14 жовтня 2025 року Справа № 280/6433/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незаміни довідки та не видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) внаслідок отримання ним поранення, яка належним чином оформлена;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 замінити та видати належним чином оформлену Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у відповідності до акту службового розслідування та додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», без зазначення причинного зв'язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
В обґрунтування позовних вимог вказує, що Військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) в якій зазначено, що 30.06.2022, під час бойових дій біля населеного пункту Володимирівка Донецької області під час виконання військового обов'язку було травмовано ОСОБА_1 . Та зазначено, що травма не пов'язана з бойовими діями із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини. Вважає що дана довідка не відповідає обставинам поранення та вимогам чинного законодавства України. Вказує, що було направлено адвокатський запит до військової частина, для надання належним чином оформлену Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у відповідності додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». Однак, станом на момент звернення до суду, належним чином оформленої довідки, яка б відповідала обставинам поранення та у формі відповідно до додатку №5 не видано. Вказує, що ОСОБА_1 відповідно до медичних документів та встановлених діагнозів отримав поранення, а не травму. Та встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців в довідці обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402) не відноситься до повноваження осіб, що складають та надають зазначену довідку. Вказані дії відповідача вважає неправомірними. Просить позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 11.08.2025 вх.№40190 посилається на те, що Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена Додатком 5 до Положення №402, складається на підставі наказу командира (начальника) військової частини та в ній вказується вид, характер травми, та обставини, і повинна містити в собі ті обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва), які встановлені за результатами розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Зазначає, що Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по основній діяльності) від 08.10.2023 року №6695 позивач не оскаржував. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
ОСОБА_1 , 18.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу в Збройних Силах України, а саме у військовій частині НОМЕР_1 .
30.06.2022 позивач отримав поранення під час виконання бойового завдання.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_2 від 22.07.2022 №1270 позивачу проведено медичний огляд військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Стан після консервативного лікування закритої травми грудної клітки 30.06.2022, ЗЧМТ струсу головного мозку. Травма. ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми не надана. На підставі статті: 81 графи ІІ Розкладу хвороб: Потребує подальшої медичної реабілітації в КНП “Міська лікарня №2» м. Рівне терміном на 10 календарних днів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 у справі № № 280/516/24, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) внаслідок отримання позивачем поранення.
На виконання вказаного рішення, позивачу видано Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) внаслідок отримання позивачем поранення від 24.12.2024 № 15059.
Не погоджуючись із змістом вказаної довідки в частині зазначення про те, що травма не пов'язана з бойовими діями із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту також - Закон №2232-XII).
Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини шостої вказаної статті одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Абзацом четвертим статті 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що мобілізація це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до приписів частини десятої статті 1 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення № 402 у редакції на час спірних правовідносин).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі ТДВ) (додаток 3).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення №402.
За змістом пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
- Придатний до військової служби;
- Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду);
- Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення № 402 визначено, що разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 року №332.
Згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції №332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 року за №1503/31371 (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції 332 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення №402.
Таким чином, довідка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення №402, складається за результатами проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем.
Судом встановлено, що на підставі акту службового розслідування № 6659 від 08.10.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), згідно якої:
«солдат ОСОБА_1 отримав травмування. Діагноз: Вибухова травма. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Акубаротравма.
За обставин: встановлено з акту службового розслідування № 6659 від 08.10.2023 року по факту отримання травми (поранення) військовослужбовцем старшим водієм - радіотелефоністом 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйон) військової частини НОМЕР_1 , що 30 червня 2022 року, під час бойових дій біля населеного пункту Володимирівка Донецької області під час виконання військового обов'язку військової служби з Збройних силах України було травмовано старшого водія радіотелефоніста 1 стрілецького відділення стрілецького взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 .
Перебував у засобах індивідуального захисту українського виробника (бронежилет «Корсар» та шолом кевларовий).
Солдат ОСОБА_1 вважати таким, що отримав травмування, яке не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Травма військовослужбовця сталася під час проходження служби за мобілізацією та пов'язана з виконанням військовою обов'язку військової служби в Збройних Силах- України та не пов'язана з бойовими діями із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Донецької області.».
При цьому, позивач не погоджується із зазначенням у вказаній довідці причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, зазначаючи, що це не відноситься до повноваження осіб, що складають та надають зазначену довідку.
З приводу таких доводів суд зауважує, що Додатком 5 до Положення №402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом видається така довідка.
При цьому, згідно вказаного Додатку, форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) дійсно не передбачає зазначення у ній причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва).
Водночас, цитата у довідці "...Травма військовослужбовця сталася під час проходження служби за мобілізацією та пов'язана з виконанням військовою обов'язку військової служби в Збройних Силах-України та не пов'язана з бойовими діями із забезпечення здійснення заходів національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Донецької області.» фактично є висновком військової частини про причинний зв'язок травми, що не має бути зазначено у довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до форми, визначеної Додатком 5 до Положення.
Суд зауважує, що відповідно до п. 21.2. Розділу 6 Положення №402 причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Тож, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що до повноважень Військової частини НОМЕР_1 при складанні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) дійсно не відноситься встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва).
Вказане свідчить про те, що надана позивачу довідка від 24.12.2025 не відповідає формі, визначеній Додатком 5 до Положення №402, оскільки в ній зазначено про пов'язаність травми (поранення) позивача із виконанням військового обов'язку та бойовими діями.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно видав позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що не відповідає формі, визначеній Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 в частині зазначення у ній причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва), а тому слід зобов'язати відповідача привести зміст довідки від 24.12.2024 №15059 у відповідність до форми, визначеної Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору за даним позовом, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 від 24.12.2024 №15059, що не відповідає формі, визначеній Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 в частині зазначення у ній причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) привести зміст довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) від 24.12.2024 №15059 у відповідність до форми, визначеної Додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 жовтня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко