Справа № 420/19847/25
15 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення ,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасувати рішення Одеської митниці; М/п “Чорноморськ» про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000074/1 від 04.06.2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що не погоджується із прийняттям рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів і просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Як вказав позивач, у всіх наданих позивачем документах всі числові значення зазначені однаково та немає жодних невідповідностей та розбіжностей між ними. Крім того, у всіх наданих до митного оформлення документах стоїть одна і та сама вартість товару і оплату проведено також за ціною, визначеною сторонами контракту та зазначеною в інвойсі та інших документах. Також, як вказав позивач, відповідач не довів які саме документи містять розбіжності та ознаки підробки, а посилання відповідача на неправильне зазначення номеру проформи інвойсу в платіжному документі жодним чином не доводить його твердження про підробку документів та не підтверджує його вимоги щодо підробки документів.
15.07.2025 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову товариства. Так, відповідач вказав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500110004492U7 від 04.06.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
17.07.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої представник просить суд задовольнити позов у повному обсязі, з підстав, що вказані у позовній заяві.
21.07.2025 до суду від представника відповідача надійшли заперечення по справі, згідно яких представник відповідача, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України від 13.03.2012р. N4495-VI митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
ч.1 ст.54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
ч.2 ст.53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом встановлено, що 27.06.2023р. року між Компанією Global Floro AS (Алесунд, Норвегія, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений контракт №27/06/23-7, відповідно до умов якого постачальник поставляє товар, який вказується в додатках до цього Контракту (п.1.1. Контракту).
З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №25UA500110004492U7 від 04.06.2025.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №25UA500110004492U7 від 04.06.2025позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД.
Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500110/2025/000074/1 від 04.06.2025 року (а.с.63-64).
Так, було встановленні наступні розбіжності по митній декларації:
«-Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до умов оплати згідно наданих документів, у інвойсі від 20.05.2025 №10012412 на суму 82300 дол. США зазначено передоплата 14 днів. Але до митного оформлення документів, що підтверджують передоплату не надано.
- Декларантом заявлені умови поставки товару FCA Klaipeda. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), на заявлених умовах поставки FCA покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення. Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. У підтвердження витрат на транспортування-50000 грн надано до митному оформлення: договір перевезення від 22.11.2024 №22/11/2024, довідку та рахунок від ФОП « ОСОБА_1 ». Але графі 1 CMR 2903 від 27.05.2025, сертифікаті від 30.05.2025 №25LTLU9000L9NS01466, супровідному документі Т1 від 27.05.2025 №25LTLU900007EED8K4 наявні відомості про Експедитора та відправника UAB VPA LOGISTICS, Клайпеда. Відомості щодо числового значення витрат та їх включення як обов'язкової складової митної вартості, передбаченої п.1а ч.10 ст.58 МКУ не надано митному органу. Документальне підтвердження доставки оцінюваного товару від заявленого виробника GLOBAL FLORO AS (Норвегія) (Заявлений характер угоди з виробником (4104)) до місця завантаження Клайпеда, Литва відсутнє. З моменту доставки товару від виробника до Клайпеди, зберігався на складі із дотримання відповідного температурного режиму. Відомості про зазначені витрати документально не підтверджено та не надано до митного оформлення. На товаросупровідних документах (рахунок-фактура, СМR, копія митної декларації країни відправлення ) відсутні печатки (штампи) іноземних компетентних митних органів при проходженні кордону, щодо дат проходження транзитних країн.».
Згідно з ч.4 ст.54 МКУ орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Одеською митницею встановлено, що надані декларантом документи містять вищевказані розбіжності.
Разом з тим, як встановлено судом, 27.06.2023р. року між Компанією Global Floro AS (Алесунд, Норвегія, Постачальник) та ТОВ «Аквафрост» (Одеса, Україна, Покупець) був укладений контракт №27/06/23-7, відповідно до умов якого постачальник поставляє товар, який вказується в додатках до цього Контракту (п.1.1. Контракту).
Пунктом 4.1 вказаного контракту визначено, що ціна товару, що постачається повинна бути узгоджена сторонами. Ціни зазначаються в інвойсі на кожну поставку товару.
Пунктом 6.1. вказаного контракту визначено, що товар поставляється в експортній упаковці у відповідності до кожного типу товару та стандарту країни постачальника.
Суд зазначає, що розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумніву в достовірності задекларованої митної вартості.
У постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 Верховний Суд зробив висновок, що навіть відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
При цьому, вартість одиниці товару, що вказана у Invoice №10012412 від 20.05.2025р та вартість всієї партії товару є ідентичною і становить 4,115 дол. США за один кг товару, або 82300 дол. США за 20 000 кг.
Щодо підтвердження витрат на транспортування, судом встановлено наступне.
Згідно Правил Інкотермс 2020 FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. При FCA поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця. Продавець зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки.
В підтвердження вартості доставки при проведення процедури розмитнення було надано наступні документи: - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №21/4989 від 29.05.2025; - документ що підтверджує вартість перевезення №29 від 29.05.2025; - договір про перевезення вантажів у внутрішньому та/або міжнародному сполученні №22/11/2024 від 22.11.2024; - заявка на перевезення 20 від 21.05.2025р.
Згідно вказаних документів, перевізником товару зазначено ФОМ ОСОБА_1 та зазначено, що вартість навантажувальних робіт проводиться за рахунок відправника товару і страхування товару не проводилось. Крім того, разом із документами також було надано копію договору №24/06/2024 від 24 червня 2024 року про перевезення вантажів авомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні, що свідчить про те, що саме це підприємство надавало позивачу послуги із перевезення, за які отримало відповідну оплату. В графі 16 та в графі 23 СМR 2903 від 27.05.2025 також зазначений перевізник ФОП ОСОБА_1
При цьому, зазначення в сертифікаті від 30.05.2025 25LTLU9000L9NS01466, супровідному документі Т1 від 27.05.2025 25LTLU900007ЕЕD8K4 та графі 21 СМR 2903 від 27.05.2025 відомості про Експедитора UAВ VPA LOGISTICS, Клайпеда жодним чином не свідчить про будь - які порушення.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Тобто, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару та умови контракту. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до митниці відповідні документи, які підтверджують митну вартість товарів за митною декларацією, у відповідності до положень ч.2 ст.53 Митного кодексу України та які не містять розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень п..п.2,4 ч.2 ст.55 МКУ.
Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару, підставою для коригування митної вартості товару слугувала інформація з електронної бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС. При цьому, відповідач посилається в рішенні на іншу МД не зазначаючи особливостей щодо товару, виробника, умов поставки.
Оцінюючи вказані рішення відповідача, суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх правових висновках на тому, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є достатньою підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд також неодноразово зауважував, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також, одночасно слід врахувати й те, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25.02.2020р. справа №260/718/19; 27.04.2020р. справа №140/804/19).
В постанові від 30.04.2020 по справі №820/231/16 Верховний Суд, зокрема також вказує на й те, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.
За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МКУ до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано.
Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000074/1 від 04.06.2025 року.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з Одеської митниці сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2422,40 грн, з урахуванням ціни позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2025/000074/1 від 04.06.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631; м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія 21-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАФРОСТ" (код ЄДРПОУ 33798852, Одеська обл., м.Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна 1-Е) судовий збір у розмірі 2422,40 грн(дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра