ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" жовтня 2025 р. справа № 300/248/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (надалі, також -відповідач, контролюючий орган, Відділ ДСБТ України в Івано-Франківській області), в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 10.12.2024 № 046720 про застосування на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно-господарського штрафу на суму 17000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на позивача накладено адміністративно-господарський штраф з порушенням вимог закону щодо його накладення. Зокрема, відповідачем протиправно висловлено вимогу надати бланк підтвердження діяльності за періоди, коли водій позивача не працював. Позивач зауважує, що при використанні цифрового тахографа чинним законодавством не передбачено заповнення бланків діяльності, так як робота і відпочинок водія позивача підтверджуються наданою на вимогу посадових осіб відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області роздруківкою даних роботи тахографа. Зважаючи на те, що всі передбачені чинним законодавством документи було надано для перевірки, то підстав для застосування адміністративно-господарського штрафу не передбачено. Також звертає увагу, що постанова про накладення штрафу винесена неуповноваженою особою, оскільки її прийнято виконуючим обов'язки начальника відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області. З огляду на вищезазначене, просить позов задовольнити (а.с. 1-16).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 18-19).
03.02.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що чинне законодавство передбачає необхідність використання водіями транспортних засобів, які обладнані цифровими тахографами особистих карток водія кожного дня, протягом якого водій здійснював керування транспортним засобом. Таким чином, за дні, коли водій здійснював керування транспортним засобом, здійснюється надання роздруківки даних роботи тахографа, а у випадку не здійснення таким водієм перевезення заповнюються картки підтвердження діяльності. Також вказує, що оскільки виконуючою ообов'язки керівника відділу призначено Самару К.В., то постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу винесено з дотриманням вимог чинного законодавства. З огляду на це просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 21-64).
10.02.2025 на електронну пошту Івано-Франківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач вказав на безпідставність аргументів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та просив задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 67-81).
20.02.2025 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У своїх запереченнях відповідач вказує про помилковість тверджень позивача щодо відсутності обов'язку підтверджувати робочий час водія в період, коли такий не працював, бланками підтвердження діяльності. З огляду на це, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 82-100).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В (а.с. 102).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 07.08.2025 по 22.08.2025 згідно наказу від 25.07.2025 № 213-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 103), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.08.2025 по 03.09.2025 згідно наказу від 20.08.2025 № 261-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 103), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 23.09.2025 по 07.10.2025 згідно наказу від 15.09.2025 № 290-В, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання (а.с. 103), у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарювання, дані про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11.10.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях затвердив щотижневий графік проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на території Донецької, Луганської та Харківської області у період з 14.10.2024 по 20.10.2024 (а.с. 44).
Для проведення перевірок направлено посадових осіб Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для проведення рейдової перевірки транспортних засобів автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян та водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту на території Донецької, Луганської та Харківської областей та міста Харкова, яким 11.10.2024 видано направлення на рейдову перевірку № НР 003156 (а.с. 45).
12.10.2024 між ФОП ОСОБА_11 та ПП ОСОБА_12 , які є вантажовідправником та вантажоодержувачем укладено договір про перевезення автомобільним перевізником ОСОБА_1 вантажу, а саме картоплі масою 22 тони. Водієм визначено ОСОБА_13 Визначено здійснення перевезення вантажу автомобілем IVECO, номерний знак НОМЕР_1 , причіп АТ1509XF (а.с. 12).
14.10.2024 на автомобільній дорозі Київ - Харків - Довжанський, 448 км було проведено перевірку транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 з причіпом марки KRONE, номерний знак НОМЕР_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту та наявність всіх передбачених законодавством документів.
За результатами проведення перевірки складено акт № АР106195 від 14.10.2024, відповідно до змісту якого встановлено наявність порушення статей 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті № 385, а саме перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної за відсутності на момент проведення перевірки передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, а саме роздруківки даних роботи водія за періоди: з 19:55 (08.10.2024) по 10:10 (09.10.2024), з 20:55 (09.10.2024) по 09:50 (10.10.2024), з 13:55 (11.10.2024) по 00:00 (12.10.2024), з 06:30 (13.10.2024) по 17:05 (13.10.2024), по 04:55 (14.10.2024). Зазначено, що у вказані періоди водій ОСОБА_13 не використовував особисту картку водія, а бланки підтвердження діяльності за вказані періоди у нього відсутні (а.с. 14).
На основі даного акту та інших матеріалів посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті призначено розгляд даної справи на 10.12.2024 в приміщенні відділу (а.с. 47). Про проведення розгляду позивача повідомлено листом № 101513/627/24-24 від 14.11.2024, який було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 0600984527320, яке 22.11.2024 було вручено позивачу особисто (а.с. 48).
10.12.2024 за результатами розгляду даної справи виконуючим обов'язки начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті Самар К.В. винесено постанову № 046720 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до змісту якої на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн за вчинене порушення, а саме відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківки даних щодо режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_13 за період, визначений законодавством, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 15).
Дана постанова була направлена позивачу листом № 110826/3.6/24-24 від 11.12.2024 (а.с. 50), який було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 0600994178544, яке 19.12.2024 було вручено позивачу особисто (а.с. 51).
Вважаючи дії відповідача щодо накладення адміністративно-господарського штрафу протиправними, з метою скасувати відповідну постанову, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (надалі, також - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини 7 статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
Приписами частини 14 статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Статтею 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт регулює положення Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (надалі, також - Порядок № 1567).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.
Суд зазначає, що підстави проведення рейдових перевірок позивачем не оспорюються.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567, передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1567, за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Виходячи з аналізу положень Порядку № 1567 предметом рейдової перевірки є питання технічного стану та оснащеності транспортного засобу, комплектності документів на здійснення перевезення, дотримання маршруту руху або розкладу руху, додержання правил надання послуг з перевезення в частині наявності перевізних документів і безпеки перевезень тощо.
Відповідно до статті 18 Закону № 2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Згідно з частинами 1-2 статті 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, положення наведеної норми закону мають частково бланкетний характер, адже замість викладення у тексті цієї норми вичерпного переліку усіх необхідних документів, законодавець вдався до застосування юридичної конструкції "інші документи, передбачені законодавством".
Суд вказує, що перелік документів згідно статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним.
В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 19.03.2020 по справі № 823/1199/17 до іншого законодавства належить, зокрема і Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 № 340 (надалі, також - Положення № 340).
За визначенням пункту 1.5 Положення № 340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Відповідно до пункту 6.1 Положення № 340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до пункту 6.2 Положення № 340, облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.
Пункт 6.4 Положення № 340 встановлює, що графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Згідно з пунктом 7.1 Положення № 340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до статті 53 Закону № 2344-III передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (надалі, також - Інструкція № 385).
Відповідно до п. 1.4 Інструкції № 385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
З 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної в Женеві 01.07.1970 в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом, тобто 1+28 тахокарт чи індивідуальних реєстраційних листків.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що водій, який здійснює перевезення на вантажному автомобілі, та який обладнаний тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
При цьому надання бланку підтвердження діяльності водія необхідне лише в разі відсутності тахокарт, що узгоджується з пунктом 6.4 Положення № 340, Поправкою № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів.
Заповнення бланка підтвердження діяльності є правом, а не обов'язком перевізника, але наявність заповнених бланків підтвердження діяльності є доказом того, що протягом спірних днів водій не здійснював перевезення, тому не повинен був мати заповненні тахокарти, що надає можливість перевізнику уникнути відповідальності.
До матеріалів справи позивачем долучено роздруківки даних роботи тахографа. Зокрема, долучено роздруківку, зроблену в день проведення перевірки, а саме 14.10.2024 о 07:20. Проаналізувавши дану роздруківку, суд встановив наявність періодів, в яких відсутня інформація про здійснення діяльності водієм ОСОБА_13 . Зокрема, відсутня інформація за періоди: з 19:55 (08.10.2024) по 10:10 (09.10.2024), з 20:55 (09.10.2024) по 09:50 (10.10.2024), з 13:55 (11.10.2024) по 06:30 (13.10.2024), з 17:05 (13.10.2024), по 04:55 (14.10.2024). Позивач зазначає, що у вказані періоди водій ОСОБА_13 не здійснював перевезень, однак матеріали справи не містять документів, якими позивач може підтвердити свої твердження. Одним із таких документів є бланк підтвердження діяльності, який вимагали посадові особи відповідача від водія позивача.
Пунктом 6.4 Положення № 340 передбачено право перевізника у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів заповнити бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Оскільки необхідні документи для підтвердження роботи водія позивача відсутні, то суд відхиляє доводи позивача про те, що його водій не здійснював перевезення у вказані періоди. У зв'язку з цим, постанова відповідача про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною та відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті, в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Фізкультури, буд. 9, м. Київ, 03150).
Суддя Главач І.А.