справа№380/15860/25
15 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Світчай» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Приватне підприємство «Світчай» (далі - позивач, ПП «Світчай»), в інтересах якого діє адвокат Пилип'як Олександра Петрівна, звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним на митну територію України було ввезено товар. З метою декларування та митного оформлення імпорту товару подано до Львівської митниці електронні митні декларації №25UA209170026547U4 та №25UA209170029633U1 та документи для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості (за ціною контракту). Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідач надіслав вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості. У відповідь на запити декларант надав усі наявні в нього документи. Однак відповідачем прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025 та відмовлено у митному оформлені товару згідно до картки відмови у зв'язку з прийняттям рішенням про коригування митної вартості. Вважає спірні рішення протиправними та просить такі скасувати.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару та наданих декларантом на запит митного органу, було встановлено, що такі не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Львівською митницею встановлено невідповідність у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Подані до митного оформлення документи мали розбіжності та не містили складові митної вартості, у зв'язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості, про що зазначено безпосередньо в рішенні про коригування митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів, які б спростували виявлені розбіжності. Вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.
Ухвалою від 06.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 21.08.2025 (вх. №68169) подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 22.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ПП «Світчай» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із присвоєнням коду ЄДРПОУ 30051782.
Між Компанією «BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» (Нігерія) (Продавець) та ПП «Світчай» (Покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №23/11/23 від 23.11.2023.
Відповідно до пункту 1.1. Контракту Продавець продає, а Покупець купує продукцію: Гібіскус (всі сорти), трави, спеції, насіння та горіхи в кількості і асортименті відповідно до Проформи інвойс (інвойсу, проформи), що складаються до кожної поставки, і які є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно пункту 4.1. Контракту Поставка товару здійснюється на умовах визначених у Проформі Інвойс (інвойсі, проформі) на кожну окрему партію товару.
Щодо рішення Львівської митниці №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025.
На виконання умов Контракту №23/11/23 від 23.11.2023 BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» поставила на адресу ПП «Світчай» товар (червоний гібіскус) на загальну суму 16 752 долари США, що підтверджується інвойсом від 16.01.2025 №INV-0000011.
ПП «Світчай» здійснило оплату товару за контрактом №23/11/23 від 23.11.2023 та інвойсом від 16.01.2025 №INV-0000011, що підтверджується платіжною інструкцією від 11.03.2025 №293 на суму 16 752 долари США.
Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №25UA209170026547U4, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач разом з вказаною митною декларацією надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації такі документи: пакувальний лист (Packing list) від 16.01.2025; рахунок-фактура (інвойс) №INV-0000011 від 16.01.2025; коносамент (Bill of lading) №MAEU 249619542 від 03.03.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) від 20.03.2025; транспортний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NSBVSXJ2 від 25.03.2025; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) IK2025/5964 від 13.02.2025; сертифікат про походження товару (certificate of origin) №00042547 від 14.02.2025; рахунок-фактура №А2503015 від 26.03.2025 про надання транспортних послуг; довідка про транспортні витрати №52 від 26.03.2025; контракт №23/11/23 від 23.11.2023; додаткова угода №2 до контракту від 01.01.2025; договір-доручення №607/0821-МБП на надання митно-брокерських послуг від 12.08.2021; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020; договір про надання послуг митного брокера №607/0821-МБП від 12.08.2021; сертифікат якості FPI/FMH/AP/2 від 10.02.2025.
Львівська митниця 28.03.2025 направила на адресу декларанта повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митною вартості товарів.
Позивачем на вимогу митного органу 31.03.2025 додатково надано прайс-лист від 01.01.2025, банківську платіжну інструкцію №293 від 11.03.2025, експортну декларацію країни відправлення 2024/01LP/E/5347 від 20.01.2025.
За результатом розгляду МД №25UA209170026547U4 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100060/2025/501645 від 23.01.2025.
Щодо рішення Львівської митниці №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025.
На виконання умов Контракту №23/11/23 від 23.11.2023 BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD» поставила на адресу ПП «Світчай» товар (червоний гібіскус) на загальну суму 16 752 долари США, що підтверджується інвойсом 08.02.2025 №INV0000016.
ПП «Світчай» здійснило оплату товару за контрактом №23/11/23 від 23.11.2023 та інвойсом від 08.02.2025 №INV0000016, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.03.2025 №305 на суму 16 752 долари США.
Позивач з метою митного оформлення партії товару подав митному органу електронну митну декларацію №25UA209170029633U1, в якій визначив митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною договору (контракту).
Позивач разом з вказаною митною декларацією надав до митного контролю зазначені у графі 44 митної декларації такі документи: пакувальний лист (Packing list) від 08.02.2025; рахунок-фактура (інвойс) №INV-0000016 від 08.02.2025; коносамент (Bill of lading) №MAEU 249619542 від 03.03.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) (CMR) №0520 від 06.04.2025; транспортний документ Т1 (Dispatch note model T1) 25PL322080NUCMMKK1 від 28.03.2025; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) IK2025/0187 від 28.02.2025; сертифікат про походження товару (certificate of origin) №00059437 від 28.02.2025; рахунок-фактура №А2404001 від 03.04.2025 про надання транспортних послуг; довідка про транспортні витрати №56 від 04.04.2025; прайс-лист від 01.01.2025; контракт №23/11/23 від 23.11.2023; додаткова угода №2 до контракту від 01.01.2025; договір-доручення №607/0821-МБП на надання митно-брокерських послуг від 12.08.2021; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020; договір про надання послуг митного брокера №607/0821-МБП від 12.08.2021; сертифікат якості FPI/FMH/AP/0111 від 10.03.2025.
Львівська митниця 07.04.2025 направила на адресу декларанта повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митною вартості товарів.
Позивачем на вимогу митного органу 08.04.2025 додатково надано банківську платіжну інструкцію №305 від 28.03.2025.
За результатом розгляду МД №25UA209170029633U1 та доданих до неї документів відповідачем відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025, яким митну вартість товару визначено за методом 2 ґ (стаття 64 Митного кодексу), джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №100060/2025/501645 від 23.01.2025.
Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025 є предметом оскарження.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно зі статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Окрім цього, суд зазначає, що, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17).
Судом при розгляді справи також взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з якими декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.
Даючи оцінку наявності у відповідача підстав для витребування додаткових доказів, суд звертає увагу на те, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Як вказано у спірних рішеннях №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025, відповідач за результатами опрацювання документів дійшов висновку про відсутність у них всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар на підставі таких тверджень:
1. Подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту №23/11/23 від 23.11.2023 продавцем було здійснено поставку: «Інші продукти рослинного походження які використовуються для харчових цілей: Квіти троянди (Гібіскус) сушені. HIBISCUS FLOWER Упаковані в мішки по 25 кг. Виробник: Bin Khalifa Spices Nigeria LTD Країна походження: NG», що значиться в електронних митних деклараціях.
Відповідно до інвойсу №INV-0000011 від 16.01.2025 (що був складений на поставку зазначеного товару: HIBISCUS FLOWER до МД №25UA209170026547U4) вартість товару, який зобов'язаний поставити продавець («BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD») покупцю (ПП «СВІТЧАЙ»), становить 16752,00 USD (1,396 USD/кг х 12000,00 кг).
Відповідно до інвойсу №INV-0000016 від 08.02.2025 (що був складений на поставку зазначеного товару: HIBISCUS FLOWER до МД №25UA209170029633U1) вартість товару, який зобов'язаний поставити продавець («BIN KHALIFA SPICES NIGERIA LTD») покупцю (ПП «СВІТЧАЙ»), становить 16752,00 USD (1,396 USD/кг х 12000,00 кг)
Також як встановлено судом з декларантом було долучено на вимогу митниці прайс-лист від 01.01.2025, наданий продавцем на ціну товару HIBISCUS FLOWER (що був предметом поставки), яки дійсний з 01.01.2025. Так, відповідно до вказаного документу (прайсу) на RED HIBISCUS FLOWER, артикул 1212999500, встановлено ціну у розмірі 1,396 USD.
Окрім того, ціна товару (його статистична вартість) міститься і в експортних деклараціях країни відправлення.
Також судом встановлено, що митному органу були представлені платіжні інструкції №293 від 11.03.2025 та №305 від 28.03.2025, що підтверджують оплату в розмірі 16752,00 USD із призначенням платежу: оплата за товар згідно із контрактом 23/11/23 від 23.11.2023, та інвойси №INV-0000011 та №INV-0000016.
З огляду на викладені обставини, наведені аргументи відповідача є безпідставними.
2. Поставка товару здійснюється згідно Контракту від 23.11.2023 № 23/11/23, який зазначений у гр.44 МД під кодом 4104 з буквою «m», проте не є поданим до митного оформлення.
Суд звертає увагу, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки з карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що декларантом надано до митного контролю зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу 23/11/23 від 23.11.2023, стороною якого є виробник товарів, що декларуються.
3. У гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR № б/н від 20.03.2025 наявні штампи перевізника FORMAG LIMITED. Однак, документи, які визначають договірні відносини з FORMAG LIMITED та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способів розрахунку відсутні. Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг № A2503015 від 26.03.2025 виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно-експедиторське обслуговування.
У гр. 16 та гр.23 наданої декларантом до митного оформлення CMR № 0520 від 06.04.2025 наявні штампи перевізника N'UNIT LLC. Однак, документи, які визначають договірні відносини з N'UNIT LLC та передбачають факт погодження вартості, маршруту та способи розрахунку, відсутні.
