.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка 15/11/2024 від 15.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12253191; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-314672 від 12.12.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170107136U0 від 13.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 99 від 10.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A101224 від 10.12.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/GR/002913/22 від 10.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455392 від 10.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 127391 від 13.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка №13/12 від 13.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір №15/11/2024 від 15.11.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 122567767; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-315120 від 13.11.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA209170107339U2 від 14.12.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, зокрема: Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) INVT 101 від 11.12.2024; Автотранспортна накладна (Road consignment note) A111224 від 11.12.2024; Фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) EU/GR/002919/22 від 11.12.2024; Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) A1455397 від 11.12.2024; Рахунок-фактура про надання транспортноекспедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 14.12.24 від 14.12.2024; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Довідка про транспортні витрат від 14.12.2024; Зовнішньоекономічний договір (контракт) 01/23 від 20.03.2023; Договір про надання послуг митного брокера 20/04-20 від 20.04.2020; Договір (контракт) про перевезення Договір-заявка б/н від 11.12.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) 12258400; Інші некласифіковані документи Перепустка №Е-315193 від 13.12.2024.

В указаних деклараціях позивачем була визначена митна вартість за першим методом - за ціною договору (Контракту), а саме та, що визначена у відповідних інвойсах.

За результатами перевірки поданих МД №24UA209170103171U9 від 03.12.2024, №24UA209170103268U5 від 03.12.2024, №24UA209170104539U6 від 06.12.2024, №24UA209170105296U8 від 09.12.2024 №24UA209170105648U2 від 10.12.2024, №24UA209170105856U3 від 10.12.2024 №24UA209170105379U3 від 09.12.2024, №24UA209170106736U0 від 12.12.2024, №24UA209170106872U0 від 13.12.2024, №24UA209170107136U0 від 1312.2024, №24UA209170107339U2 від 14.12.2024 та разом з ними документів у підтвердження заявленої митної вартості, митним органом було встановлено наступні невідповідності: поставка оцінюваного товару здійснювалась на підставі Контракту на поставку № 01/23 від 20.03.2023р. (надалі - Контракт). Відповідно до п.1.1 Контракту постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар зазначений у замовлені покупця та у виставлених на його підставі інвойсах, що є невід'ємною частиною цього Контракту, в порядку та на умовах обумовлених в Контракті. Згідно з п.1.2 Контракту, поставка товару здійснюється партіями. Кількість кожної партії товару узгоджуються сторонами і визначається в Замовленнях наданих покупцем на кожну партію товару; Відповідно до п. 4.3. Контракту, умови поставки кожної партії товару вказується окремо в замовленні і в інвойсі на неї. Також п.4.7 Контракту, передбачено, що Замовлення має містити у собі такі відомості: умови поставки та порт/місце поставки, реквізити контракту, номер і дата замовлення, найменування постачальника і покупця, найменування товару, кількість товару, вага товару. При цьому, п.2.2. Контракту, передбачено що покупець зобов'язаний оплатити вартість тієї кількості товару, яку він замовив відповідно до узгоджених Замовлень. А відповідно до п.4.8 Контракту інвойс, що містить розбіжності із Замовлення Покупця, вважається таким, що не підтверджує умови поставки, зазначені у такому Замовленні, а отже позбавляє постачальника права на отримання оплати за поставлений за таким інвойсом товар. Здійснюючи аналіз вищевказаних положень Контракту, який регулює процедуру погодження поставки товару, у тому числі і вартість товару, вбачається, що інвойс виставляється на підставі замовлення, однак незважаючи на це такі документи як інвойс та замовлення є взаємозалежні документи та для встановлення усі відомостей, що містять числові значення, такі два документа необхідно розглядати в сукупності. Однак, слід зазначити, що замовлення до митного оформлення не надавалось, що позбавляє можливості у повній мірі перевірити числові значення вартості товару, що містяться у поданих документах, а також чи відповідає виставлений інвойс замовленню. Як зазначалося в п. 1.1. Контракту, виставлений на підставі замовлення Інвойс є невід'ємною частиною цього контракту. Згідно п. 2.3 Контракту, ціна товару вказується в інвойсах на оплату кожної окремої партії товару. Враховуючи зазначене інвойс, що відповідає узгодженому замовленню уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто таким документом погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, у тому числі ціна, та такий є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатком до такого Контракту. Відповідно до п. 2.3. ч.2. ст. 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). Згідно п. 11.2 Контракту, всі додатки, доповнення та зміни до контракту дійсні та становлять невід'ємну його частину лише у тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі та підписані сторонами. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину Контракту, що відповідає умовам Контракту. До митного оформлення декларантом надано інвойси, однак які підписані лише зі сторони постачальника (продавця), що не відповідає вимогам п. 11.2 Контракту. Такий інвойс, є невід'ємною частиною Контракту (п.1.1), а відтак і додатком до даного Контракту, однак такий підписаний лише стороною постачальника, та як наслідок, такий документ не може підтверджувати відомості про числові значення складових митної вартості. А за відсутності, замовлення відсутня можливість перевірити інформацію, у тому числі, умови поставки, форму оплати, та вартість товару, що вказується в інвойсі.

