Іменем України
14 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/7096/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 3543421,38 грн та зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - позивач за первинним позовом) до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" (далі - відповідач за первинним позовом, ПрАТ "НКФ СЕРВІС") про стягнення капіталізованих платежів в сумі 3543421,38 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 31.08.2021 відповідач перебуває в стані припинення. На обліку позивача знаходиться ОСОБА_1 як потерпілий від нещасного випадку, який отримав травму, працюючи у ВАТ "Нова", правонаступником якого є відповідач. Сума платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим становить 3543421,38 грн. 17.09.2021 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві направлено вимогу про сплату капіталізованих платежів № 6791-11 голові ліквідаційної комісії приватного акціонерного товариства «НКФ СЕРВІС» Нікіфорову Іллі Валерійовичу. У відповідь на вказану вимогу листом від 18.10.2021 отримано відмову у включенні вимог по сплаті капіталізованих платежів Управління до реєстру вимог кредиторів.
08.06.2022 від ПрАТ "НКФ СЕРВІС" надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечували, просили відмовити з таких підстав.
В межах двомісячного строку з дня оприлюднення повідомлення про припинення діяльності для пред'явлення кредиторами своїх вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві надіслало лист від 17.09.2021 №6791-11 з вимогою про сплату капіталізованих платежів у розмірі 3 543 421,38 грн та, відповідно, про включення такої вимоги до реєстру вимог кредиторів. Отримавши відмову у задоволенні своїх вимог, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З посиланням на положення ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України вважають, що позивач мав право звернутись до відповідача з позовом у строк до 28.11.2021 (включно). Водночас, з позовною заявою про стягнення капіталізованих платежів позивач звернувся до суду лише в лютому 2022 року. Тобто з моменту отримання листа від 18.10.2021 до моменту звернення до суду пройшло майже 4 місяці. У зв'язку з наведеним вважають, що кредиторські вимоги у вигляді капіталізованих платежів у розмірі 3 543 421,38 грн відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦКУ є погашеними.
Крім того, зазначають, що обов'язок у відповідача щодо сплати капіталізованих платежів відсутній, оскільки підприємством не завдавалася шкода життю та здоров'ю працівника. Вказане підтверджується актом про нещасний випадок від 12.04.2004 № 1, в якому зазначено, що внаслідок недотримання працівником вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів, порушення трудової і виробничої дисципліни та невиконання вимог інструкцій з охорони праці стався нещасний випадок.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
08.06.2022 від приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" (далі - позивач за зустрічним позовом, ПрАТ "НКФ СЕРВІС") надійшов зустрічний позов до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві (далі - відповідач за зустрічним позовом) з такими позовними вимогами:
-визнати протиправною бездіяльність Управління щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ПрАТ "НКФ СЕРВІС";
-зобов'язати Управління подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ПрАТ "НКФ СЕРВІС".
В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що з 30.08.2021 року ПрАТ "НКФ СЕРВІС" перебуває в стані припинення. В межах двомісячного строку з дня оприлюднення повідомлення про припинення діяльності для пред'явлення кредиторами своїх вимог відповідач надіслав позивачу лист від 17.09.2021 № 6791-11 з вимогою про сплату капіталізованих платежів у розмірі 3 543 421,38 грн та, відповідно, про включення такої вимоги до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду вимоги позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачу лист від 18.10.2021 за вих. № б/н з відмовою у включенні вимоги про стягнення капіталізованих платежів до реєстру вимог кредиторів.
Позивач звернувся до відповідача листом від 22.04.2022 за вих. № б/н з вимогою відкликати з ПФУ заперечення проти проведення державної реєстрації припинення позивача. Така вимога позивача була проігнорована відповідачем та станом на час звернення з цим зустрічним позовом жодної відповіді не отримано.
Водночас, позивач отримав лист ПФУ від 06.05.2022 № 2600-0603-8/46624 з якого вбачається, що ПФУ відкличе заперечення з ЄДР тільки за умови отримання повідомлення про відкликання своїх заперечень від відповідача. Тобто дії зі сторони ПФУ спрямовані на усунення перешкод для ліквідації позивача, є можливими лише на підставі відповідних дій відповідача.
Також зазначають, що обов'язок у ПрАТ "НКФ СЕРВІС" щодо сплати капіталізованих платежів відсутній, оскільки підприємством не завдавалася шкода життю та здоров'ю працівника. Вказане підтверджується актом про нещасний випадок від 12.04.2004 № 1, в якому зазначено, що внаслідок недотримання працівником вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів, порушення трудової і виробничої дисципліни та невиконання вимог інструкцій з охорони праці стався нещасний випадок.
14.07.2022 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому заперечували проти задоволення позову, з таких підстав.
Обов'язку відкликання заперечень за відповідачем не закріплено, приводу вважати заборгованість погашеною, а заперечення такими, що необхідно зняти немає. Відповідач не вбачає підстав для використання свого права на звернення до органів виконавчої влади. Що, водночас, не обмежує первісного відповідача подати таке звернення органів Пенсійного Фонду України самостійно.
15.07.2022 від ПрАТ "НКФ СЕРВІС" надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві не спростовано доводів позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з чим просять позов задовольнити.
26.07.2022 від Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві надійшли заперечення на відповідь на зустрічний позов, в якому зазначили, що дії щодо подання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПрАТ "НКФ СЕРВІС" відповідають вимогам чинного законодавства. Відтак відсутні підстави для відкликання заперечень щодо завершення процедури припинення позивача за зустрічним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС". Об'єднано вимоги за зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" в одне провадження з первісним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві. Вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 закрито підготовче провадження і призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2025 справу прийнято до провадження. Розгляд справи продовжено за правилами загального позовного провадження в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Допущено у справі заміну відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290), його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 витребувано докази у справі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 допущено у справі заміну позивача за первинним позовом - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (код ЄДРПОУ 41312290), його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом Головного управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 3543421,38 грн та зустрічним позовом приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на тридцять днів.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 залишено позов без руху після відкриття.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п'ять) днів з дати отримання цієї ухвали.
На виконання ухвали про залишення позову без руху після відкриття Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що згідно особового рахунку заборгованість ПрАТ "НКФ СЕРВІС" перед позивачем за первинним позовом складає 67 720,99 грн. Таким чином, станом на 17.07.2025 заборгованість відповідача за період з 31.08.2021 по 27.04.2023 становить 67 720,99 грн, яку просять стягнути. На підтвердження наявної суми заборгованості надали відповідний розрахунок.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 продовжено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками сторін, на обліку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві знаходився ОСОБА_1 як потерпілий від нещасного випадку, який отримав травму, працюючи у ВАТ "Нова", правонаступником якого є ПрАТ «НКФ СЕРВІС».
Факт нещасного випадку, що стався з найманим працівником, підтверджується актом за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 12.04.2024 № 1.
За висновком МСЕК №000398 від 17.05.2005 (повторний огляд) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Зазначеному вище потерпілому від нещасного випадку на виробництві постановою Стрийського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області від 26.03.2021 № 46010/426835/301/66 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати призначено щомісячно виплату 3036,14 грн.
30.08.2021 ПрАТ "НКФ СЕРВІС" прийнято рішення про припинення діяльності товариства шляхом його ліквідації, включаючи діяльність філій (відокремлених підрозділів) товариства.
16.09.2021 Солом'янською районною філією Київського міського центру зайнятості направлено державному реєстратору Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації повідомлення про наявність заперечень проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації у зв'язку з наявністю заборгованості ПрАТ "НКФ СЕРВІС" зі сплати капіталізованих платежів.
17.09.2021 Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві направлено вимогу про сплату капіталізованих платежів № 6791-11 голові ліквідаційної комісії приватного акціонерного товариства «НКФ СЕРВІС» ОСОБА_2 на суму 3543421,38 грн.
Листом від 18.10.2021 вих. № б/н ПрАТ "НКФ СЕРВІС" надано відмову Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві у включенні вимог по сплаті капіталізованих платежів Управління до реєстру вимог кредиторів.
Згідно інформації листа Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації від 15.12.2021 № 108-17266 встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявне заперечення від Пенсійного фонду України проти проведення державної реєстрації припинення ПрАТ "НКФ СЕРВІС" в результаті ліквідації.
ПрАТ "НКФ СЕРВІС" звернулось до відповідача за зустрічним позовом з листом від 22.04.2022 за вих. № б/н з вимогою відкликати з Пенсійного фонду заперечення проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
ПрАТ "НКФ СЕРВІС" отримано лист Пенсійного фонду від 06.05.2022 № 2600-0603-8/46624 на лист ПрАТ "НКФ СЕРВІС" від 22.04.2022, зі змісту з якого вбачається, що Правобережне відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві не надсилало до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомлення про відкликання заперечень проти проведення державної реєстрації припинення ПРАТ "НКФ СЕРВІС".
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до преамбули Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-XIV) зазначений Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.
Джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV).
Відповідно до Закону № 1105-XIV одними з основних принципів страхування від нещасного випадку є своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком та обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю.
В силу вимог пункту 8 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків […] на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску […].
Згідно із пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За змістом частин першої та другої статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.
Як вже наголошувалось судом за приписами пунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються у межах ліквідаційної процедури.
Частина перша статті 104 Цивільного кодексу України визначає, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Частинами першою, третьою, п'ятою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Частиною шостою статті 105 Цивільного кодексу України визначено, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до частин третьої, четвертої та п'ятої статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.
Статтею 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом, у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до частини другої статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи підпунктів 1 та 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові цього суду від 26 червня 2012 року у справі № 21-156а12.
Пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 21.09.2022 №2620-IX «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №2620-ІХ), який набрав чинності 01.01.2023, припинено Фонд соціального страхування та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.
Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
Пунктом 6 та 7 розділу VII Закону №2620-IX визначено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється.
Стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Згідно зі статтею 3 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних із наданням страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання коштів соціального страхування на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 8) цільового використання коштів соціального страхування; 9) відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з цим Законом.
Відповідно до статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №1105-XIV страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Згідно із частиною 1 статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-ІV) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1 статті 72 Закону 1058-ІV джерелами формування коштів Пенсійного фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №95 "Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників", яка 07.02.2023 набрала чинності, установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. №986.
Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам на сьогодні проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986), і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
За приписами пункту 2 Порядку №986 термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Згідно з пунктом 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку №986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов'язаних із його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров'ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.
У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов'язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.
Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.
Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Управління капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Управління належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Управлінню забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Як встановлено частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги частини 2 статті 1205 ЦК України та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №820/2837/17.
Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме (1) Фонд та його робочі органи, (наразі органи Пенсійного фонду) (2) застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та (3) страхувальник, тобто роботодавець, який зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.
Водночас, метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Управління перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров'ю від нещасного випадку на виробництві.
Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Управління повинно сплатити застрахованій особі за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв'язку з ліквідацією страхувальника.
Суд зауважує, що норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не ставлять у залежність нарахування та стягнення капіталізованих платежеві від вини роботодавця у нещасному випадку на виробництві чи робочому місці.
Із системного аналізу наведених норм законодавства висновується, що наявність або відсутність вини роботодавця у нещасному випадку з працівником не є ключовою для визначення суми грошових зобов'язань страхувальника. Визначальними для нарахування капіталізації платежів є обставина ліквідації платника, є наявність зафіксованого нещасного випадку та потерпілого, якому заподіяно шкоду життю та здоров'ю та якому належать до виплати органом Пенсійного фонду України кошти як страхові виплати і витрати пов'язані з лікуванням тощо.
Відтак доводи представника ПрАТ "НКФ СЕРВІС" стосовно відсутності обов'язку сплати капіталізованих платежів оскільки підприємством не завдавалася шкода життю та здоров'ю працівника, судом визнаються безпідставними.
Як вже зазначалося судом раніше, на обліку Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві знаходився ОСОБА_1 як потерпілий від нещасного випадку, який отримав травму, працюючи у ВАТ "Нова", правонаступником якого є ПрАТ «НКФ СЕРВІС».
Факт нещасного випадку, що стався з найманим працівником, підтверджується актом за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, від 12.04.2024 № 1.
За висновком МСЕК №000398 від 17.05.2005 (повторний огляд) ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності.
Зазначеному вище потерпілому від нещасного випадку на виробництві постановою Стрийського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Львівській області від 26.03.2021 № 46010/426835/301/66 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати призначено щомісячно виплату 3036,14 грн.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснено актовий запис про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 01.05.2023 № 1101, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зменшено позовні вимоги та зазначено, що згідно особового рахунку заборгованість ПрАТ "НКФ СЕРВІС" перед позивачем за первинним позовом складає 67 720,99 грн. Таким чином, станом на 17.07.2025 заборгованість відповідача за період з 31.08.2021 по 27.04.2023 становить 67 720,99 грн, яку просять стягнути.
Таким чином, позивач за первинним позовом здійснив розрахунок платежів, що підлягають капіталізації для забезпечення здійснення страхових виплат протягом життя потерпілого, згідно з яким загальна сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, становить 67 720,99 грн, зокрема, з 31.08.2021- 3036,14 грн, 01.03.2022 - 3461,20 грн, 01.03.2023 - 4143,06 грн.
Станом на час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми капіталізованих платежів або заперечення щодо правильності її обчислення відповідачем суду не надано.
Отже, відповідачем за первинним позовом всупереч наведеним правовим нормам, не виконано обов'язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат потерпілому на підприємстві протягом його життя.
Відповідно до частин 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених в ході розгляду фактичних обставини справи та зважаючи на наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 67 720,99 грн.
Щодо доводів представника ПрАТ "НКФ СЕРВІС" про застосування до правовідносин положень ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України та порушення строків звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що Окружним адміністративним судом міста Києва під час відкриття провадження у справі вирішено питання дотримання Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві строків звернення до суду з цим позовом з урахуванням правового висновку Верховного Суду у постанові від 10.01.2019 у справі №812/862/17.
Згідно зазначеного вище правового висновку Верховного суду заборгованість з капіталізованих платежів, що мають надійти до Фонду у випадках ліквідації страхувальників, є одним з видів заборгованості перед Фондом, а отже, позовна давність у даних правовідносинах не застосовується.
Відтак, строк на звернення до суду з цим позовом не пропущений та до спірних правовідносин положення ч. 5 ст. 112 Цивільного кодексу України не застосовуються.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини та те, що за наслідки розгляду первинного позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" про стягнення капіталізованих платежів в сумі 67 720,99 грн, у зв'язку з чим зустрічний позов приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Питання щодо розподілу судових витрат за зустрічним позовом судом не вирішується, оскільки у його задоволенні відмовлено.
Керуючись статтями 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) до приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" (вул. Миколи Грінченка, 4, м.Київ, 03038, код ЄДРПОУ 22424953) про стягнення капіталізованих платежів в сумі 67720,99 грн задовольнити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" (вул. Миколи Грінченка, 4, м.Київ, 03038, код ЄДРПОУ 22424953) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) капіталізовані платежі в загальній сумі 67720 (шістдесят сім тисяч сімсот двадцять) гривень 99 копійок.
У задоволенні зустрічного позову приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова