справа № 380/11856/25
з питань вжиття заходів забезпечення позову
10 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд
у складі головуючої судді Андрусів У. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бокало С.- М. І.
представниці заявниці Дуди І. П.
представника відповідача Мельника Ю. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного провадження з викликом сторін) заяву представниці заявниці про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівського комунального Ремонтно-аварійного підприємства про скасування постанови про стягнення витрат,
ОСОБА_1 пред'явила позов до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Львівського комунального Ремонтно-аварійного підприємства, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича від 02.06.2025 у виконавчому провадженні №73371474 про стягнення із ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 223210,73 грн.
Ухвалою судді від 17.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
08.10.2025 представниця заявниці подала заяву про забезпечення позову, у якій просить зупинити стягнення з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78301882, що здійснюється Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі постанови Шевченківського ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ № 73371474 від 02.06.2025 та припинити розшук майна боржника. Заява мотивована тим, що предметом позову є скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича від 02.06.2025 у виконавчому провадженні № 73371474 про стягнення із ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 223210,73 грн. На переконання представниці заявниці, лише після розгляду справи державною виконавчою службою може здійснюватися блокування рахунків, списання відповідних сум коштів та вжиття заходів щодо арешту та розшуку майна боржника. Натомість з поточних та карткових рахунків ОСОБА_1 регулярно проводиться стягнення та вже стягнуто кошти в сумі 79157,12 грн. Звертає увагу, що у власності заявниці перебуває чимало нерухомого майна, на яке державним виконавцем накладено арешт, та з реалізації якого (у випадку відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову) може бути проведене примусове стягнення. Крім того наголошує, що автотранспорт оголошено в розшук, що унеможливлює господарську діяльність заявниці. З огляду на зазначене, представниця заявниці просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
У судовому засіданні 10.10.2025 представниця заявниці підтримала заяву з підстав, наведених у ній.
Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності/відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд керувався таким.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково (ч. 4 ст. 154 КАС України).
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивачки переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявниці щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявниця обов'язково повинна обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у цьому випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
При вирішенні питання про необхідність забезпечення позову судом приймається до уваги, що дії, які державний виконавець вправі вчиняти при примусовому виконанні виконавчого документа, який є предметом судового оскарження, призведе до майнових збитків, а відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову шляхом повернення сплачених коштів призведе до значних зусиль та витрат.
Крім цього, примусове виконання оскаржуваної постанови може призвести до додаткових стягнень з позивача суми витрат виконавчого провадження.
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачки необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
Суд установив, що предметом пред'явленого позову є визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Юрія Романовича від 02.06.2025 у виконавчому провадженні №73371474 про стягнення із ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 223210,73 грн.
Як вбачається з доданих до заяви про забезпечення позову документів Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стягнуто кошти в сумі 79157,12 грн на погашення витрат виконавчого провадження. Ця обставина не заперечується відповідачем.
Наведене свідчить про те, що виконання оскаржуваної постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 02.06.2025 може призвести до подальших стягнень з позивачки сум витрат виконавчого провадження, що в свою чергу може зумовити настання непропорційних негативних наслідків у майновому стані позивачки ще до ухвалення рішення в цій адміністративній справі та набрання ним законної сили. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.
Приписами п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Оскільки на час розгляду справи існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивачки до прийняття рішення у цій справі суд вважає, що позов необхідно забезпечити позов у спосіб, визначений п. 5 ч.1 ст. 151 КАС України, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Вжиття таких заходів є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення публічного-правового спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Крім того, у заяві про забезпечення позову представниця заявниці просить вжити заходи забезпечення позову шляхом припинення розшук майна боржника.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Як зазначалося вище, предметом спору у розглядуваній справі є скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2025 ВП №73371474. Натомість постанова про розшуку майна від 16.06.2025 не є предметом оскарження в адміністративній справі №380/11856/25, тобто заявлений захід забезпечення позову виходить за межі предмета спору. Відтак, вимога у цій частині задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.06.2025 №73371474 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/11856/25.
Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256, 295 КАС України, суд
1. Заяву представниці заявниці про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Зупинити стягнення на підставі постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02.06.2025 №73371474 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/11856/25.
3. У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Котляревська, буд. 6, м. Львів, 79007; ЄДРПОУ 35009321).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Львівське комунальне Ремонтно-аварійного підприємства (місцезнаходження: вул. Пекарська, буд. 95, м. Львів, 79010; ЄДРПОУ 19339008).
Повну ухвалу складено 14.10.2025.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна