про відмову у роз'ясненні судового рішення
15 жовтня 2025 року м. Житомир справа №240/40884/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Олевського районного суду Житомирської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала справа №240/40884/21 за позовом ОСОБА_1 до Олевського районного суду Житомирської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
За наслідками розгляду вказаної справи, судом прийнято рішення від 19 червня 2023 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Олевського районного суду Житомирського області від 03.11.2021 №36-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до секретаря судового засідання Дворак Г.П.";
- визнано протиправним та скасовано наказ Олевського районного суду Житомирського області від 04.11.2021 №37-к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді секретаря судового засідання Олевського районного суду Житомирського області з 06 листопада 2021 року;
- зобов'язано Олевський районний суд Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 06.11.2021 (дата наступної за датою її звільнення) по 19.06.2023 (дата постановлення рішення у справі), відповідно до частини статті 235 Кодексу законів про працю України статті 236 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Для забезпечення примусового виконання вищезазначеного рішення від 19.06.2023 у справі №240/40884/21, Житомирський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист від 21.09.2023 №34368 2023 р. щодо зобов'язання Олевський районний суд Житомирської області нарахувати та виплатити їй середній заробіток.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Драгальчук А.Ю. від 05.08.2024 відкрито виконавче провадження №75694880 з примусового виконання виконавчого листа від 21.09.2023 №34368 2023 р. по справі №240/40884/21.
До суду від Олевського районного суду Житомирської області надійшла заява (вх.№33165/25 від 29.04.2025) про роз'яснення рішення суду у справі №240/40884/21, в якій відповідач просив роз'яснити спосіб виконання заявником рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2021 по 19.06.2023.
На обґрунтування поданої заяви Олевський районний суд Житомирської області вказав, що в повному обсязі виконав рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді секретаря судового засідання Олевського районного суду Житомирської області з 06.11.2021 (наказ керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області від 29.08.2023 №35-к). Після поновлення на роботі ОСОБА_1 звернулася до керівника апарату суду із заявою про звільнення із займаної посади на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Враховуючи наведене, наказом керівника апарату Олевського районного суду Житомирської області від 04.09.2023 року №36-к ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади секретаря судового засідання з 04.09.2023 за власним бажанням. При цьому, в пункті 2 вказаного наказу визначено відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Територіального управління Державної судової адміністрації України Житомирській області провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1 , в тому числі нарахувати та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 року №240/40884/21. Проте, на даний час рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку час вимушеного прогулу залишається не виконаним з незалежних від Олевського районного суду Житомирської області причин. Зокрема вказує, що відповідно до статті 148 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює, зокрема, Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Відповідно до частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Відповідно до п. 4 Положення про Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 10.05.2023 року №229, територіальне управління відповідно покладених на нього завдань здійснює функції розпорядника коштів Державного бюджету України нижчого рівня щодо забезпечення діяльності територіального управління та судів у відповідному регіоні. Таким чином питання нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у відповідності до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", належить до повноважень Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області.
В контексті вказаного Олевський районний суд Житомирської області зазначив, що він не є розпорядником бюджетних коштів, а тому для нього є незрозумілим порядок виконання рішення суду в даній справі в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного. Крім того, що відповідач зауважив, що до нього була застосована відповідальність за невиконання рішення суду, зокрема у межах виконавчого провадження №75694880 з примусового виконання судового рішення по справі №240/40884/21 державний виконавець виніс постанову від 28.02.2025 про накладення на Олевський районний суд Житомирської області штрафу в розмірі 5100,00 гривень. Вказані обставини зумовили необхідність в роз'ясненні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 254 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз'яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Отже, судове рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Подібної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду. Так, в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №826/878/17 останнім зазначено, що рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. У вказаній ухвалі судом також було вказано, що роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.
Таким чином, аналізуючи зміст положень статті 254 КАС України слід зазначити, що роз'яснення судом ухваленого ним рішення має на меті усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що в свою чергу перешкоджає його належному виконанню.
Судове рішення може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, тому процесуальна процедура роз'яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Із резолютивної частини рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає. Суть резолютивної частини рішення є ясною та не двозначною. Відтак, вказане судове рішення є конкретним і зрозумілим, а тому не потребує роз'яснення.
В поданій до суду заяві про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 відповідач не зазначає, в чому саме полягає незрозумілість та нечіткість резолютивної частини рішення, як і не зазначає, у чому саме його текст викликає труднощі для розуміння.
Фактично відповідач звернувся до суду за роз'ясненням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 не з підстав незрозумілості змісту певних частин цього рішення, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення йому порядку та способу виконання даного рішення, та у поданій заяві просить зазначити, як необхідно виконувати рішення в частині покладеного на нього зобов'язання щодо нарахування та виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, подана заява за своєю суттю, не є заявою про роз'яснення змісту рішення суду, а фактично є заявою про роз'яснення порядку та способу виконання даного рішення. Відтак, в даному випадку не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач бажає отримати роз'яснення щодо порядку та способу виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 натомість, чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення саме змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.08.2018 року №808/1298/15, від 01.09.2020 №806/984/18, від 20.01.2021 №360/3711/19.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява Олевського районного суду Житомирської області про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Олевському районному суду Житомирської області у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №240/40884/21.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя І.Е.Черняхович