14 жовтня 2025 року справа №320/8470/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 року по 01.01.2016 року.
2. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити період з 07.04.2011 року по 01.01.2016 року ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
3. Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування, а отже і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
4. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
5. Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року.
6. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації з врахуванням абзацу 4, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
7. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 року по 07.08.2019 день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату у повному обсязі йому індексації грошового забезпечення за період проходження ним військової служби у період з 07.04.2011 по 07.08.2019. Позивач зауважує, що розрахунок індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 07.04.2011 року по 01.01.2016 року мав бути здійснений із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, оскільки саме у цьому місяці відбулись зміни посадового окладу військовослужбовців на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Стосовно періоду з 01.03.2018 року по 07.08.2019 позивач зазначає, що для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідач мав використовувати базовий місяць березень 2018 року. Крім того, позивач зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.03.2018 року по 07.08.2019 мав бути визначений як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від11.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази від відповідача.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, який поданий ним через підсистему «Електронний суд» 27.03.2024 та зареєстрований канцелярією суду 28.03.2024 (т. 1, а.с. 33-47).
Відповідач вказує, що згідно з Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30.01.2024 у квітні та липні 2011 грошовий дохід (грошове забезпечення) Позивача зазнавало збільшення, а відтак, зазначені місяці стали базовими для нарахування та виплати індексації. Також, враховуючи дані Держкомстату та зазначені підвищення грошового доходу Позивача, є очевидним, що підстав для нарахування та виплати індексації Позивачу не було. За період з липня 2011 року по липень 2012 року, враховуючи збільшення грошового забезпечення Позивача, а також дані Держкомстату щодо ІСЦ допорогового індексу інфляції, Позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася. Згідно з даними Держкомстату індекс споживчих цін за період з серпня 2012 року по 01.04.2013 не перевищував порогового, а отже військовослужбовець не набув право на індексацію із розрахунку базового місяця - липень 2011 року. З 01.04.2013 згідно абзацу 1 підпункту 2.2. наказу Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" для військовослужбовців запроваджено нову складову грошового забезпечення, що має постійний характер - щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 20 відсотків грошового забезпечення та виплачувалась у поточному місяці за попередній (перша за квітень в травні 2013 року). Отже базовим місяцем став місяць встановлення щомісячної додаткової грошової винагороди квітень 2013 року. За період з 01.04.2013 по 01.09.2013 ІСЦ не перевищував порогового рівня, отже право на індексацію не виникло. З 01.09.2013 розмір надбавки щомісячної додаткової грошової винагороди піднявся до 40 відсотків грошового забезпечення згідно абзацу 2 підпункту 2.2. наказу 595, а отже і змінився базовий місяць на вересень 2013 року. За період з 01.09.2013 по 01.01.2014 ІСЦ не перевищував порогового рівня, а отже, право на індексацію не виникало. З 01.01.2014 розмір щомісячної додаткової грошової винагороди згідно абзацу 3 підпункту 2.2. наказу № 595 підвищено до 60 відсотків, тому базовий місяць встановлено січень 2014 року. За період 01.01.2014 по 01.05.2014 ІСЦ не перевищував пороговий рівень, тому право на індексацію не виникало. З червня 2014 року Позивач набув право на індексацію, яку йому нараховували та виплачували згідно з діючим у відповідному місяці індексу та розміру прожиткового мінімуму по грудень 2015 року включно, крім періоду з вересня по листопад 2014 року, коли у Позивача відбулося підвищення грошового доходу. Таким чином, за вказаний період індексація грошового забезпечення виплачувалася із різними базовими місяцями.
Відповідач вважає, що Постановою КМУ № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Таким чином, на виконання пункту 3 Постанови № 1013 рішенням Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 31.12.2015 № 248/3/1/1150 в грудні 2015 року військовослужбовцям Збройних Сил України здійснено підвищення рівня доходів військовослужбовців за рахунок збільшення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії (у відсотковому та абсолютному значенні) та щомісячної додаткової винагороди (в абсолютному значенні, тому числі і з врахуванням премії) для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям в січні 2016 року за грудень 2015 року. У подальшому наказом Міністерства оборони України № 44 від 27.01.2016 "Про особливості виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в 2016 році" зі змінами, внесеними наказом Міністерства оборони України № 60 від 08.02.2016 "Про внесення змін до наказу Міністерства оборони України від 27.01.2016 № 44" врегульовано розмір грошового забезпечення військовослужбовців на 2016 рік, збільшено грошове забезпечення, за рахунок збільшення щомісячної додаткової грошової винагороди усім військовослужбовцям, включаючи посаду Позивача (крім військовослужбовців строкової служби), за рахунок збільшення премії (що з січня 2016 року до 28.02.2018 року містила постійний характер нарахування та виплати). Тобто, у зв'язку із підвищенням доходу військовослужбовців постійною складовою, що містила назву щомісячна додаткова грошова винагорода з 01.01.2016 по 28.02.2018 - індексація грошового забезпечення для всіх військовослужбовців (включаючи Позивача) складала 0 грн. Відтак, при проведенні індексації грошового забезпечення встановився новий базовий місяць січень 2016 року.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 07.08.2019 відповідач стверджує, що з 01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, у зв'язку з чим змінився розмір постійних складових грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі і розмір посадового окладу. Як наслідок, березень 2018 року став новим базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача. Також зазначає, що відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103% (індекс інфляції склав по місячно у відсотках: січень - 101,5, лютий - 100,9, березень - 101,1, квітень - 100,8, травень - 100,0, червень - 100,0, липень - 99,3, серпень - 100,0, вересень - 101,9, жовтень - 101,7, листопад - 101,4, грудень -100,8), тому передбачені Законом № 1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення Позивача за період з березня 2018 року по вересень 2018 року були відсутні. При цьому, право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням нового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення (базового місяця) березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року, а відтак, зазначені вимоги Позивача є безпідставними.
Також 27.03.2024 представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду (т. 1, а.с. 48-49).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 позовну заяву залишено без руху та зазначено про необхідність усунення позивачем недоліків позовної заяви шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
05.04.2024, канцелярією суду зареєстровано відповідь на відзив на позовну заяву.
05.04.2024, канцелярією суду зареєстровані заперечення відповідача на відповідь на відзив, подані через підсистему Електронний суд.
12.04.2024 канцелярією суду зареєстровано докази усунення недоліків позову, подані представником позивача через підсистему "Електронний Суд" 11.04.2024, а саме заяву про поновлення процесуального строку.
Так, у заяві про поновлення процесуального строку від 11.04.2024 представник позивача зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин, в тому числі на момент звільнення позивача з військової служби (07.08.2019), частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Відповідно, оскільки порушення законодавства про оплату праці відбулось в період, коли строки звернення не застосовувались, то у Позивача існують підстави для поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 ухвалено продовжити розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнання протиправними дій Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року;
- зобов'язання Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 07.08.2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації з врахуванням абзацу 4, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Отже, в межах розгляду даної адміністративної справи підлягають вирішенню наступні позовні вимоги:
1. Визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо нарахування і виплати в неналежному (зменшеному) розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 року до 30.11.2015 року.
2. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити період з 07.04.2011 року до 30.11.2015 року ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
3. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 року по 07.08.2019 день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач проходив військову службу у Збройних Силах із 01.08.1989 року, а у період часу з 07.04.2011 року по 07.08.2019 року проходив військову службу на різних посадах у Генеральному штабі Збройних Сил України та Кадровому Центрі Збройних Сил України, які перебувають на фінансовому забезпеченні у Фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України, у військовому званні «полковник».
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України від 21.06.2019 року №282 ОСОБА_1 звільнено з військової служби.
Наказом Начальника Кадрового центру ЗС України (по стройовій частині) від 07.08.2019 року № 156 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.
18.01.2024 представником позивача направлено адвокатський запит на адресу відповідача, в якому просив надати інформацію (рекомендовано в формі довідки або копії карток особового рахунку) про всі види та розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (включаючи усі премії, надбавки, інші види виплат, індексацію грошового забезпечення, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, грошову допомогу при звільненні) помісячно - з зазначенням нараховано та виплачено за період з дня зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 по день виключення з списків особового складу частини у серпні 2019 включно. Додатково просив зазначити підстави застосування базового місяця при обчисленні індексації грошового забезпечення (із зазначенням самого базового місяця для обчисленні індексації). Також просив надати витяги з наказів про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та виключення із списків: Головного управління особового складу ГШ ЗС України; Головного управління персоналу ГШ ЗС України та виключення із списків особового складу; ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 14).
Відповідь на даний адвокатський запит надано листом Галузевого державного архіву МОУ від 30.01.2024 №№220/69/вих30/910 (т. 1, а.с. 15-18).
18.01.2024 представником позивача направлено адвокатський запит на адресу відповідача, в якому просив:
- надати інформацію (рекомендовано в формі довідки або копії карток особового рахунку) про всі види та розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (включаючи усі премії, надбавки, інші види виплат, індексацію грошового забезпечення, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, грошову допомогу при звільненні) помісячно - з зазначенням нараховано та виплачено за період з дня зарахування до списків особового складу військової частини у березні 2011 по день виключення з списків особового складу частини у серпні 2019 включно. Додатково зазначити підстави застосування базового місяця при обчисленні індексації грошового забезпечення (із зазначенням самого базового місяця для обчисленні індексації). Також просив окремо повідомити з яких видів грошового забезпечення нараховувалась грошова допомога на оздоровлення за 2013 - 2018 роки;
- повідомити чи буде нараховано та виплачено ОСОБА_1 , за період з березня 2011 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- повідомити чи буде нараховано та виплачено ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 28.02.2018 року по серпень 2019 із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін, для подальшої індексації з врахуванням абзацу 4, пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- повідомити чи буде нараховано та виплачено ОСОБА_1 , грошову допомогу на оздоровлення, передбачену частиною першою статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII, за 2013, 2016, 2017, 2018 роки з включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» від 22.09.2010 №889;
- повідомити чи буде здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 , компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з березня 2011 по серпень 2019 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (т. 1, а.с. 19).
Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України на адвокатський запит від 18 січня 2024 року (вх. № 14/ЗПІ від 25 січня 2024 року) повідомило наступне.
Стосовно перерахунку та виплати індексацію грошового забезпечення.
Проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців Фінансовим управлінням здійснювалося відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 зі змінами (далі - Порядок).
Згідно Порядку та роз'яснення Мінсоцполітики від 04 липня 2017 року № 220/5140 проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. При цьому, Порядок не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди.
Довідково: Відповідно до Переліку документів, що утворюються в діяльності Міністерства оборони України та Збройних Сил України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28 серпня 2019 року №474, Картки особистих рахунків на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України та органів військового управління (установ), які зараховані на фінансове забезпечення до Фінансового управління, по 31 грудня 2018 року включно встановленим порядком передано на зберігання до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
З 01 січня 2019 року по 07 серпня 2019 року Фінансовим управлінням ОСОБА_1 здійснено виплату індексацію грошового забезпечення у сумі 1 253,52 грн. з урахуванням місяця зростання грошового забезпечення - березень 2018 року.
Стосовно видів грошового забезпечення, які включали при нарахування грошової допомоги для оздоровлення та перерахунку та виплати грошової допомоги для оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відповідно до діючої на той час Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (далі - Інструкція), до місячного грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховувалася одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби включалися: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород).
Пунктом 30.3. зазначеної Інструкції було встановлено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Право надання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) допомоги для оздоровлення при щорічній основній відпустці було надано керівникам державних органів підпунктом 3 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Вказаною нормою передбачалось, що право керівників державних органів надавати допомогу для оздоровлення обмежується розміром асигнувань, що виділяються на утримання відповідних державних органів, а розмір допомоги має не перевищувати місячного грошового забезпечення.
Виплата щомісячної додаткової грошової винагороди здійснювалась з 01 жовтня 2010 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ" (зі наступними змінами та доповненнями). Пунктом 2 вказаної Постанови було встановлено, що граничні розміри, порядок і умови виплати цієї винагороди визначаються (для військовослужбовців Збройних Сил) Міністерством оборони за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 затверджено "Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", пунктом 8 якої окремо передбачалось, що ця винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Така ж норма містилася в редакції "Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", затвердженій Наказом Міністерства оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550.
У зв'язку з цим, у Фінансовому управлінні немає законних підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого здійснено обчислення грошової допомоги для оздоровлення та проведення відповідних перерахунків (доплати).
Щодо нарахування і виплати компенсації втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" виплата компенсації втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Таким чином, враховуючи, що індексація грошового забезпечення та грошове забезпечення відповідно до витягів із наказів начальника Кадрового центру Збройних Сил України ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась, то підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а також застосування до спірних правовідносин положень статті 2 Закону України відсутні.
Нездійснення відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період стало підставою для звернення позивача до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені у статті 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2016 року.
Тож з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону № 1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону № 1282-ХІІ.
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку № 1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку № 1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду від 09 грудня 2015 року № 1013.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року по 01 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року по 01 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон
№ 2011-XII) передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, що був чинним до 07 червня 2018 року, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція №260).
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
20 липня 2018 року набрав чинності Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок № 260).
Пункт 2 розділу І Порядку № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
На підставі наказу Міністерства оборони України від 01 червня 2020 року № 180 "Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку № 260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку № 260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
З аналізу положень Закону №2011-XII та Закону №1282-ХІІ убачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №206/4411/16-а).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Так, для прикладу, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Зрештою пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Тож до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу у пункті 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.
9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі також - "Постанова №1013").
Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови №1013, мета цього акта полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Пунктом 2 Постанови №1013 були внесені зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення. Відповідно до зазначеної Пояснювальної записки, ці зміни передбачали:
- "здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну "базовий місяць";
- "зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний механізм передбачає зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади)".
Крім цього, за змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:
- підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
- підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
За змістом пункту 6 постанови №1013 цей акт застосовується з 1 грудня 2015 року.
Отже, Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 1 грудня 2015 року.
Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21, пункті 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22 з подібними правовідносинами.
Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну "базовий місяць" та запровадження поняття "місяць підвищення доходу" не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у "базовому місяці", так і у "місяці підвищення доходу" індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
З 1 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови №1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, дають суду підстави дійти висновку про те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути "базовий місяць", визначений за старими правилами, змінивши його на "місяць підвищення доходу", тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 72 постанови від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 з подібними правовідносинами.
Враховуючи наведене, суд зауважує, що дотепер посадові оклади військовослужбовців визначалися постановами Кабінету Міністрів України. У період спірних правовідносин таких постанов було дві.
На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.
Від січня 2008 року оклади військовослужбовців не змінювалися. Вони змінилися лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та ін., стосовно тлумачення у подібних правовідносинах пунктів 2, 5, 10-2 Порядку №1078 при розв'язанні питання про місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Стосовно дискреційних повноважень, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що повноваження відповідача стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними.
Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
У випадку позивача законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року - здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку він займав, та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації.
Цей висновок відповідає правовій позиції Суду, викладеній, серед іншого, у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
У позовній заяві позивач відстоює позицію про те, що відповідач протиправно у період часу з 07.04.2011 року по грудень 2015 року індексація грошового забезпечення Позивачу нараховувалась в неналежному розмірі, через невірне застосування базового місяця, а у період з 25.04.2016 по 15.02.2017 взагалі не нараховував і не виплачував йому індексацію грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця, а відтак зобов'язаний вчинити такі дії із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця.
Суд зауважує, що в силу норм Порядку №1078, які були чинними на момент початку проходження позивачем військової служби у відповідача, січень 2008 року був базовим місяцем для проведення індексації його грошового забезпечення.
Матеріали справи містять докази що у період з квітня 2011 року по вересень 2013 року Відповідачем застосовано базовий місяць липень 2011 року, у період з вересня 2013 по грудень 2015 застосовано базовий місяці вересень 2013.
Відповідач під час розгляду справи не надав належних та допустимих доказів нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення та не на надав пояснень щодо того, який місяць застосовував відповідач в якості базового для проведення індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період.
Відповідно до положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе визнати обставину невикористання відповідачем квітень 2011 року в якості базового місяця при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача у період з 07.04.2011 по 30.11.2015.
При цьому, з урахуванням правил визначення базового місяця, які діяли до 1 грудня 2015 року, та з огляду на фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку, що січень 2008 року не може застосовуватися у якості базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивача (військовослужбовця) за період з 07.04.2011 року до 30.11.2015, оскільки таким базовим місяцем є місяць початку проходження позивачем служби у відповідача, тобто квітень 2011 року.
Отже, у вказаній частині спору позовні вимоги є безпідставними.
Аналогічну позицію щодо застосування указаних норм матеріального права Верховний Суд виклав у пунктах 101-110 постанови від 04.04.2023 у справі №300/5628/21.
Отже, з урахуванням обставин справи та з огляду на викладені висновки, суд констатує відсутність підстав для задоволення позовних вимог у тій частині, яка стосуються оскарження дій відповідача і зобов'язання його нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 07.04.2011 до 30.11.2015 із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця, проте констатує право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за цей період, виходячи з базового місяця квітень 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 4 частини першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями частини другої статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Одночасно частина друга статті 9 КАС України передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вище викладене, суд з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця квітень 2011 року;
- зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця квітень 2011 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у цій категорії спорів виснував, що спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки), від 07.12.2023 у справі № 360/381/23, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 06.07.2023 у справі №560/6684/22, від 15.08.2023 у справі №400/3784/22).
У цих постановах Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Отже позовні вимоги у наведеній частині підлягають до задоволення частково.
Що стосується вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44), суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Пунктами 4-5 Порядку №44 визначено, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат здійснюється при виплаті такого грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат.
Оскільки спірні правовідносини стосуються виключно наявності у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із застосуванням при її обчисленні певних місяців в якості базових/місяців підвищення доходів, суд вважає, що вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. Право позивача на компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, виникає у нього при виплаті відповідних сум грошового забезпечення, тобто вже після набрання судовим рішенням цій справі законної сили, а тому у цій частині права позивача на теперішній час не порушені, а позовні вимоги розраховані на захист від майбутніх порушень, внаслідок чого не можуть бути задоволені.
Щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 07.08.2019 по день її фактичної виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159, суд зазначає, що статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ, суд зауважує наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За правилами визначеними в статті 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
При цьому використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі №803/203/17.
Суд зауважує, що під час вирішення спору по суті, судом не встановлено правових підстав для нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 до 30.11.2015 із застосуванням січня 2008 року у якості базового місяця.
Разом з цим, судом зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця квітень 2011 року.
Відтак, позовні вимоги у наведеній частині, а саме зобов'язання відповідача нарахувати та виплати компенсацію втрат доходів тобто за період з 07.04.2011 до 30.11.2015 підлягають до задоволення.
Одночасно, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині виплати компенсації втрати частини доходів з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, оскільки такі вимоги, за висновком суду, є передчасними.
Що з стосується періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 07.08.2019, суд зауважує, що питання наявності права на отримання індексації грошового забезпечення за згадані періоди вирішено судом в межах розгляду адміністративної справи № 640/10805/21.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 640/10805/21 оскаржується в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 р. на достатній для повного і всебічного з'ясування обставин справи строк.
Призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з "05" серпня 2025 р.
Отже, станом на час вирішення даного спору рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 640/10805/21 не набрало законної сили.
У зв'язку з наведеним, суд зауважує, що позовні вимоги в окресленій частині є передчасними. Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення останніх.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 72 КАС України).
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Інші доводи та заперечення не спростовують вище встановленого судом.
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору, відтак відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ - 22990368) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця квітень 2011 року.
3. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ - 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 із застосуванням базового місяця квітень 2011 року.
4. Зобов'язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (код ЄДРПОУ - 22990368) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.04.2011 по 30.11.2015 по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.
5. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.