15 жовтня 2025 рокусправа № 380/15827/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 27910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у якому просить суд :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо непереведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з 20.12.2024 без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 36 від 26.06.2025 та № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з 02.07.2025, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-Х11 «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу», з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 36 від 26.06.2025 та № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь позивача судовий збір у сумі 1211 гривні 20 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 26.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», додавши необхідні довідки про складові заробітної плати, видані виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.07.2025 №913130140335 позивачу відмовлено у задоволенні заяви, мотивуючи зменшенням розміру пенсії до 2661,00 грн. Позивач вважає відмову протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді від 06 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що 10.07.2025 відділом перерахунків пенсій №1 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 913130140335 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки за Законом України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» від 04.07.2001 розмір пенсії зменшується і становить 2661,00 грн. Правове регулювання пенсійного забезпечення визначається Законом України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає призначення лише одного виду пенсії за вибором особи та можливість переходу на інший вид на підставі документів, що містяться у пенсійній справі. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, яким визнано таким, що втратив чинність Закон № 3723-ХІІ (крім ст. 37), передбачає особливі умови призначення пенсій державним службовцям. Порядок їх призначення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, який застосовується з 01.05.2016. Відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та пункту 3 Порядку № 622, право на призначення пенсії за ст. 37 Закону № 3723 мають лише особи, які до 01.05.2016 не отримували пенсії за цим Законом. Таким чином, заявнику правомірно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки розмір пенсії за новим видом є меншим, а переведення здійснюється автоматично лише у разі, якщо розмір пенсії збільшується.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
26.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою щодо переведення її на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця.
За принципом екстериторіальності, заяву із доданими до неї документами розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.
Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10 липня 2025 року прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії за № 913130140335, оскільки за Законом України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування», який набрав чинності 04.07.2001, розмір пенсії зменшується і становить 2661,00 грн.
Позивач вважає таке рішення протиправним, відтак звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема, порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), який набув чинності з 01.05.2016.
Відповідно до п. 2 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу» крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Таким чином законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону 3723-ХІІ.
Пунктами п. 10, 12 розд. ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону України “Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі -Закон № 3723-XII) встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає, що для осіб які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, крім тривалості стажу цієї роботи, визначає такі умови:
- чоловіки мають досягти віку 62 роки, а жінки - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону 1058.
- особи повинні мати страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 Закону 1058, тобто 35 років для чоловіків та 30 років для жінок.
Цей висновок підтверджується положеннями пункту 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622), де передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889 Про державну службу на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ Про державну службу мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 № 889-VIII "Про державну службу":
- мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;
- займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Суд звертає увагу на те, що у зв'язку з прийняттям Закону № 889 було змінено порядок пенсійного забезпечення державних службовців.
Згідно з пунктом 8 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Імперативною вимогою, з якою Закон пов'язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, є наявність у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), досягнення пенсійного віку та наявність страхового стажу.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.06.2024 у справі №620/11015/23, у пункті 21 якої зазначено, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також вказаний висновок узгоджується з висновком Конституційного Суду України у рішенні від 23.12.2022 № 3-р/202 у справі № 3-132/2018(5462/17) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців).
Так, у пункті 2.3.3 вказаного рішення Конституційний Суд України вказав, що у період з 1 січня 1994 року до 1 травня 2016 року (день набрання чинності Законом № 889) пенсійне забезпечення державних службовців урегульовано Законом № 3723 як спеціальним законом (lex specialis), передусім приписами статті 37 Закону № 3723.
За частиною першою статті 37 Закону № 3723 на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), за наявності страхового стажу, потрібного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, визначеного абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, зокрема стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; пенсію державним службовцям було призначено в розмірі 60 відсотків суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У пункті 2.4 вказаного рішення Конституційний Суд України зробив висновок, що із дня набрання чинності Законом № 889 пенсійне забезпечення суб'єкта права на конституційну скаргу та інших державних службовців унормовано Законом № 1058 як загальним законом (lex generalis), що регулює відносини між усіма суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, як спеціального закону (lex specialis) збережено для осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889.
Суд зазначає, що у межах цього провадження не розглядається питання визначення стажу роботи позивача, на підставі якого вона має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. Більше того, суд зауважує про те, що відповідач не заперечує наявність у позивача такого права.
Водночас, відмова у призначенні пенсії державного службовця мотивована тим, що відповідно до положень Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» розмір пенсії у такому випадку зменшується і становить 2661,00 грн.
Щодо врахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 36 від 26.06.2025 та № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області, суд зазначає таке.
Для звернення до органу Пенсійного фонду України про призначення пенсії державного службовця на підставі пунктів 2, 10, 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3722-ХІІ особа повинна попередньо отримати довідки про розмір заробітної плати для обчислення розміру її пенсії.
Порядок видачі довідок, які видаються для призначення пенсій державним службовцям згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» та відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII “Про державну службу» передбачений Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622).
Так, 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абзац 6 пункту 4 Порядку № 622 викладено у такій редакції: “за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку».
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Пунктом 4-1 Порядку № 622 визначено, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;
розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;
середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п'ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 4-2 Порядку № 622 для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023, а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком № 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком № 6.
Пунктами 5 та 6 Порядку № 622 передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.
У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.
За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 з урахуванням пункту 4 цього Порядку.
Додатком 4 до Порядку № 622 встановлена форма довідки про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)
Додатком 6 до Порядку № 622 встановлена форма довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Отже за змістом вказаних приписів для призначення пенсії державного службовця видаються довідки, форми яких передбачені додатками № 1-6 до Порядку № 622 залежно від того, чи проведено класифікацію посад державних службовців.
У матеріалах справи наявна довідка про складові заробітної плати для державного службовця , який до 1 січня 2024 року працювала та звільнилася з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посади яких не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби № 36 від 26.06.2025 та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посад в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби , яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області
Суд зазначає, що з аналізу рішення Відділу перерахунків пенсій № 1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 липня 2025 року вбачається, що при прийнятті зазначеного рішення відповідачем не було надано належної правової оцінки довідкам № 36 та № 37 від 26.06.2025, виданим виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області.
Зокрема, не з'ясовано їх зміст, правову природу, підстави видачі та відповідність вимогам чинного законодавства, а також не визначено, чи підлягають вони врахуванню при обчисленні розміру пенсії позивача.
При тому зазначено лише про те, що відмовлено у проведенні перерахунку пенсії (перехід на інший вид пенсії) згідно із заявою від 02.07.2025 №4714, оскільки відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» розмір пенсії зменшується і становить 2661,00 грн.
Щодо доводів відповідача про те, що внаслідок проведення перерахунку розмір пенсійної виплати зменшиться, суд зазначає, що такі твердження не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Відповідач не надав жодних розрахунків, документальних підтверджень чи офіційних висновків, які б свідчили про фактичне зменшення розміру пенсії у разі проведення перерахунку відповідно до вимог законодавства.
Отже, наведені аргументи є лише припущеннями та не можуть бути покладені в основу правомірного рішення суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області перевести ОСОБА_1 з 02.07.2025, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-Х11 «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889- VIII «Про державну службу», суд зазначає таке.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Отже, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Саме орган, що призначає пенсію повинен всебічно, повно і об'єктивно розглянути всі подані документи, після чого установити наявність чи відсутність права особи на одержання пенсії.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі №204/362/17, вказано, що єдиним органом, до повноважень якого належить вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії, є територіальний орган Пенсійного фонду, до якого особа звернулася із відповідною заявою. При цьому за наслідками розгляду заяви пенсійний орган повинен прийняти відповідне рішення, яке повинно бути вмотивованим. У цій же справі Верховний Суд вказав, що відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, не надав оцінку відомостям, наявним або відсутнім у трудовій книжці позивача, в той час як суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданим виключно органам Пенсійного фонду.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено повноваження суду у разі задоволення позову прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття судом рішення про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 02.07.2025 про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 36 від 26.06.2025 та № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 27910427) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 10 липня 2025 року№ 913130140335 відділу перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 02.07.2025 про переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за № 36 від 26.06.2025 та № 37 від 26.06.2025, виданих виконавчим комітетом Меденицької селищної ради Львівської області, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( 49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 27910427) 1211 грн 20 коп сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович