про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
14 жовтня 2025 року м. Київ Справа № 320/17950/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 12.01.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
- Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 12.04.2021 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 позовну заяву залишено без руху з мотивів необхідності зазначення дати отримання грошового атестату та зазначення поважних причин пропуску строку на звернення з позовом.
На виконання вимог ухвали, представником позивача на адресу суду подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано відсутністю підстав для сумніву в правомірності розрахунку грошового забезпечення відповідачем, натомість, звертає увагу суду, що позивачу лише з відповіді на адвокатський запит стало відомо про порушення його права.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), для точного визначання початку перебігу строку на звернення з даним позовом витребувано у відповідача копію грошового атестату позивача з доказами його вручення.
Грошовий атестат вручено позивачу 28.02.2024, проте з даним позовом він звернувся лише 27.05.2025.
Суд зазначає наступне, згідно з положеннями підпункту 11.2 пункту 11 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 №104), на грошовому атестаті зазначаються, серед іншого, розмір окладу за військовим званням і виплачена сума, тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума, розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума, виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення, виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення, виплачена грошова допомога на оздоровлення, виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, суд зазначає, що позивач набуває достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, в якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Отже, саме дата вручення позивачу грошового атестата є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Таким чином, посилання позивача на те, що ним не було отримано письмового повідомлення щодо того, який прожитковий мінімум використовувся при розрахунку грошового забезпечення, а у витягу з наказу про звільнення та грошовому атестаті, з яким позивач був ознайомлений при звільнені, не вбачається зазначена інформація стосовно нарахування грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують факту набуття позивачем достовірної та повної інформації щодо нарахованих та виплачених сум грошового забезпечення. Суд звертає увагу, що грошовий атестат містить вичерпну інформацію про всі складові грошового забезпечення, включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавки, додаткові види забезпечення, тощо. А тому, відсутність у грошовому атестаті окремої згадки про конкретний розмір прожиткового мінімуму не впливає на сам факт повідомлення позивача про розмір виплачених йому сум, оскільки позивач був обізнаний щодо механізму нарахування грошового забезпечення та міг математичним шляхом визначити вказану обставину, а відтак доводи позивача не є підставою для відстрочення моменту, з якого починається перебіг строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 121 КАС встановлено, що суд, за заявою учасника справи, поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, відповідно до вимог КАС, визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд, дослідивши подану заяву, встановив, що жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано, а підстави, які зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду - суд визнає неповажними, з огляду на те, що реалізація позивача права на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, а не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.
За правилами частин 1, 3 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позовна заява, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 має бути залишена без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтею 122-123, 169, 240, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на звернення з даним позов, які містяться в заяві представника позивача від 29.04.2025.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у частині позовних вимог, які стосуються спірного періоду з 19.07.2022 по 20.05.2023 - залишити без розгляду.
3. Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС.
4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.