Іменем України
15 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/926/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфостар" про стягнення заборгованості в сумі 69447,66 грн,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 10.01.2022 звернулося Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ (далі позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфостар" (далі відповідач) про стягнення коштів платника податків ТОВ «Інфостар» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 69 447,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідач на момент звернення до суду має заборгованість перед бюджетом у розмірі 69 447,66 грн, а саме з податку на додану вартість.
Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно поданих податкових декларацій № 9094715711 від 16.05.2018, № 9118828381 від 14.06.2018, № 9146858670 від 17.07.2018, № 9199326970 від 17.09.2018.
Контролюючим органом направлено відповідачу податкову вимогу № 154001-17 від 14.08.2018. Однак до теперішнього часу відповідачем заборгованість не сплачена.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 позов залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 відкрито провадження по справі, розгляд справи визначено здіснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Одночасно ухвалою суду відстрочено позивачу сплату судового збору, до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 прийнято адміністративну справу до провадження та визначено продовжувати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвалу суду від 22.08.2025 направлено на адресу відповідача, та повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши у змішаній формі справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76,90 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України), судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфостар» (код ЄДРПОУ 41816179) зареєстровано в якості юридичної особи, місцезнаходження: 02154, місто Київ, бульвар Ігоря Шамо, будинок 14, перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфостар» станом на час розгляду справи має податковий борг на загальну суму 69 447,66 грн, який складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.
Заборгованість по податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій № 9094715711 від 16.05.2018, № 9118828381 від 14.06.2018, № 9146858670 від 17.07.2018, № 9199326970 від 17.09.2018.
Наявність вищевказаної заборгованості підтверджено інтегрованою карткою платника податку, а також інформацією про розмір та структуру податкового боргу, станом на 22.08.2025.
Позивачем сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 154001-17 від 14.08.2018 на суму 15010,00 грн, яка повернулась на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена, внаслідок чого позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані Податковим кодексом України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріалами справи встановлено, що позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу. Відповідач суму податкового боргу не погасив, доказів сплати боргу не надав, також не надав доказів оскарження податкової вимоги.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до приписів підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Матеріплами справи підтверждено, що сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, тобто визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом податкової вимоги у відповідності до норм Податкового кодексу України, та несплату відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи суми податкового боргу, відсутність доказів оскарження податкової вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другоїстатті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).
З викладеного слідує, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб'єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб'єкту владних повноважень, не підлягає.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2022 відстрочено Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України сплату судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви до винесення судового рішення по справі.
Оскільки позивач у вказаній справі є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору та про необхідність стягнення судового збору з позивача на користь Державного бюджету у розмірі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, ідентифікаційний код 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфостар» (код ЄДРПОУ 41816179, місцезнаходження: 02154, місто Київ, бульвар Ігоря Шамо, будинок 14) про стягнення податкового боргу, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфостар» до Державного бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу в розмірі 69 447,66 грн (шістдесят дев'ять тисяч чотириста сорок сім гривень 66 коп).
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян