14 жовтня 2025 року справа №320/36764/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії в розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 на підставі, довідки від 27.05.2025 № 1201, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1202, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1203, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1 204, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1205, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2024 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1206, без обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини І статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» та без застосування з 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначения порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
-Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Кисві щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, 01.02.2020. 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024 обмеження її максимальним розміром та 3 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
-Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1201, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1202, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1203, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1204, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1205, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2024 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1206, без обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» та без застосування з 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, електронна пошта kiev_gu@kv.pfu.gov.ua, адреса 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач не скористався своїм правом і не подав відзив на позовну заяву, натомість на виконання вимог відповідної ухвали, 24.09.2025 направив до суду матеріали пенсійної справи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує, що відповідним органом підготовлено та направлено Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновленого посадового окладу та окладу за військовим званням. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі них, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.
На думку позивача, така позиція органу Пенсійного фонду України є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії, що змусило його звернутися до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 71% грошового забезпечення.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі №320/35215/24, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2025 року, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в м. Києві (Філія ГСЦ МВС) підготував та надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на відповідні дати кожного календарного року 2019-2025.
Позивач, через свого представника, звернувся до відповідача із заявою від 02.06.2025, у якій просив перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 на підставі довідки від 27.05.2025 №1201, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 на підставі довідки від 27.05.2025 №1202, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 на підставі довідки від 27.05.2025 №1203, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 на підставі довідки від 27.05.2025 №1204, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 на підставі довідки від 27.05.2025 №1205, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2024 на підставі довідки від 27.05.2025 №1206, без обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та без застосування з 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Відповідач листом від 02.07.2025 №29668-28381/О-02/8-2600/25 відмовив Позивачу у перерахунку його пенсії по оновленим довідкам, зазначивши, що оскільки Головне управління не є стороною адміністративного позову у справі №320/35215/24, та рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 жодних зобов'язань щодо перерахунку пенсій на Головне управління не покладено, підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні.
Окрім того, у зазначеному листі-відмові від 02.07.2025 відповідач наголосив, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, у тому числі на підставі виданих уповноваженими органами силових міністерств та відомств довідок з оновленим розміром грошового забезпечення, після 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України не приймалося. З огляду на що, на думку Відповідача, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення.
станом на день звернення із цим позовом, до пенсії Позивача Відповідачем протиправно застосовано обмеження її максимальним розміром.
Листом від 09.06.2025 №2600-0202-8/104889 (копія додається) Відповідач надав, зокрема, розрахунки пенсії Позивача станом на 01.12.2019, 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024, 01.03.2025, з яких видно, що Позивачу обмежується пенсія максимальним розміром - 37 456,28 грн, тобто тим розміром, який був встановлений Позивачу ще станом на 01.02.2008. Звертаю увагу Суду, що розрахунком пенсії станом на 01.11.2009 (копія додається до позовної заяви) підтверджується, що Позивачу до виплати було встановлено пенсію у розмірі 37 456,28 грн.
Так, з розрахунків пенсії позивача станом на 01.12.2019 та станом на 01.02.2020 видно, що позивачу нараховано пенсію у розмірі 37 905,78 грн, однак через застосування відповідачем обмеження максимальним розміром до виплати встановлено 37 456,28 грн.
Також, з розрахунку пенсії позивача станом на 01.02.2021 (додаток до листа від 09.06.2025) видно, що позивачу нараховано пенсію у розмірі 37 938,53 грн, однак через застосування відповідачем обмеження максимальним розміром до виплати встановлено 37 456,28 грн.
Разом з тим, з розрахунку пенсії позивача станом на 01.02.2022 (додаток до листа від 09.06.2025) видно, що позивачу нараховано пенсію у розмірі 39 979,78 грн, однак через застосування Відповідачем обмеження максимальним розміром до виплати встановлено 37 456,28 грн.
Окрім того, з розрахунку пенсії позивача станом на 01.02.2023 (додаток до листа від 09.06.2025) видно, що позивачу нараховано пенсію у розмірі 45 263,41 грн, однак через застосування відповідачем обмеження максимальним розміром до виплати встановлено 37 456,28 грн.
З розрахунку пенсії позивача станом на 01.02.2024 (додаток до листа від 09.06.2025) видно, що Позивачу нараховано пенсію у розмірі 46 763,41 грн, однак через застосування Відповідачем обмеження максимальним розміром до виплати встановлено 37 456,28 грн.
Внаслідок проведеного у 2008 році перерахунку пенсії ОСОБА_1 , через збільшення розміру посадового окладу за його останньою займаною посадою, ОСОБА_1 було встановлено до виплати пенсію у розмірі 37 456,28 грн (до позовної заяви додається розрахунок пенсії позивача станом на 01.11.2009).
Так, зокрема, із доданих до листа Відповідача від 09.06.2025 розрахунків пенсії станом на 01.12.2019, 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024 та 01.12.2024 Позивачу виплачувалася пенсія у розмірі 37 456,28 грн.
Однак, у січні 2025 року, ОСОБА_1 Відповідачем було встановлено до виплати пенсію не у розмірі 37 456,28 грн, а у розмірі - 28 708,28 грн.
З урахуванням вищезазначеного, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому просив повідомити, чи були застосовані до пенсії ОСОБА_1 понижуючі коефіцієнти, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Листом від 09.06.2025 №2600-0202-8/104889 відповідач повідомив, що на виконання положень постанови Кабінету Міністрів №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» щодо застосування відповідних понижуючих коефіцієнтів, виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 встановлено у розмірі 28 708,28 грн, тобто з урахуванням обмежень понижувальними коефіцієнтами.
Відповідач додав до даної відповіді розрахунки пенсії Позивача станом на 01.12.2024 та станом на 01.01.2025, з яких видно, що станом на 01.12.2024 до виплати підлягала пенсія у розмірі 37 456,28 грн, а вже з 01.01.2025 - 28 708,28 грн.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно із ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина 18 ст. 43 Закону №2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до положень ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято постанову №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (набрала чинності з 01.03.2018, далі - Постанова №704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (набрала чинності 24.02.2018).
Постановою №103 до постанови Кабінету Міністрів України №704 внесено зміни, внаслідок яких п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 викладено у новій редакції, а саме: Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
При цьому, згідно п.1 Примітки Додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України №704 тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1041 від 20.12.2017) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з Примітками Додатку 14 схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Виходячи з наведених вище приписів законодавства, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103) визначено, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, тоді як згідно приміток до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено процентний показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704, п.4 вказаного нормативного акту викладений у редакції згідно з п.6 постанови КМУ від 21.02.2018 року №103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103.
Відновлено дію п.4 Постанови №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
При цьому, 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, п.3 розд.ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
За приписами ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З 01.01.2017 набрав чинності Закон №1774-VІІІ. За змістом п.3 розд.ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774 мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, перевагу належить віддати положенням закону, як акту права вищої юридичної сили.
Враховуючи те, що норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704, суд вважає, що відсутні підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показнику ніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Суд наголошує, що з 29.01.2020 відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Суд враховує те, що на час виникнення спірних правовідносин п.4 постанови Кабінету Міністрів України, викладений в редакції пп. 1 п. 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 103, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Проте, Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі №826/9052/18 викладено висновки про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати п.п.1 п.3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, що додатково свідчить про неможливість застосування п.4 в редакції постанови №103.
Отже, з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, тобто станом на 1 число відповідного календарного року, а не виключно прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом із цим до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно з ч.2 і 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ст. 10 Закону №2262-ХІІ обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
Згідно з п.9 порядку №45 Головне управління має право перевіряти правильність складання довідок щодо формального змісту, однак права самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку не має.
Таким чином, органи Пенсійного фонду здійснюють перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які видані відповідними міністерствами та відомствами.
Як встановлено судом, уповноваженим органом було виготовлено та надано до пенсійного органу відповідні нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.12.2019, 01.02.2020. 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024, для перерахунку пенсії.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням відомостей, викладених в оновлених довідках, однак, відповідач не відреагував належним чином, а лише надав позивачу інформацію щодо його розміру пенсії.
Тобто, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії на підставі вищевказаних довідок.
Беручи до уваги викладене, суд звергає увагу, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
У даному випадку видача оновленої довідки пов'язана із реалізацією постанови №103 та 704, наслідками подальшого визнання нечинною постанови №103 у частині, тобто видача оновленої довідки спрямована на поновлення прав позивача, пов'язаних з відповідними рішенням Кабінету Міністрів України щодо проведення перерахунку пенсії, а відтак вказана довідка за своєю суттю є формою реалізації рішення Уряду.
Отже, відповідачем вчинено протиправні дії щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до довідок щодо розміру його грошового забезпечення.
Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок, наданих уповноваженим органом, є такими, що підлягають задоволенню.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм ст.245 КАС України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з ч.2 і 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Суд звертає увагу на те, що позивач має право на перерахунок пенсії, а передумовою для його проведення є оформлення відповідної довідки. Вказані відповідачем обставини не позбавляють права позивача на перерахунок його пенсії у зв'язку з зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
Відповідач фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить під сумнів висновки щодо застосування Порядку №45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.02.2023. Однак Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Таким чином позовні вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача у перерахунку пенсії позивачу на підставі довідок, виданих уповноваженим органом є такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів з 2025 року, суд зазначає таке.
Законом України "Про Державний бюджету України на 2025 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ.
У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Таким чином, оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України 2Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 Верховний Суд сформував такий правовий висновок:
…безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
Адже до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 11 Закону України № 2262-XII містить безумовне застереження, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону УкраїниПро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону..
У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та / чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", є протиправним.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України(абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб).
Окремо суд наголошує, що відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 11.09.2025 по справі № 120/1081/25, застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
Застосувавши нормативно-правові акти, які не урегульовають умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, протиправно обмеживши право позивача на належний соціальний захист, ГУ ПФУ вийшло за межі наданих повноважень, що є беззаперечною підставою для визнання протиправними його дій щодо перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, суд висновує, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування "знижуючих" коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Відтак, будь-які обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправними, а позовні вимоги в цій частині підлягають повному задоволенню.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Окремо суд зауважує, що Постановою Шостого ААС від 18.06.2025 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 - без змін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними.
Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а отже підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Кисві щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019, 01.02.2020. 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023, 01.02.2024 обмеження її максимальним розміром та 3 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
3. Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1201, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2020 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1202, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2021 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1203, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2022 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1204, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2023 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1205, без обмеження максимальним розміром з 01.02.2024 на підставі довідки від 27.05.2025 № 1206, без обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальною сумою доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, які передбачені пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування» та без застосування з 01.01.2025 положень ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.