про відмову в забезпеченні позову
15 жовтня 2025 року справа № 320/50832/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого органу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови, заборонити вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернулась ОСОБА_1 з позовом до Приватного виконавця виконавчого органу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, в якому позивач просить суд:
- поновити строки на подачу позову, як пропущений з поважних причин (якщо суд вважає таким його пропущеним);
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця О.А. Валявського від 24 вересня 2025 року про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1;
- заборонити вчинення приватному виконавцю О.А. Валявського будь-яких виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 до завершення судового розгляду у даній справі;
- забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії постанови приватного виконавця О.А. Валявського про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1;
- заборони вчинення приватному виконавцю О.А. Валявському будь-яких виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 до завершення судового розгляду у даній справі.
Як третіх осіб у позовній заяві позивач вказує Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»; Приватний нотаріус Бондар Ірина Михайлівна.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову.
Суд зазначає, що у п. 4 прохальної частини позовної заяви позивачем заявлено про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови приватного виконавця О.А. Валявського про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1; заборони вчинення приватному виконавцю О.А. Валявському будь-яких виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 до завершення судового розгляду у даній справі.
За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову згідно із протоколом від 15.10.2025 визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачка переконана у незаконності постанови і вважає, що за результатами судового розгляду оскаржувана постанова має бути скасована. Вказує, що приватний виконавець Валявський О.А. спочатку повернув виконавчий документ стягувачу у ВП НОМЕР_2 із зняттям арештів на майно (постанову за яким позивач вже оскаржила до суду у справі №320/20161/25), і через невеликий проміжок часу відкрив нове ВП НОМЕР_1. Позивач вважає, що наявні достатні аргументи вважати, що виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з очевидністю відкрито протиправно. Це вже само по собі є достатньою підставою для забезпечення. Крім того, вказує, що якщо будуть здійснені виконавчі дії і реалізовано, до прикладу, у їх процесі майно, то це істотно ускладнить позивачу захист законних прав, а реалізація реально може відбутися, оскільки подібні дії з виставленням нерухомого майна на продаж на електронний майданчик «Сетам» у ВП НОМЕР_2 вже відбувалися і від продовження дій у ньому приватний виконавець відмовився по факту через судове оскарження постанови про відкриття, що і привело до маніпулятивного відкриття нового виконавчого провадження.
Відтак, позивач вважає, що очевидні підстави для забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи, у дводенний строк з дня її надходження.
Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову письмовими доказами, суд дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних мотивів і підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.
Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Обов'язок доведення підстав для вжиття заходів забезпечення позову покладається на заявника (п. 3 ч.1 ст.152 КАС України).
Забезпечення позову має на меті гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд має встановити зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, а також встановити, що певний захід забезпечення позову відповідає обраному способу судового захисту, спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховний Суд 06.02.2019 у справі № 826/13306/18 зазначив: обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо "очевидності" ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, що свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначено, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Інститут забезпечення адміністративного позову є механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, виконання майбутнього рішення суду або/та ефективний захист позивача, що неможливий без негайного втручання суду. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише у межах позовних вимог, адекватних та співмірних з позовними вимогами.
Суд повинен враховувати співвідношення прав та інтересу, про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб, бо забезпечення позову сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову вживаються судом з метою захисту прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.
Поважними підставами забезпечення позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, за захистом яких він звернувся до суду, до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову не наведено будь-якого обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому, заява про забезпечення позову не містить жодних доказів на підтвердження того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Суд зазначає, що позивач не погоджується з тим, що приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Валявським Олександром Анатолійовичем було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса № 2811, виданого 04.10.2019.
Однак, сама лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Також у заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що якщо будуть здійснені виконавчі дії і реалізовано, до прикладу, у їх процесі майно, то це істотно ускладнить позивачу захист законних прав, а реалізація реально може відбутися, оскільки подібні дії з виставленням нерухомого майна на продаж на електронний майданчик «Сетам» у ВП НОМЕР_2 вже відбувалися і від продовження дій у ньому приватний виконавець відмовився по факту через судове оскарження постанови про відкриття, що і привело до маніпулятивного відкриття нового виконавчого провадження.
Водночас, матеріали позовної заяви не містять доказів щодо вчинення стягувачем будь-яких дій щодо реалізації майна позивача.
При цьому, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада України постановила розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» та доповнила пунктом 5-2 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону».
Таким чином, під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.