З огляду на встановлення митницею, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь Декларантом надіслано листи із запитаними Відповідачем додатковими документами, а саме:

- в межах оформлення МД-1 Декларантом надіслано лист № 03/12-24-1 від 03.12.2024 р. (далі - Лист-1), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 25.11.2024 року (далі - Прайс-лист-1), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-12/12-2024 від 03.12.2024 року (далі - Висновок експерта-1), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 30.11.2024 року (далі - Калькуляція-1) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100087243 від 30.11.2024 року (далі - Експортна декларація-1);

- в межах оформлення МД-2 Декларантом надіслано лист № 03/12-24-2 від 03.12.2024 р. (далі - Лист-2), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 25.11.2024 року (далі - Прайс-лист-2), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-113/11-2024 від 29.11.2024 року (далі - Висновок експерта-2), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 28.11.2024 року (далі - Калькуляція-2) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100086463 від 28.11.2024 року (далі - Експортна декларація-2);

- в межах оформлення МД-3 Декларантом надіслано лист № 06/12-24-3 від 06.12.2024 р. (далі - Лист-3), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 25.11.2024 року (далі - Прайс-лист-3), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-12/12-2024 від 03.12.2024 року (далі - Висновок експерта-3), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 30.11.2024 року (далі - Калькуляція-3) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100087484 від 01.12.2024 року (далі - Експортна декларація-3);

- в межах оформлення МД-4 Декларантом надіслано лист № 09/12-24-1 від 09.12.2024 р. (далі - Лист-4), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.12.2024 року (далі - Прайс-лист-4), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-21/12-2024 від 06.12.2024 року (далі - Висновок експерта-4), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 05.12.2024 року (далі - Калькуляція-4) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100089531 від 05.12.2024 року (далі - Експортна декларація-4);

- в межах оформлення МД-5 Декларантом надіслано лист № 10/12-24-1 від 10.12.2024 р. (далі - Лист-5), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 04.12.2024 року (далі - Прайс-лист-5), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-32/12-2024 від 10.12.2024 року (далі - Висновок експерта-5), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 06.12.2024 року (далі - Калькуляція-5) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100090214 від 06.12.2024 року (далі - Експортна декларація-5);

- в межах оформлення МД-6 Декларантом надіслано лист № 10/12-24-2 від 10.12.2024 р. (далі - Лист-6), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 04.12.2024 року (далі - Прайс-лист-6), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-32/12-2024 від 10.12.2024 року (далі - Висновок експерта-6), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 06.12.2024 року (далі - Калькуляція-6) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100090083 від 06.12.2024 року (далі - Експортна декларація-6);

- в межах оформлення МД-7 Декларантом надіслано лист № 09/12-24-2 від 09.12.2024 р. (далі - Лист-7), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.12.2024 року (далі - Прайс-лист-7), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-21/12-2024 від 09.12.2024 року (далі - Висновок експерта-7), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 05.12.2024 року (далі - Калькуляція-7) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100089475 від 05.12.2024 року (далі - Експортна декларація-7);

- в межах оформлення МД-8 Декларантом надіслано лист № 12/12-24-3 від 12.12.2024 р. (далі - Лист-8), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 04.12.2024 року (далі - Прайс-лист-8), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-47/12-2024 від 12.12.2024 року (далі - Висновок експерта-8), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 09.12.2024 року (далі - Калькуляція-8) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX4101000091002 від 09.12.2024 року (далі - Експортна декларація-8);

