15 жовтня 2025 р. № 400/4778/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,вул. Василя Стуса, 17,с-ще Літин,Вінницький р-н, Вінницька обл.,22300
до відповідачаЦентру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,49005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 11.03.2025 №ЦО-2091/91,
Позивач звернувся до суду з позовом до Ценру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» № ЦО 2091/91 від 11.03.2025 про невизнання інвалідом.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для прийняття рішення- відповідачем для скасування інвалідності необхідно були підстави для проведення такої перевірки, повідомлення позивача про проведення повторного оцінювання , факт відмови від повного медичного обстеження. Відповідач не дотримався цього порядку. Крім того позивач ніколи не був посадовою особою державного органу, тому рішення РНБО його не стосується та підстави для переогляду його інвалідності відсутні.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством був проведений ретельний аналіз всіх медичних документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення йому групи інвалідності та на підставі медичних документів було прийняте спірне рішення.
У відповіді на відзив зазначено, що відзив підлягає поверненню відповідачу без розгляду, оскільки він поданий з пропуском строку його подання на 88 дні та їх не можна визнати поважними. Позивач не є та ніколи не був, в тому числі станом на час прийняття оскаржуваного індивідуального акту, посадовою особою державного органу, а тому, застосування щодо нього рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024. як підставу для скасування рішення про встановлення групи інвалідності позивачу є необґрунтованим. Скасування рішення про встановлення групи інвалідності позивачу здійснено без наявності належних підстав.
Відповідно до ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
ОСОБА_1 згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААД № 178077 від 27.09.2024, виданої Вінницьким обласним центром медико - соціальної експертизи та індивідуальної програми реабілітації інваліда № 10715 від 23.09.2024 була встановлена III група інвалідності з 09.08.2024 до 01.10.2027.
Від Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 28.10.2024 № 8650/24-2024 надійшов лист « про проведення перевірки» до Голови з реорганізації ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому зазначено, що слідчим управлінням ГУНП у Винницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.05.2024 за № 12024000000000439 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 369-2,с.2,368 ч.3 КК України. Під час досудового розслідування було вилучено медико-експертні справи у кількості 1285шт, тому просили перевірити обґрунтованість надання групи інвалідності особам медико-експертні справи яких вилучено під час обшуків, відповідно до реєстру. У реєстрі під №113 була справа ОСОБА_1 06.07.1977.
ЦМСЕК МОЗ України було передано нерозглянуті матеріали та справи за запитом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області до Центру оцінювання функціонального стану особи для подальшого розгляду, зокрема й справа ОСОБА_1 .
Наданий позивачем витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від 11.03.2025 свідчить, що структурно-функціональні порушення центральної нервової системи в легкому ступені обмежують життєдіяльність, що не дає підстав для встановлення третьої групи інвалідності(п.9).
Рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: Скасовано третю групу інвалідності. Не є особою з інвалідності з 09.08.2024 ( п.10).
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII зазначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06.10.2005 № 2961-IV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV в редакції чинній на момент спірних правовідносин, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Частинами 1 статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності. Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов'язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» з дати підписання наказу.
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ .
Пунктом 11 Положення встановлено, що Комісія на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;.
З 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» було встановлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 було покладено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» .
Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено:
П.8. Центр оцінювання функціонального стану особи:
2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.
Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
П.10. Рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено «Організація проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірка обґрунтованості рішень», в п.51 якого зазначено:
Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Отже, виходячи із вищезазначених норм слідує, що станом на 28.10.2024, коли Головне управління Національної поліції у Вінницькій області звернулось до ЦМСЕК із листом про перевірку обґрунтованості рішень комісія була наділена повноваженнями за запитом правоохоронних органів проводить перевірку обґрунтованості рішень відповідно до Наказу МОЗ України від 26.10.2024 № 1809, який був чинний з 26.10.2024 до 01.01.2025.
Але повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припинилися 31 грудня 2024 року та повноваження по проведенню перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків були передані Центру оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд.
Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи п.51 передбачено «Організацію проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірка обґрунтованості рішень».
Центру оцінювання функціонального стану особи при проведенні перевірки обґрунтованості рішення МСЕК надані повноваження за результатами перевірки приймати рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про що повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено.
Але необхідність проведення повторного оцінювання особи належить до повноважень Центру оцінювання та його не проведення не є порушенням процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, оскільки Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначені такі форми проведення оцінювання експертною командою: очно, заочно, з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи (п.25).
Таким чином, Центр має право приймати рішення заочно, на підставі тих документів, які були передані від ЦМСЕК, тому посилання позивача на те, що його не повідомили про проведення повторного оцінювання , суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач прийняв рішення про проведення повторного оцінювання позивача.
Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для проведення перевірки правомірності встановлення йому ІІІ групи інвалідності на підставі рішення РНБО, оскільки він не відноситься до осіб, які займають або займали посади в державних органах.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» , введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, з метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Рада національної безпеки і оборони України вирішила рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Відповідач у відзиві зазначив, що справу позивача разом з іншими було передано з Центральної МСЕК для проведення переогляду рішень на підставі звернення СУ ГУНП в Вінницькій області, в зв'язку з проведенням досудового розслідування.
Суд зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстровано в реєстрі 24.05.2024, до прийняття рішення РНБО від 22.10.2024, за ознаками ст.369-2КК (зловживання впливом) та ст.368КК (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) та не пов'язано з особою позивача.
Також суд зазначає, що у відповідача не було повноважень досліджувати питання правомірності/неправомірності переданих йому від ЦМСЕК справ для перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Суд погоджується з доводами позивача, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем спірного рішення позивачу, але це порушення процедури не може стати підставою для визнання спірного рішення протиправним.
Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, зазначав, що суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення органу МСЕК в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо. Суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд не знаходить підстав для скасування спірного рішення, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.
Позивач просить відзив повернути відповідачу без розгляду, оскільки він поданий з пропуском строку , який не можна визнати поважними.
Згідно з ч.5,6 ст.162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у відзиві зазначив, що строк подання відзиву був пропущений з поважних причин, в зв'язку з великим навантаженням, воєнний стан та несприятлива безпекова ситуація у Дніпропетровському регіоні, повітряні тривоги через загрозу ракетних атак та ракетні удари по м. Дніпро значно ускладнюють, а часом унеможливлюють безперебійну та повноцінну роботу юридичного персоналу Відповідача протягом робочого часу (перебування в укриттях, тощо).
Суд вважає, що відзив відповідачем був не наданий вчасно з поважних причин, тому правових підстав розглядати справу за наявними в ній матеріалами без врахування наданого відповідачем відзиву немає.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко