ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" жовтня 2025 р. справа № 300/289/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якої діє адвокат Романків І.М. (далі - представник позивача) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 15.01.2022 за №0900-0202-8/2803 про відмову у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30.12.2024, зарахувавши до стажу періоди її роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 06.08.2022 по 31.12.2022 та з 02.01.2023 по 08.07.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач 31.12.2024 зверталася до відповідача із проханням зарахувати у подвійному розмірі до її страхового стажу періоди роботи у закладі надання психіатричної допомоги з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 06.08.2022 по 31.12.2022 та з 02.01.2023 по 08.07.2024, відповідно до ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», у зв'язку із незарахуванням даного стажу при призначенні пенсії та подальших проведених перерахунках. Однак, пенсійним органом відмовлено позивачу у здійсненні даного перерахунку, оскільки чинне законодавство не передбачає зарахування стажу роботи у психіатричних закладах у подвійному розмірі після 01.01.2004. Такі дії відповідача вважає протиправними, у зв'язку із чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.01.2025 відкрив провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.11-12).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалась правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.51-55). У відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що пенсія за віком призначена позивачу за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058) та відповідно до ч. 3, 4 ст. 24 Закону України №1058, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених законом. Стаття 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» застосовується у випадку призначення особі трудової пенсії за вислугу років на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення» та враховується для обчислення пільгового стажу роботи. Тобто періоди трудової діяльності до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України №1058) зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше діючим законодавством, тоді як пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений таким законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. Таким чином, після 01.01.2004 зарахування стажу роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я у подвійному розмірі законодавством не передбачено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з 17.03.2015 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.26-28).
На запити представника позивача від 30.12.2024 та 10.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 15.01.2025 за №0900-0202-8/2803 повідомлено про те, що після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2004 усі періоди страхового стажу обраховуються в одинарному розмірі. Крім того зазначено про те, що з 01.04.2024 без звернення автоматично проведено індивідуально (масовий) по стажу абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаж склав 55 років 1 місяць 3 дні (враховано по 29.02.2024), коефіцієнт страхового стажу - 0,55083 (а.с.41-43).
Уважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії протиправною, позивач, через уповноваженого представника звернулася з цим позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких фактичних обставин справи та норм права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян, є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058).
Відповідно до статті 24 Закону України №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України №1058 набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788).
Відповідно до ст. 62 Закону України №1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача від 28.12.1987 НОМЕР_1 (а.с.20-23) та встановлено, що у спірний період роботи позивач працювала:
з 01.08.1998 на посаді молодшої медсестри ванщиці;
з 01.04.2006 переведена на посаду молодшої медсестри процедурного кабінету;
з 01.11.2006 переведена на посаду молодшої медсестри палатної 7-го соматопсихіатричного відділення;
з 24.06.2010 переведена на посаду молодшої медсестри ванщиці соматопсихіатричного відділення № 7;
з 26.07.2010 переведена на посаду молодшої медсестри прибиральниці соматопсихіатричного відділення № 7;
з 01.09.2010 переведена на посаду молодшої медсестри палатної соматопсихіатричного відділення № 7;
з 02.01.2015 переведена на посаду молодшої медсестри психіатричного відділення сестринського догляду №5;
з 17.10.2019 Обласна психіатрична лікарня №2 реорганізована в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» (запис №10);
з 19.10.2021 переведена на посаду молодшої медсестри психіатричного відділення №3;
з 31.03.2022 звільнена з роботи у зв'язку із скороченням чисельності працівників;
з 06.08.2022 прийнята на роботу молодшої медичної сестри психіатричного відділення сестринського догляду №2;
з 31.12.2022 звільнена з роботи у зв'язку з закінченням терміну контракту;
з 02.01.202023 прийнята на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими психіатричного відділення сестринського догляду №2;
з 31.08.2023 звільнена з роботи у зв'язку з переведенням в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради»;
з 01.09.2023 прийнята на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими психіатричного відділення сестринського догляду №2 віддаленого структурного підрозділу №2.
Відповідно до довідки від 08.07.2024 № 12343, виданої КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», ОСОБА_1 з 29.12.1987 по 31.03.2022, з 06.08.2022 по 31.12.2022 та з 02.01.2023 по теперішній час (08.07.2024 - день видачі довідки) працювала в КНП «Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради», який з 01.09.2023 реорганізований шляхом приєднання в КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради». Робота за цей період дає право на подвоєння стажу згідно із ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.39).
Згідно із ст. 60 Закону України №1788 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу" від 22.02.2000 за №1489-III заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» належать спеціалізована медична практика 86.22 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами), діяльність лікарняних закладів 86.10 (цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади) та загальна медична практика код 86.21 (цей клас включає медичне консультування та лікування у сфері загальної медицини, які надають лікарі загального профілю).
Отже, КНП “Івано-Франківський спеціальний заклад надання психіатричної допомоги Івано-Франківської обласної ради» як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.
Окрім цього, суд зазначає, що робота позивача у психіатричному закладі у спірний період відповідачем не заперечується.
Щодо посилань відповідача на неможливість зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи позивача у психіатричному закладі після 01.01.2004, суд зазначає, що стаття 60 Закону України №1788 є чинною по теперішній час. Стаття 24 Закону України №1058 не скасовує статтю 60 Закону України №1788 та не зупиняє її дію.
Відповідно до статті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.12.2021 у справі №688/2916/17, від 27.02.2020 у справі №462/1713/17, від 23.01.2019 у справі №485/103/17 та від 04.12.2019 у справі №689/872/17, які були враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788 вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України “Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Отже, незарахування відповідачем до стажу позивача у подвійному розмірі періоду роботи в психіатричному закладі охорони здоров'я з 01.01.2004 не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України та є протиправним.
Також суд зазначає, що довідкою від 08.07.2024 №12343, виданої КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради», підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 06.08.2022 по 31.12.2022 та з 02.01.2023 по 08.07.2024 (день видачі довідки) працювала у вказаному медичному закладі. Крім того у ній зазначено про те, що робота у зазначений період дає право на подвоєння стажу згідно Закону України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1110-ІV.
Отже, зарахування відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 має бути здійснене із урахуванням даних вищезазначеної довідки.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Таким чином, для зарахування до стажу періоду роботи, зокрема з 01.03.2024 по 08.07.2024 (тобто по дату видачі довідки від 08.07.2024 №12343) правових підстав немає, так як перерахунок по стажу проводиться не раніше ніж через 24 місяці після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням ч. 4 ст. 42 Закону 1058. Оскільки стаж пораховано по 29.02.2024, то право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.03.2024 позивач набуде не раніше 01.03.2026.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з частиною 4 статі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із відповідною заявою 30.12.2024.
Таким чином, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями, наданими частиною 2 статті 9, частинами 2, 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з врахуванням змісту заявлених вимог, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, а належним способом захисту відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 (а не з 30.12.2024, як того просить позивач) перерахунок та виплату позивачу пенсії із зарахуванням при розрахунку розміру пенсії, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до її страхового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 29.02.2024 (а не з 01.01.2004 по 08.07.2024, як просить позивач) у КНП “Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі.
Решта доводів відповідача на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
За таких обставин, суд вважає адміністративний позов позивача обґрунтованим, а позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, позивач підтвердила сплату судового збору у розмірі 968,96 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 800,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформлену листом від 15.01.2022 за №0900-0202-8/2803.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025, зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 31.03.2022, з 06.08.2022 по 31.12.2022 та з 02.01.2023 по 29.02.2024 у Комунальному некомерційному підприємстві «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я Івано-Франківської обласної ради» в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.