15 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/4147/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Закарпатській області) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у розмірі 18560,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу по платежу 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 15360,00 грн. та по платежу 11011700 "Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування" у розмірі 3200,00 грн., який ним добровільно не було сплачено, в зв'язку з чим контролюючий орган просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.
Ухвалою судді від 03.06.2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою встановленого місця реєстрації відповідача, однак така повернута на адресу суду без вручення.
Частиною 4 ст. 124 КАС України визначено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
У відповідності до положень ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи наведене, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у адміністративній справі.
Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до держбюджету в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа-підприємець.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 578/0/1077-18/07-05 від 29.01.2018 року, з обраною ставкою 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пп.293.2.2 п. 293.2 ст. 293 ПК України).
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
Таким чином, ставка єдиного податку становить 20% до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2024 - 1420 грн (7100*20%) та станом на 01.01.2025 - 1600 (8000*20%).
Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідачу нараховано єдиний податок за червень-грудень 2024 року у розмірі 9940,00 грн та за січень-квітень 2025 року у розмірі 6400,00 грн, на загальну суму 16340,00 грн. Податковий борг зменшено на 980,00 грн. за рахунок наявної переплати, тобто несплаченим залишається борг розмірі 15360,00 грн.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПКУ, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Крім цього, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 10.10.2024 року № 4015-ІХ для фізичних осіб- підприємців - платників єдиного податку встановлено сплату військового збору.
Так, згідно з підпунктами 1.1-1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» фізичним особам-підприємцям, зокрема 2-ї групи, нараховується ставка військового збору у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.
Станом на 01.01.2025 року розмір мінімальної заробітної плати становить 8000 грн, тобто відповідачу нараховано податок за січень-квітень 2025 року у розмірі 3200 грн.
Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до пп.14.1.153 п. 14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
На виконання вказаних вимог ПК України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 17.09.2024 року № 0009038-1304-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яку було надіслано засобами поштового зв'язку, однак, повернуто відправнику згідно з довідкою №20 (повідомлення №9030000023930).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 102.4 ст.102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. ГУ ДПС у Закарпатській області доведено наявність податкового боргу ФОП ОСОБА_1 у розмірі 18560,00 грн., правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для стягнення такого, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано (відзив на позовну заяву відповідач суду не надав), в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в загальному розмірі 18560,00 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень), в тому числі, по платежу 18050400 "Єдиний податок з фізичних осіб" у розмірі 15360,00 грн., та по платежу 11011700 "Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування" у розмірі 3200,00 грн.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті