про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 р. № 400/9154/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2024 року № 0605183-2414-1417-UA48060110000055792,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправним та скасувати прийняте 06.06.2024 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 0605183-2414-1417-UA48060110000055972 (далі - ППР).
Ухвалою від 03.09.2025 суд відкрив провадження у справі і зобов'язав відповідача подати ППР.
До відзиву Управління додало корінець ППР і рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується, що надіслане позивачу 01.08.2024 ППР повернулося без вручення адресату з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання". У відзиві відповідач вказав, що датою повернення до Управління неврученого ППР є 10.09.2024.
Ухвалю від 19.09.2025 суд залишив позов ОСОБА_1 без руху, підстава - пропуск позивачем строку звернення до суду і відсутність заяви про його поновлення.
01.10.2025 ОСОБА_2 подала заяву, в якій заперечила факт надіслання Управлінням ППР на адресу позивача та заперечила факт пропуску нею строку звернення до суду.
Ухвалою від 06.10.2025 суд продовжив розгляд справи. В ухвалі вказано, що докази надіслання ППР у серпні 2024 року за податковою адресою позивача відсутні. Зареєстрованим місцем проживання позивача, згідно з її паспортом, є адреса: АДРЕСА_2 . ППР Управління надіслало за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, смт Врадіївка, вул. Незалежності (Маяковського), 53.
09.10.2025 Управління подало клопотання про залишення позову без розгляду. Відповідач вказав, що ППР було надіслано позивачу за її податковою адресою. До клопотання доданий витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (ДРФОПП), згідно з яким з 27.07.2011 до 20.08.2024 податковою адресою позивача була адреса: АДРЕСА_3 , тобто адреса, за якою було надіслано ППР.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що "… про … начислення податку мені стало відомо 24.03.2025р. з даних мого електронного кабінету платника податків на сайті ДПС України …". Позивач зауважила, що контролюючому органу було відомо про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , доказами чого є відповідне листування у 2021 році.
У заяві від 01.10.2025 ОСОБА_1 вказала, що вона "… не була повідомлена про наявність податкового повідомлення-рішення до 23.04.2025р. …".
При вирішенні питання дотримання позивачем строку суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (пункт 42.5 статті 42 Податкового кодексу України).
Наявні у справі докази підтверджують факт надіслання ППР за податковою адресою позивача, вказаною у ДРФОПП, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на зазначену поштовою службою в повідомленні дату, ППР вважається врученим позивачу 10.09.2024.
Доводи позивача, що викладені у заяві від 01.10.2025, суд відхилив.
Наданий відповідачем витяг з ДРФОПП свідчить про те, що податковою адресою позивача (місце проживання, за яким вона була взята на облік як платник податків у контролюючому органі у 1999 році) до серпня 2024 року була та адреса, що вказана у ППР.
Згідно з підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
До облікової картки фізичної пособи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься, зокрема, інформація про місце проживання (підпункт 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 Податкового кодексу України).
Докази того, що ОСОБА_1 у відповідний спосіб повідомила контролюючий орган про зміну податкової адреси, відсутні.
Суд врахував висновки Верховного Суду, що викладені:
у постанові від 30.01.2024 у справі № 380/15525/21: "… процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме із виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого орану із відповідною заявою …";
у постанові від 04.08.2023 у справі № 120/7318/21-а: "… невиконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми пункту 42.2 статті 42 ПК України. Однак цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну місця проживання …".
Суд зазначив, що докази листування позивача з контролюючим органом у 2021 році (із зазначенням ОСОБА_1 в якості податкової адреси зареєстрованого місця проживання) не можуть свідчить про те, що у 2024 році у відповідача була достовірна інформація про зміну місця проживання позивача.
Встановлений абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк для звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування ППР розпочався у вересні 2024 року та закінчився у березні 2025 року. Позов, про що вказано вище, було подано у серпні 2025 року.
Згідно з частинами першою - третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буду подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до суду будуть визнані неповажним, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Позивач не заявила про поновлення пропущеного строку.
Частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не можу перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що заява Управління про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, а позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 171, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області про залишення позову без розгляду відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Запропонувати позивачу не пізніше п'яти днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначити поважні причин для такого поновлення, об'єктивні обставини, що унеможливили своєчасне звернення, та докази, що доводять існування цих обставин.
4. Роз'яснити позивачу, що наслідками невиконання ухвали суду відповідно до частини п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України є залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Птичкіна