- в межах оформлення МД-9 Декларантом надіслано лист № 13/12-24-1 від 13.12.2024 р. (далі - Лист-9), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 04.12.2024 року (далі - Прайс-лист-9), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-47/12-2024 від 12.12.2024 року (далі - Висновок експерта-9), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 09.12.2024 року (далі - Калькуляція-9) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100091037 від 09.12.2024 року (далі - Експортна декларація-9);

- в межах оформлення МД-10 Декларантом надіслано лист № 13/12-24-5 від 13.12.2024 р. (далі - Лист-10), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 10.12.2024 року (далі - Прайс-лист-10), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-47/12-2024 від 12.12.2024 року (далі - Висновок експерта-10), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 10.12.2024 року (далі - Калькуляція-10) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100091484 від 10.12.2024 року (далі - Експортна декларація-10);

- в межах оформлення МД-11 Декларантом надіслано лист № 14/12-24-2 від 14.12.2024 р. (далі - Лист-11), разом з яким було надано прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 10.12.2024 року (далі - Прайс-лист-11), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-47/12-2024 від 12.12.2024 року (далі - Висновок експерта-11), розрахунок ціни (калькуляція) № б/н від 11.12.2024 року (далі - Калькуляція-11) та копія митної декларації країни відправлення № 24GREX410100091920 від 11.12.2024 року (далі - Експортна декларація-11).

03.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900921/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA408020/2024/56618 від 13.11.2024 р., становить 1,3401 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

03.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900922/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA408020/2024/56618 від 13.11.2024 р., становить 1,3401 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

06.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900932/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA408020/2024/56618 від 13.11.2024 р. де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,3401 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

09.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900945/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA408020/2024/56876 від 15.11.2024 р., становить 1,34 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

10.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900949/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA5005000/2024/38976 від 16.11.2024 р., становить 1,30 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

10.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900950/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA500500/2024/38976 від 16.11.2024 р., становить 1,30 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

09.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900947/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA408020/2024/56876 від 15.11.2024 р., становить 1,34 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

13.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900957/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого митна вартість товару згідно інформації МД № UA500500/2024/41956 від 10.12.2024 р., становить 1,30 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

13.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900959/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого згідно інформації МД № UA500500/2024/41956 від 10.12.2024 р. де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,30 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

14.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900967/2 про коригування митної вартості товарів. Застосовано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування зазначено МД № UA400040/2024/28817 від 15.11.2024, №UA408020/2024/61071 від 13.12.2024р. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

14.12.2024 Одеською митницею Держмитслужби України було прийнято рішення №UA209000/2024/900970/2 про коригування митної вартості товарів. Застосовано метод 2ґ. Джерелом інформації для коригування зазначено МД № UA400040/2024/28817 від 15.11.2024. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

У зв'язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року, відповідачем сформовано картки відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за іншими митними деклараціями: № 24UA209170103346U5 від 03.12.2024 року; № 24UA209170103378U7 від 03.12.2024 року; № 24UA209170104633U9 від 07.12.2024 року; № 24UA209170105529U5 від 09.12.2024 року; № 24UA209170106010U6 від 10.12.2024 року; № 24UA209170106013U3 від 10.12.2024 року; № 24UA209170105557U0 від 10.12.2024 року; № 24UA209170106919U3 від 13.12.2024 року; № 24UA209170107116U1 від 13.12.2024 року; № 24UA209170107397U1 від 14.12.2024 року; № 24UA209170107389U5 від 14.12.2024 року.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).

Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В свою чергу, для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів за спірними митними деклараціями, зокрема рахунки-фактури (інвойси) (Соmmercial invoice), автотранспортні накладні, сертифікати з перевезення (походження) товару, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, довідки про транспортні витрати, зовнішньоекономічний договір, договір про перевезення, інформація про позитивні результати державних видів контролю.

Указані надані платником документи містили числові показники ціни товару. Подання указаних вище документів Товариством не заперечує й відповідач Львівська митниця, проте вважає, що вони містять розбіжності та не підтверджують митну вартість імпортованого товару, та не підтверджують та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, яка була фактично сплачена.

Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.

Аналіз наведених норм митного законодавства у взаємозв'язку з викладеними фактичними обставинами, свідчить про прийняття митницею необґрунтованих та протиправних рішень про коригування митної вартості товару з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, митниця під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, підставою для висновку про неможливість визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору стало те, що Декларантом не було надано замовлення покупця до митного оформлення.

З цього приводу суд зазначає, що згідно п. 1.1. Контракту, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар (далі -«Товар»), зазначений в електронному Замовленні Покупця та у виставлених на його підставі Інвойсах, в порядку та на умовах, обумовлених у Контракті.

Згідно з п.4.3, Контракту умови поставки кожної партії товару вказується окремо в замовленні і в Інвойсі на неї.

Пунктами 4.6-4.9, 4.12 Контракту передбачено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі і відповідно до Замовлень Покупця. Замовленням є текстове повідомлення, яке направляється Покупцем Постачальнику електронною поштою.

Замовлення має містити в собі такі відомості: умови поставки та порт / місце поставки; реквізити цього Контракту; номер і дата Замовлення; найменування Постачальника і Покупця; Найменування Товару; кількість Товару; вага Товару.

Постачальник розглядає Замовлення Покупця і виставляє інвойс протягом 3 діб з моменту отримання Замовлення. Замовлення вважається отриманим Постачальником з моменту його відправки Покупцем. Виставлений Інвойс слугує підтвердженням Замовлення.

За умови прийняття Замовлення Постачальник зобов'язується відвантажити Товар Покупцю у строк, зазначений в Замовленні. Факт відвантаження Товару підтверджується CMR або коносаментом.

Оригінал CMR/коносаменту, оригінал фіто-санітарного сертифікату, оригінал сертифікату походження товару, оригінал інвойсу на кожну окрему відвантажену партію Товару відправляються Постачальником Покупцеві разом з Товаром.

Суд звертає увагу, що замовлення не складаються у вигляді окремого документу, замовлення це текстове повідомлення, яке надсилається електронною поштою, в якому узгоджуються умови та номенклатура поставки, та за підсумками такого листування, відповідно до п.4.8 Контракту, складається інвойс, який підтверджує замовлення та відображає усі необхідні дані стосовно певної поставки товару. У випадку постачання товарів за Контрактом для його сторін замовлення виконує виключно інформаційну та погоджувальну функції. Юридично значущим документом є інвойс, який закріплює підсумки перемовин сторін щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.

Крім того, частинами 2-4 ст.53 Митного кодексу України не передбачений такий документ, як замовлення, для підтвердження митної вартості товару, а тому митний орган необґрунтовано визначив ненадання замовлення як підставу винесення Рішення про коригування митної вартості товару, хоча ч.5 ст.53 МКУ передбачено, що митному органу забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Таким чином, ненадання митному органу замовлення жодним чином не впливає на митну вартість товару, оскільки не містить відомостей про ціну товару. Документом, який закріплює підсумки перемовин щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою є інвойс.

Щодо доводів відповідача, що інвойси, які надавались разом з митними деклараціями для митного оформлення товарів, підписані лише стороною постачальника, суд зазначає, що інвойс це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов'язання клієнта на оплату цих послуг. В інвойсі вказується, які саме послуги чи товар надаються клієнту, та яку оплату він зобов'язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.

У п.3 ч.2 ст.53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Суд звертає увагу, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Разом з тим, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України, визначено, що за органом доходів і зборів, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до митного оформлення разом з МД № 24UA209170103171U9 від 03.12.2024, №24UA209170103268U5 від 03.12.2024, № 24UA209170104539U6 від 06.12.2024, № 24UA209170105296U8 від 09.12.2024, № 24UA209170105648U2 від 10.12.2024, № 24UA209170105856U3 від 10.12.2024, № 24UA209170105379U3 від 09.12.2024, № 24UA209170106736U0 від 12.12.2024, № 24UA209170106872U0 від 13.12.2024, № 24UA209170107136U0 від 13.12.2024, № 24UA209170107339U2 від 14.12.2024, було надано інвойси №INVT87 від 30.11.2024, INVT85 від 28.11.2024, № INVT88 від 01.12.2024, № INVT93 від 05.12.2024, INVT95 від 06.12.2024, № INVT94 від 06.12.2024, № INVT92 від 05.12.2024, № INVT97 від 09.12.2024, № INVT98 від 09.12.2024, № INVT99 від 10.12.2024, № INVT101 від 11.12.2024, з яких вбачається погоджені сторонами контракту істотні умови поставки, зокрема кількість товару, що поставляється, ціна, тощо. Крім того, указані в інвойсах ціни поставки відповідають заявленим у митних деклараціях.

Відповідач не надає жодного обґрунтування наявності невідповідності між ціною визначеною в інвойсах, або взагалі наявності підстав вважати, що надані позивачем документи містять розбіжності, або наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.

За наведених обставин, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, є необґрунтованими.

Суд також зауважує, що відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Судом встановлено, що шляхом видання інвойсу сторони погодили вид товару, що є предметом поставки, та його ціну, що в наступному і було відображено у митній декларації.

Виходячи із вищенаведених положень МК України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

На думку суду, подані разом із митною декларацією документи були достатніми для ідентифікації товару та давали можливість визначити його митну вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів.

З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду, митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Суд також зауважує, що документи, що були надані декларантом на вимогу митного органу, в тому числі декларація країни відправлення, не є основними документами, які визначають митну вартість товару. Вони надаються декларантом додатково з метою уточнення та доповнення певних відомостей, що необхідні для здійснення митного оформлення, і можуть бути оцінені митним органом на предмет перевірки (контролю) заявлених декларантом числових значень митної вартості лише у випадку, якщо подані документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності. Тому недоліки у таких документах не мають визначального значення за умови, що основні документи (договір, специфікації, інвойси) давали можливість ідентифікувати товар та містили достатньо відомостей для визначення його митної вартості за основним методом.

Окрім того, у ч.3 ст. 53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У спірному ж випадку, митний орган не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей, а ті, на які вказав відповідач, поза розумним сумнівом, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.

Також суд зауважує, що відповідач ні у оскаржуваному рішенні ні у відзиві не посилається на невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, що свідчить про те, що для митного оформлення фактично були надані товари, які за описом відповідали тим товарам, що зазначені у супровідних документах.

У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу резервного для визначення митної вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

В той же час, у графі 33 оскаржуваних рішень міститься лише посилання на номера, дати митних декларацій, які були взяті митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст. 55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

На думку суду рішення Львівської митниці про коригування митної вартості UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року, та також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року, не відповідають критеріям обґрунтованості.

Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. А відтак, така митна вартість є об'єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, за наслідком розгляду справи суд приходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваних рішень та карток відмови, ним не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «АТАМАН І К» позовних вимог про визнати протиправними та скасування рішень Львівської митниці про коригування митної вартості UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року та також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 38391,5 грн.

З приводу стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч.1,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин, сторона, яка клопоче про розподіл таких витрат, подає до суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), акт приймання-передачі виконаних робіт, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано до суду копії:

-договору про надання юридичних послуг №0104-24/АІК від 01.04.2024, укладеного між ТОВ «АТАМАН І К» та адвокатом Ситник Олегом Петровичем, Додатку № 1 (прайс) до договору про надання юридичних послуг №0104-24/АІК від 01.04.2024,

-замовлення №22-FRUTOPOLIS-1 до договору про надання юридичних послуг № 0104-24/АІК від « 01» квітня 2024 року із завданнями, що підлягали вирішенню адвокатом (підготовити та подати позов, представляти за необхідності Товариство в суді першої інстанції),

- додаткової угоди №№ 22-FRUTOPOLIS-1 до договору № 0104-24/АІК від 01.04.2024 року про надання юридичних послуг від 10.01.2025 відповідно до якої, зокрема, сторонами погоджено, що винагорода за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, буде сплачена Адвокату відповідно до п. 5.4 Договору. Тобто Сторонами обрано таку умову оплати винагороди, як «гонорар успіху», яка передбачає сплату такої винагороди після набрання законної сили рішенням, ухваленим судом на користь Клієнта в справі, ведення якої здійснював Адвокат. Сторонами погоджено, що сума винагороди Адвокату за підготовку Позову встановлюється виходячи з нижченаведеного розрахунку: Відповідно до пп. 4, п. 1 додатку № 1 до Договору вартість послуги з підготовки позовної заяви, яка містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру становить 5% від ціни такого позову, але не менше 5000,00 грн. Таким чином, вартість послуги з підготовки та подання Позову становить: 978754,12 грн. (ціна позову) х 5% = 48937, 71грн. Розмір винагороди за надання інших юридичних послуг, що стосуються розгляду судом справи, відкритої за вищезазначеним Позовом, розраховується відповідно до додатку №1 (прайс) до Договору. Сторонами погоджено, що строки, які відведені на сплату винагороди Адвоката за послуги, передбачені п. 1 цієї Додаткової угоди, встановлюються відповідно до п. 5.4.3 Договору.

-акту наданих послуг №22-FRUTOPOLIS-1 до договору № 0104-24/АІК від 01.04.2024 року про надання юридичних послуг від 10.01.2025 яким підтверджується надання адвокатом та отримання позивачем юридичних послуг у вигляді підготовки та подання позовної заяви на суму 48937, 71грн.

З огляду на надані документи, загальний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс у зв'язку з розглядом даної справи у суді першої інстанції визначений у акті у розмірі 48937, 71грн.

При цьому, за доводами представника відповідача, указана сума правничих послуг, заявлених позивачем до відшкодування, є неспівмірною та необґрунтованою.

Висновуючись з даного приводу суд зазначає, що згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Отже, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на правничу допомогу суд доходить висновку, заявлені витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджуються документально, отже позивач має право на компенсацію таких.

Щодо співмірності розміру судових витрат, пов'язаних із наданням адвокатом послуги у зв'язку з розглядом даної справи, суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічним чином висловився Верховний Суд і у постановах від 01.02.2023 у справі №160/19098/21, від 14 листопада 2019 року у справі № №826/15063/18 (адміністративне провадження №К/9901/18029/19) тощо, в яких зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того у, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв, суд відзначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб'єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.

Суд враховує, що вказана справа не є складною; зміст позовної заяви та обсяг наданих до суду документів не свідчать, що адвокатом було докладено значних зусиль для складання та подання до суду позовної заяви у цій справі; види адвокатських послуг, які охоплюються однією послугою в акті наданих послуг, що стосується підготовки та подачі до суду позову.

Суд також враховує, що дана адміністративна справа розглядалася в спрощеному позовному провадженні без призначення відкритого судового засідання, буз виклику та участі представників сторін.

Окремо, суд приймає до увагу ту обставину, що умовами безпосередньо договору між позивачем та адвокатом, розмір адвокатських послуг було зафіксовано у Договорі з урахуванням додаткової угоди, оцінивши який виходячи із передбачених законодавством наведених вище критеріїв, суд прийшов до висновку, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на правничу допомогу, понесену у зв'язку із розглядом даної справи у розмірі 48937,71грн, є необґрунтованою та неспівмірною.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню з урахуванням заперечень відповідача та у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 48937,71грн, з урахуванням заперечень відповідача, є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, також враховуючи предмет позову, виходячи з критерію пропорційності, приймаючи до уваги заперечення відповідача, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.9, 12, 132, 134, 139, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН і К» задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів: UA209000/2024/900921/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900922/2 від 03.12.2024 року; UA209000/2024/900932/2 від 06.12.2024 року; UA209000/2024/900945/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900949/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900950/2 від 10.12.2024 року; UA209000/2024/900947/2 від 09.12.2024 року; UA209000/2024/900957/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900959/2 від 13.12.2024 року; UA209000/2024/900967/2 від 14.12.2024 року; UA209000/2024/900970/2 від 14.12.2024 року.

Визнати противоправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209170/2024/003372 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003374 від 03.12.2024 року; UA209170/2024/003399 від 06.12.2024 року; UA209170/2024/003424 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003429 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003428 від 10.12.2024 року; UA209170/2024/003426 від 09.12.2024 року; UA209170/2024/003445 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003446 від 13.12.2024 року; UA209170/2024/003460 від 14.12.2024 року; UA209170/2024/003459 від 14.12.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» 38391,50 грн сплаченого судового збору та 10000 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТАМАН І К» код ЄДРПОУ 41277430, адреса: вул.Бугаївська, 21/49, офіс 31, м.Одеса, 65005.

Відповідач: Львівська митниця, код ЄДРПОУ 43971343, адреса: вул.Костюшка Т., 1, м.Львів, 79000.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА

Попередній документ
131011161
Наступний документ
131011163
Інформація про рішення:
№ рішення: 131011162
№ справи: 420/1945/25
Дата рішення: 14.10.2025
Дата публікації: 17.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (29.01.2026)
Дата надходження: 21.01.2025
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ХЛІМОНЕНКОВА М В
відповідач (боржник):
Львівська митниця
позивач (заявник):
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атаман і К"
представник позивача:
Ситник Олег Петрович