про повернення позовної заяви
14 жовтня 2025 рокусправа № 380/20308/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Крутько Олена Василівна, перевіривши матеріали позовної заяви Державної екологічної інспекції у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Львівській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо експлуатації автомобіля марки RENAULT, модель DUSTER, коричневого кольору, тип спеціалізований легковий - спеціалізований універсал-В, 2019 року випуску, об'єм двигуна 1461, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.09.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) серії НОМЕР_3 , на реєстраційних документах Інспекції та зобов'язати відповідача утриматися від вказаних дій;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неподачі відомостей про відомчу реєстрацію автомобіля марки RENAULT, модель DUSTER, коричневого кольору, тип спеціалізований легковий спеціалізований універсал-В, 2019 року випуску, об'єм двигуна 1461, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , дата реєстрації 10.09.2019 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) серії НОМЕР_3 , до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру транспортних засобів;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 подати документи про відомчу реєстрацію транспортного засобу до Міністерства внутрішніх справ Документ сформований в системі «Електронний суд» 09.10.2025 5 України для внесення їх до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника (частина 3 статті 55 КАС України).
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина 2 статті 57 КАС України).
Приписами статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, як довіреністю фізичної або юридичної особи (частина 1).
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина 2).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» (частина 4).
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (частина 6).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 8).
Враховуючи викладене, право на подання і підписання, зокрема, позовної заяви, має особисто керівник чи інша особа в порядку самопредставництва, або представник повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
Норми частини 10 статті 44 КАС України визначають, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до пункту 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі Положення), користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Пунктом 31 Положення встановлено, що надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Згідно з пунктом 32 Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Аналіз викладених положень свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми “Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд.
Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви та апеляційної/касаційної скарги, яка подана представником від імені довірителя через підсистему “Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30.06.2021 у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині 7 статті 59 КАС України та пункті 9 Положення, зі змісту яких висновується, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми “Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Отже, у випадку звернення до суду через підсистему “Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема, чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20 та від 11.11.2021 у справі №560/10261/21.
Позовну заяву підписано та подано до суду через електронний кабінет Довгого Т.С. яка містить його електронний цифровий підпис.
До позовної заяви долучено електронну довіреність у порядку передоручення від 31.10.2023, яка сформована за допомогою підсистеми “Електронний суд», та згідно з якою Штепа Олександр Іванович на підставі “Витягу з ЄДР від 31.10.23» уповноважує в порядку передоручення Довгого Тараса Ярославовича представляти інтереси Державної екологічної інспекції у Львівській області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні у справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Згідно з долученого до позовної заяви витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у пункті “Прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо», зазначено Штепа Олександр Іванович ()-керівник.
Водночас Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.01.2024 у справі №480/5375/22, в якій представником на підтвердження повноважень надавалася лише довіреність у порядку передоручення, сформована за допомогою системи “Електронний суд», виснував про недостатність лише довіреності у порядку передоручення на підтвердження повноважень представника та зазначив: “Натомість, жодного з документів (ордера, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо), що підтверджують повноваження Потапенко Наталії Іванівни, як адвоката представляти інтереси Товариства реалізації інженерних задач “ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до касаційної скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який сформував, підписав та подав касаційну скаргу Товариства реалізації інженерних задач “ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №480/5375/22.
Враховуючи, що до касаційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував волевиявлення Товариства реалізації інженерних задач “ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на надання повноважень Потапенко Наталії Іванівни, як адвокату щодо його представництва у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та права формування, підпису, подання процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих вказаній особі повноважень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому, можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
Аналогічну позицію викладена колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові Верховного Суду від 06.11.2023 у справі №149/289/21.
Таким чином, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
Вказані висновки також вкладені в ухвалі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №340/7964/21 та в ухвалі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №160/5130/21.
Суд встановив, що до позовної заяви у справі представник позивача на підтвердження права підпису також надав лише довіреність в порядку передоручення та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак не надав копії документів, що підтверджують повноваження діяти від імені Державної екологічної інспекції у Львівській області (за законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією) до суду не надано.
Подана Довгим Т.Я. довіреність в порядку передоручення самостійно не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
При цьому, суд зазначає, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань також не містить відомостей щодо можливості здійснення самопредставництва Довгим Т.Я. від імені Державної екологічної інспекції у Львівській області.
В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17, №822/2974/17 від 02.05.2018, викладена правова позиція, згідно з якою звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене, позовну заяву Державної екологічної інспекції у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, разом із доданими до неї матеріалами слід повернути позивачу відповідно до вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Львівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяКрутько Олена Василівна