Натомість, рахунок-фактура на оплату транспортних послуг № А2404001 від 03.04.2025 виставлений на «ТзОВ Альфатранс» відповідно до Договору про транспортно-експедиторське обслуговування № 200059 від 07.04.2025. Згідно п.1.2 даного Договору послуги надаються на підставі заявки Замовника, в якій зазначається: вид транспортно-експедиторського обслуговування, назва й транспортні характеристики вантажу, вантажовідправник, вантажоодержувач, пункт відправлення й призначення вантажу, терміни виконання зобов'язань, підтвердження згоди оплати вартості Послуг Виконавця, перелік інших послуг, які замовник доручає Виконавцеві, а також будь які додаткові інструкції з доставки і видачі вантажу одержувачу.
Стосовно наведених аргументів суд зазначає таке.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, для підтвердження понесених декларантом витрат на транспортування заявленої до оформлення партії товарів позивачем було надано митному органу:
- згідно із МД №25UA209170026547U4: рахунок-фактуру №А2404001 від 03.04.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №56 від 04.04.2025 (надані ТзОВ «Альфатранс» - виконавцем транспортно-експедиторських послуг) згідно з укладеним із ТзОВ «Альфатранс» договором №200059 від 21.08.2020), а також цей договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.
- згідно із МД №25UA209170029633U1: рахунок-фактуру №А2503015 від 26.03.2025 про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати №52 від 26.03.2025 (надані ТзОВ «Альфатранс» - виконавцем транспортно-експедиторських послуг) згідно з укладеним із ТзОВ «Альфатранс» договором №200059 від 21.08.2020), а також цей договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.
Викладене підтверджується картками відмови у прийнятті митної декларації, в яких відображається перелік долучених декларантом документів.
Суд звертає увагу на те, що Договором про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020 передбачена можливість залучення Виконавцем (ТзОВ «АЛЬФАТРАНС») третіх осіб до виконання вказаного договору (надання транспортно-експедиторських послуг Замовнику (ПП «СВІТЧАЙ»).
Також про факт залучення до надання ПП «СВІТЧАЙ» транспортно-експедиційних послуг третіх осіб свідчать і наведені вище рахунки на оплату та довідки про транспортні витрати, де, відповідно, відображено «компенсацію витрат третіх осіб».
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 та від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 дійшов такого правового висновку: Оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Отже, вказана обставина, що слугувала підставою для його винесення, не впливає на митну вартість оцінюваного товару, а заявлена митна вартість може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, документів.
При цьому необхідно звернути увагу на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, де вказано: «Цивільні (господарські) відносини реалізуються на засадах диспозитивності. У процесі реалізації належних їм прав-обов'язків договірні сторони можуть відступити від визначеного договором алгоритму їх реалізації за умови відсутності заперечень з боку іншої сторони. Для цілей митного законодавства важливою є об'єктивна підтверджуваність реалізації відповідних операцій».
З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що зауваження відповідача до пред'явлених позивачем для митного декларування документів жодним чином не є доказами неможливості визнання задекларованої митної вартості та не можуть бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки самі по собі не містять відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Таким чином, вказані розбіжності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з урахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митною декларацією подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару.
Натомість відповідач не довів, що подані декларантом у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі, містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не навів обґрунтованих підстав для висновку про наявність розбіжностей числових значень складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.
Суд також зазначає, що відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вказує, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
З огляду на викладене, суд виснує, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару на підставі наданих декларантом документів, передбачених частиною 2 статті 53 Митного кодексу.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Як вказано у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025, джерелом інформації для коригування митної вартості товару джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100060/2025/501645 від 23.01.2025.
З цього приводу суд ураховує позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постановах від 08.02.2019 (справа № 825/648/17), від 09.09.2020 (справа №400/3133/18), відповідно до якої Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Спірні рішення відповідача таких пояснень не містять.
Встановлені судом фактичні обставини в сукупності із наявними у справі належними та допустимими доказами свідчать про необґрунтованість висновку митного органу про розбіжності у поданих до митного оформлення документах та про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, що дає підстави стверджувати про необґрунтованість коригування митної вартості товару.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірним рішенням суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025 та №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025 прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 КАС України та Митним кодексом України, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності і мотиви суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цілому, тому позов підлягає до задоволення повністю.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач поніс витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, натомість жодних доказів на понесення таких витрат не долучив.
Відповідно до статті 139 КАС України також підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 7 569 грн 96 к., сплаченого за платіжною інструкцією №224192 від 01.08.2025.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства «Світчай» (вул. Енергетична, буд. 5, с. Підберізці, Львівський район, Львівська область, 81146, код ЄДРПОУ 30051782) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900188/1 від 31.03.2025.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900210/2 від 08.04.2025.
Стягнути з Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Світчай» (вул. Енергетична, буд. 5, с. Підберізці, Львівський район, Львівська область, 81146, код ЄДРПОУ 30051782) 7 569 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 96 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома