Справа № 420/26029/25
14 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті не отриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року по справі №420/27399/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її матір'ю ОСОБА_2 пенсію в сумі 22000 гривня, нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі № 420/28571/24.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 в місті Одеса у віці 63 років, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис зроблено за №570 від 15 лютого 2025 року. За життя, а саме 06 жовтня 2023 року мати вчинила заповіт на ім'я позивачки, яким заповіла все своє майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право. Після смерті матері позивачка своєчасно звернулась до нотаріуса з приводу прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом. Виплати за судовим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі № 420/28571/24 мати позивачки за життя не отримала. 13 травня 2025 року позивачка звернулась до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з метою отримання перерахованого пенсійного забезпечення яке мати не встигла отримати за життя, але отримала відмову у зв'язку з тим, що у відповідності до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Також позивачка отримала розрахунок на доплату пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі № 420/28571/24, згідно якого сума невиплаченої пенсії складає - 22000 гривень. З зазначеною відмовою позивачка не погоджується та вважає її незаконною, у зв'язку із чим звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 05.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
20.08.2025 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 по справі № 420/28571/24 Позивачу 06.06.2025 проведено перерахунок пенсії. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії , необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що надійшли від сплати єдиного внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Тобто, пенсійні виплати здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат Головне управління немає. Фактична невиплата нарахованих сум грошових коштів, у даному випадку відповідно до встановлених обставин справи, була зумовлена тим, що виділені бюджетні асигнування на виконання судових рішень, боржником в яких є ГУ ПФУ в Одеській області, спрямовуються на безумовне їх виконання у порядку черговості прийняття. ОСОБА_2 , перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідно до ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон №2262), суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Також, ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження» передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є саме правонаступником померлої ОСОБА_2 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано. Належним доказом правонаступництва заявника та підставою для її заміни сторони правонаступником, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлої ОСОБА_2 перейшли до заявника, а саме виданого на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи зазначене, звертаємо увагу, що відповідно до статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Відповідна правова позиція викладена в ухвалі ВАС України від 08.05.2012 № К/9991/8624/11 за реєстраційним номером в ЄДРСР 24408683.
26.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою вона є спадкоємцем за заповітом, єдиним спадкоємцем, та надала до суду копію заповіту, яким мати заповіла їй все своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось та все та на що за життя вона матиме право та надала довідку про коло спадкоємців, яка підтверджує факт прийняття нею спадщини своєчасно.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення у повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням ООАС від 05.11.2024 № 420/28571/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.04.2024 року ОСОБА_2 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищезазначеного судового рішення ГУ ПФУ в Одеській області 06.06.2025 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок чого утворилася заборгованість по розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії в сумі 22 000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 570 від 15 лютого 2025 року.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 04.12.1987, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 . Прізвище позивачки « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_3 (шлюб розірвано згідно свідоцтва НОМЕР_4 ), після чого на « ОСОБА_6 » згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 .
За життя, 06 жовтня 2023 року ОСОБА_2 вчинила заповіт на ім'я доньки ОСОБА_1 , яким заповіла все своє майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилося, і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право.
У провадженні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Саганович О.Ю. знаходиться спадкова справа № 10/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_1 .
13 травня 2025 року позивачка звернулась до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області з метою отримання перерахованого пенсійного забезпечення, яке мати не встигла отримати за життя.
Листом від 10.06.2025 № 16163-14092/0-02/8-1500/25 ГУ ПФУ в Одеській області повідомило позивачці, що Згідно із статтею 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Відповідно до п. 9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1, для оформлення недоотриманої пенсії Вам не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера необхідно звернутись до відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян (сервісний центр) або до територіального відділу обслуговування громадян управління обслуговування громадян та надати заяву, копію свідоцтва про смерть годувальника, копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), заяву про відкриття рахунку в банку, копію паспорта, довідку уповноваженого органу з місця проживання про проживання з пенсіонером на день його смерті або рішення суду, копію свідоцтва про народження та копію свідоцтва про шлюб. З собою мати оригінали вищезазначених документів.
Не погодившись із фактичною відмовою ГУ ПФУ в Одеській області у виплаті нарахованої за життя матері пенсійної виплати, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною 2 ст.52 Закону України №1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі - Закон України №2262-XII).
Статтею 61 Закону України №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Пунктом 4 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до п.9 розділу ІІ Порядку до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: свідоцтво про смерть пенсіонера; документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду (сформульований у справі №200/10269/19-а) стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону України №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною ч.1 ст.61 Закону №2262-XII.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджено Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 11.04.2024 у справі №160/26335/23.
Таким чином, позивачка, у відповідності до ст.61 Закону України №2262-XII, має гарантоване право на отримання недоодержаних померлою матір'ю сум пенсії, а дії відповідача щодо відмови останній у такому праві з посиланням на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, є протиправними.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті не отриманих сум пенсій, що підлягала виплаті ОСОБА_2 після здійсненого їй перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року по справі №420/27399/23, і залишилася недоодержаною у зв'язку з її смертю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану її матір'ю ОСОБА_2 пенсію в сумі 22000 гривня, нараховану на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року по справі № 420/28571/24.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк