06 жовтня 2025 рокусправа № 380/15784/25
зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
представника позивача Пащука А.В.,
представників відповідача Тістечка Ю.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, зобов'язання вчинити дії, -
Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (місцезнаходження: 79035, м.Львів, вул. Хлібна, 2, код ЄДРПОУ 05511001) (далі - позивач, ПрАТ «Концерн Хлібпром») звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі - відповідач, митний орган), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № UA209000/2025/100202/2 про коригування митної вартості товарів від 16.05.2025;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації № UA209230/2025/001453 від 16.05.2025;
- зобов'язати Львівську митницю здійснити митне оформлення товару: зелена кава в зернах не смажена, з кофеїном, для харчової промисловості: Green coffee beans Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3, screen 17/18, ICO Marks - 002/1495/0585, врожай 2024-25 р., 100% Арабіка, 325 джгутових мішків, згідно з даними митної декларації №25UA209230045520U7 від 16.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Не зважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів митний орган належним чином не дослідив подані позивачем при митному оформленні товару документи та не обґрунтував неможливості митного оформлення цього товару за першим методом. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою від 06.08.2025 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 25.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач 29.08.2025 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією було встановлено ряд невідповідностей. У зв'язку з тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. Декларантом не було надано документів, що містилися у вимозі митного органу. Відтак, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано відповідачем за першим методом. У рішенні про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Як висновок, митну вартість товару скориговано та визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. На підставі викладеного відповідач вважає, що посадові особи відомства діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Приватне акціонерне товариство «Концерн Хлібпром» (місцезнаходження: вул.Хлібна, 2, м.Львів, 79035; код ЄДРПОУ: 05511001) зареєстроване як юридична особа 27.05.2003. Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання (10.71).
Між ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Україна) та Ally Coffee Trading SA (Швейцарія) 15.03.2022 укладено Контракт купівлі-продажу № F15/03 (надалі - Контракт).
Відповідно до умов Контракту Продавець (Ally Coffee Trading SA) продає, а Покупець (ПрАТ «Концерн Хлібпром») купує зелену каву в зернах, надалі - Товар.
Згідно з п. 1.2. Контракту, найменування, асортимент, кількість, якісні характеристика та ціна Товару вказуються в Специфікаціях.
Між Сторонами Контракту 05.12.2024 укладена Специфікації №21, про поставку Зерна кави не смаженого Alta Mogiana Region Arabica NY 2/3 розмір 17/18 рік врожаю 2024-25, 100% Арабіка, Код УКТЗЕД 0901110090, країна походження: Бразилія, кількістю 38306 кг, вартість 7.59 долари США за кілограм та загальною вартістю 290 742,54 доларів США.
Умови поставки товару - FCA Hamburg (відповідно до правил INCOTERMS в редакції 2020 року).
Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №0049946 від 25.04.2025 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 145378,86 доларів США.
Декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару 16.05.2025 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209230045520U7, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.
Умови поставки - FCA Hamburg (графа 20 декларації).
Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 145378,86 доларів США (графа 22 декларації).
Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №25UA209230045520U7, в якості підстави для застосування основного методу надано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема, контракт купівлі-продажу №F15/03 від 15.03.2022, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та Ally Coffee Trading SA; Додаток №1 до Контракту від 25.07.2022; Додаток №3 до Контракту від 03.01.2023; Додаток №4 до Контракту від 26.04.2023; Додаток №5 до Контракту від 29.12.2023; Специфікація №21 від 05.12.2024; Платіжна інструкція №8 від 25.04.2025; Commercial invoice № 0049946 від 25.04.2025; Комерційна пропозиція від 05.12.2024; Цінова пропозиція від 05.12.2024; Пояснення бн від 05.12.2024 до Специфікації №21 від 05.12.2024 до контракту купівлі-продажу №F15/03 від 15.03.2022; Договір ZKV007444 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом від 15.03.2023, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Овертранс»; Заявка №1 від 05.05.2025 до Договору № ZKV007444; Рахунок на оплату №3250001337-2 від 14.05.2025; Довідка про вартість транспортних витрат від 13.05.2025; договір ZKV006268 про надання брокерський послуг; Експортна декларація CMR бн від 13.05.2025; лист про виробника від 05.12.2024; сертифікат здоров'я від 25.04.2025; Сертифікат якості від 28.04.2025.
Однак, Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100202/2 від 16.05.2025, в графі 33 якого вказано:
«Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
За результатами встановлено наступне:
Зовнішньоекономічний контракт F15/03 від 15.03.22 укладено між Ally Coffee Trading SA та ПрАТ "Концерн Хлібпром", у гр. 44 Митної декларації такий документ внесено під номером 4104 як «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», проте виробником товару заявлено Atlantica Exportacao e Importacao S.A., відсутнє документальне підтвердження таких змін;
У контракті F15/03 від 15.03.22 п.1.2 зазначено, що найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в Специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така ціна фіксується у Додатку до цього контракту. В такому випадку ціна такого товару що передбачається у відповідній Специфікації має відповідати ціні, узгодженій у такому Додатку. Специфікація № 21 від 05.12.2024 укладена із генеральним директором ПрАТ "Концерн Хлібпром" в особі Федьків Марти Орестівни, а сама зовнішньоекономічна угода F15/03 від 15.03.22 укладена із генеральним директором Аверченком Владиславом Анатолієвичем, відсутні відомості щодо зміни уповноважених осіб на укладення зовнішньоекономічних договорів.
Експортна декларація країни відправлення 25DE485159643237B6 не містить будь яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, а також не містить числових значень що підлягають перевірці, умови поставки FCA DEHAMBURG, що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049946 вказано номер контейнера, відсутні дані щодо вартості перевантаження.
Платіжна інструкція № 8 від 25.04.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ являється платіжною інструкцією, що не є документом, який засвідчує факт переведення коштів. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
За загальними правилами покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України ).
Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункт 4 частини другої статті 53 МКУ). Платіжні операції з переказу іноземної валюти в Україні здійснюються з дотриманням норм Закону України від 21 червня 2018 року №2473 VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2. При цьому, платіжних документів, які б підтверджували факт оплати товару за даною поставкою надано не було.
Згідно з п.2.1 Договору про здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом № ZKV007444 від 15.03.23 Виконавець надає Замовнику транспортні послуги за заздалегідь узгодженими заявками, які є частиною цього Договору. Заявка має містити умови і особливості конкретного перевезення. А відповідно до п 4.2 Ставки на перевезення обумовлюються і узгоджуються в кожному випадку окремо і обумовлюються в заявці, або фіксуються як додаток до Договору на певний період часу. Письмове узгодження і затвердження ставок і умов перевезення є обов'язковим і невід'ємною частиною заявки. Така заявка не надана до митного оформлення.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу митного органу декларантом надано заявку на перевезення , у якій відсутній підпис Директора замовника.
Разом з тим, документів, які спростовують розбіжності виявлені митним органом, декларантом не надано митному органу. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МКУ) ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні товари, застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.
Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № 25UA100380618998U3 від 13.05.2025, де митна вартість товару № 1 зі схожими характеристиками становила 8,91 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.».
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного рішення.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №25UA209230045520U7 від 16.05.2025, щодо якого проведено коригування митної вартості.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ПрАТ «Концерн Хлібпром» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема: контракт купівлі-продажу №F15/03 від 15.03.2022, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та Ally Coffee Trading SA; Додаток №1 до Контракту від 25.07.2022; Додаток №3 до Контракту від 03.01.2023; Додаток №4 до Контракту від 26.04.2023; Додаток №5 до Контракту від 29.12.2023; Специфікація №21 від 05.12.2024; Платіжна інструкція №8 від 25.04.2025; Commercial invoice № 0049946 від 25.04.2025; Комерційна пропозиція від 05.12.2024; Цінова пропозиція від 05.12.2024; Пояснення бн від 05.12.2024 до Специфікації №21 від 05.12.2024 до контракту купівлі-продажу №F15/03 від 15.03.2022; Договір ZKV007444 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом від 15.03.2023, що укладений між ПрАТ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Овертранс»; Заявка №1 від 05.05.2025 до Договору № ZKV007444; Рахунок на оплату №3250001337-2 від 14.05.2025; Довідка про вартість транспортних витрат від 13.05.2025; договір ZKV006268 про надання брокерський послуг; Експортна декларація CMR бн від 13.05.2025; лист про виробника від 05.12.2024; сертифікат здоров'я від 25.04.2025; Сертифікат якості від 28.04.2025.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт №F15/03 від 15.03.2022 та доповнення до контракту містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура № 0049946 від 25.04.2025 визначає вартість товару.
Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення.
Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Тому не заслуговують на увагу зауваження митного органу з таким формулюванням «Зовнішньоекономічний контракт F15/03 від 15.03.22 укладено між Ally Coffee Trading SA та ПрАТ "Концерн Хлібпром", у гр. 44 Митної декларації такий документ внесено під номером 4104 як «Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів», проте виробником товару заявлено Atlantica Exportacao e Importacao S.A., відсутнє документальне підтвердження таких змін». Відповідачем не доведено, яким чином ці зауваження впливають на визначення митної вартості товару.
Щодо зауваження відповідача про те, що у контракті D15/03 від 15.03.2022, п.1.2 Найменування, асортимент, кількість, якісні характеристики та ціна товару вказується в Специфікаціях. Якщо сторони домовляться про ціну певного виду товару, яка буде діяти протягом певного періоду, така ціна фіксується у Додатку до цього контракту. В такому випадку ціна такого товару що передбачається у відповідній Специфікації має відповідати ціні, узгодженій у такому Додатку, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1.2. Контакту додаток укладається лише в тому випадку, якщо Сторони домовилися про ціну певного виду Товару, яка буде діяти протягом певного періоду. Тоді, така ціна фіксується в додатку, а ціна Товару, що передбачається в Специфікації, має відповідати ціні, узгодженій в додатку.
Згідно з умовами Контракту такий додаток не є обов'язковим документом.
Таким чином, навіть при укладені додатку, основним документом на підставі якого здійснюється поставка Товару та в якому фіксується ціна Товару є Специфікація. Єдиним документом де зафіксовано ціну партії Товару що поставлялася є Специфікація, яка була надана Відповідачу. Отже, аргумент Відповідача про відсутність додатку є безпідставним.
Крім цього суд зазначає, що митним органом не обґрунтовано яким чином випливає на митну вартість те, що «Специфікація №21 від 05.12.2024 укладена із генеральним директором ПрАТ "Концерн Хлібпром" в особі Федьків Марти Орестівни, а сама зовнішньоекономічна угода D15/03 від 15.03.22 укладена із генеральним директором Аверченком Владиславом Анатолієвичем, відсутні відомості щодо зміни уповноважених осіб на укладення зовнішньоекономічних договорів».
Стосовно посилань відповідача на те, що експортна декларація країни відправлення 25DE485159643237B6 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару, а також не містить числових значень що підлягають перевірці, умови поставки FCA DEHAMBURG , що може свідчити про відвантаження у порту Hamburg, також у фактурі 0049946 вказано номер контейнера , відсутні дані щодо вартості перевантаження, то такі, на думку суду, є безпідставними, оскільки, як слідує зі змісту декларації країни відправлення, така містить посилання на інвойс № 0049946 від 25.04.2025, який підтверджує вартість товару. Окрім цього, заповнення митної декларації знаходиться поза межами компетенції позивача, та, відповідно, наявність чи відсутність певних відомостей у ній не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.
Ба більше, згідно з ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни.
Відповідно до п. 7 ч.3 ст. 53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Натомість, відповідач у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
Щодо зауважень про те, що платіжна інструкція №8 від 25.04.2025 не може бути взята до уваги, оскільки такий документ не засвідчує факт переведення коштів, суд зазначає таке.
Чинним законодавством України не передбачено переліку документів, якими підтверджується виконання банківської транзакції. Банки самостійно визначають назву та форму документа, який надається клієнтам банку для підтвердження факту здійснення оплати.
Суд враховує, що в платіжній інструкції №8 від 05.04.2025, яка видана АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», в пункті про призначення платежу зазначено «передоплата за товар згідно з Специфікацією №21 від 05.12.2024 до Контракту», в платіжній інструкції зазначена сума - 290 742,54 доларів США, що повністю відповідає Специфікації №21, інвойсу та іншим документам наданим митному органу для підтвердження митної вартості. Така платіжна інструкція містить печатку банку та підпис уповноваженої особи, як підтвердження здійснення операції.
Таким чином, це виключає будь-які неточності чи невідповідності. При цьому, ч. 3 ст. 53 МК України не передбачає право митниці "не приймати до уваги" документи, а лише - вимагати додаткові документи у виключних випадках, зокрема, за наявності розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Щодо транспортних витрат, суд зазначає таке.
Для підтвердження вартості послуг з перевезення були надані наступні документи: Договір №ZKV007444 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом від 15.03.2023, що укладений між ТОВ «Концерн Хлібпром» та ТОВ «Овертранс» згідно з яким відбувалося перевезення Товару; Заявку №2 від 09.05.2025 на здійснення міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів автотранспортом, якою Сторони узгодили умови перевезення Товару; довідка про вартість транспортних витрат від 13.05.2025, якою деталізовано з чого складається загальна вартість послуг з перевезення; рахунок на оплату №3250001337-2 від 14 травня 2025 року.
Таким чином, твердження відповідача, що заявка не надана до митного оформлення не відповідає дійсності.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Як зазначає Верховний Суд у загаданій постанові, Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати (та інші документи подані Позивачем) є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Частина 2 ст. 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. При цьому вказана норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі № 804/16553/14 від 31.05.2019 року.
Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач надав до митного оформлення усі обов'язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору; надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, відтак у сукупності такі відомості підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. При цьому митним органом не надано жодного документа, який би підтвердив митну вартість товару, визначену відповідачем за другорядним методом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.
Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.
Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).
Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке.
Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованих товарів за методом 2ґ обґрунтовано митним органом з посиланням на митну декларацію МД №25UA209230045520U7 від 16.05.2025. В наведеній декларації митна вартість товару визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив: чому як джерело інформації ним обрано саме цю митну декларацію; чому не обрано митну декларацію, у якій здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).
Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).
Крім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб'єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Беручи до уваги те, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100202/2 від 16.05.2025 є правовим актом індивідуальної дії, суд констатує невідповідність такого рішення критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001453 від 16.05.2025 є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому також підлягає скасуванню.
Водночас у частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, згідно даних митної декларації №25UA209230045520U7 від 16.05.2025, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки зазначені дії відносяться до дискреційних повноважень відповідача та не належать до компетенції адміністративного суду, а скасування оскаржуваних рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є достатнім способом захисту порушеного права позивача.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100202/2 від 16.05.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2025/001453 від 16.05.2025.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, код ЄДРПОУ 05511001) судовий збір в сумі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складене та підписане 13.10.2025.
Суддя Р.І. Кузан