15 жовтня 2025 року Справа № 280/8960/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо поновлення на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі довідки військово-лікарської комісії від 28.09.2010;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо результатів та дати проведення військово-лікарської комісії, а саме в графі Постанова ВЛК «Непридатний з виключенням з військового обліку» та в графі Дата ВЛК «28.09.2010»;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у оголошенні у розшук 04.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію щодо скасування розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За змістом пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, окрім передбачених пунктами 1-5 частини 1 вказаної статті Кодексу, а також підстав для повернення позовної заяви.
Так, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина 2 статті 160 КАС України).
Водночас, відповідно до частини 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам КАС України, суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 від 09.10.2025 підписана в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи електронним цифровим підписом адвокатом Романок Анною Федорівною, який, як свідчать матеріали справи, звернувся в суд в інтересах позивача на підставі ордера на надання правової допомоги серії АР №1253933 від 09.10.2025.
Згідно частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Нормами частини 4 статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку. У досліджуваному випаду таким документом є ордер на надання правової (правничої) допомоги.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон України №5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закон України №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України №5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Суд зазначає, що Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 за №41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги (надалі по тексту також - Положення №41).
В силу вимог пункту 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Підпунктом 12.4 пункту 12 Положення №41 передбачено, що ордер, серед іншого, містить відповідні реквізити, зокрема: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець і найвищий орган адвокатського самоврядування України чітко визначив, що ордер повинен мати відомості щодо точної і вірної назви конкретного органу (в однині найменування), за відповідною ідентифікацію того чи іншого органу, в якому надається правова допомога (у досліджуваному випадку назвою органу є - Запорізький окружний адміністративний суду).
Разом з тим, на підтвердження своїх повноважень підписувати позовну заяву та її подання до Запорізького окружного адміністративного суду адвокат Романок А.Ф., долучила ордер серії АР №1253933 від 09.10.2025 на представництво інтересів ОСОБА_1 , в якому у графі "Назва органу, у якому надається правова допомога", поряд з іншими, зазначено "у судах усіх інстанцій".
Суд керується положеннями частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини п'ятої статті 242 КАС України, за змістом яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд повинен враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, оскільки останній як найвищий суд у системі судоустрою України, поряд з іншим, забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначений процесуальним законом.
У постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 (провадження №11-1521заі18), Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне: "Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов обґрунтованого висновку про те, що в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, а тому такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у Верховному Суді.
Вказана обставина відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви позивачеві ".
Аналогічного висновку стосовно відсутності повноважень на здійснення представництва у адвоката, котрим було видано ордер без зазначення конкретної назви суду, у якому такий адвокат надає правову допомогу, дійшов Верховний Суд в ухвалах від 24.01.2024 у справі №400/9008/23 (адміністративне провадження № К/990/2602/24), від 08.01.2024 у справі №200/6829/19 (цивільне провадження № 61-18108ск23), від 25.12.2023 у справі №522/10944/21 (цивільне провадження №61-16740ск23), від 21.11.2023 у справі №160/20100/22 (адміністративне провадження №К/990/38034/23).
Відтак, суд вказує на відсутність у ОСОБА_2 повноважень на надання правової допомоги Байкову Микиті Володимировичу у Запорізькому окружному адміністративному суді, з огляду на недотримання визначеного законом порядку посвідчення повноважень представника, що не дає можливості здійснити належну ідентифікацію назви (найменування) суду, в якому адвокат має право надавати правову допомогу на підставі долученого до заяви ордеру.
В контексті вказаного варто відзначити, що суд не заперечує визначенні в ордері декілька органів чи суб'єктів владних повноважень, в яких адвокат може здійснювати представництво, втім така ідентифікація таких повинна бути із точними і вірними назвами конкретного органу.
Виключний перелік підстав для повернення позовної заяви зазначено у частині 4 статті 169 КАС України.
Зокрема, пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України, оскільки підписана особою право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи наведене, керуючись пунктом 3 частини 4, частинами 5-8 статті 169, статями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака