про продовження строку залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 року м. Житомир справа №240/19773/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача у переведенні пенсії, встановленої за Законом України "Про державну службу" № 3723, на пенсію за Законом України №1058;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про переведення пенсії, встановленої за Законом України "Про державну службу" №3723, на пенсію за Законом №1058 із збереженням її розміру на суму десяти прожиткових мінімумів, встановлених для непрацездатних осіб, з врахуванням різниці між розміром його пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України №1058, яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/22636/25 за позовом ОСОБА_2 було визначено суддю Черняхович І.Е.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вищезазначеним вимогам, суддею було встановлено, що предметом спірних правовідносин є відмова у переведенні позивача з пенсії за віком, встановленої Законом України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, згідно долучених до позовної заяви документів, рішення від 21.07.2025 про відмову у переведенні позивача з одного виду пенсії на інший, приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Однак відповідачем за поданим позовом ОСОБА_1 визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
У зв'язку з цим, суддя винесла ухвалу від 12.08.2025, якою залишила позовну заяву без руху та встановила позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції із уточненням у ній, який суб'єкт владних повноважень є відповідачем за поданим позовом (Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області чи Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області), а також із уточненням в ній заявлених позовних вимог залежно від визначеного відповідача.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначив, що відповідачами за його позовом є одразу два суб'єкти владних повноважень: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Однак в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 сформулював позовні вимоги наступним чином:
"- відмову відповідача про переведення пенсії, встановленої за Законом "Про Державну службу" №3723, на пенсію за Законом №1058 визнати протиправною;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву про переведення пенсії, встановленої за Законом України "Про державну службу" №3723, на пенсію за Законом №1058 із збереженням її розміру на суму десяти прожиткових мінімумів, встановлених для непрацездатних осіб, з врахуванням різниці між розміром його пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України №1058, яка виплачується за рахунок коштів державного бюджету".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту уточноної позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що в позові вказано два відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відтак, з огляду на положення пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України ОСОБА_1 в позовній заяві повинен був зазначити позовні вимоги окремо щодо кожного відповідача, окремо вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, із зазначенням які рішення/дії/бездіяльність цього суб'єкта ним оскаржуються, та окремо вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, із зазначенням які його рішення/дії/бездіяльність ним оскаржуються, оскільки в спірних правовідносинах Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як самостійні суб'єкти владних повноважень, наділені різною компетенцією.
Однак в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить "визнати протиправною відмову відповідача та зобов'язати відповідача ....". У зв'язку із тим, що в справі два відповідача є незрозумілим до кого з них заявляються позовні вимоги.
У зв'язку із цим суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги та привести їх у відповідність до вимог частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме вказати окремі позовні вимоги до кожного відповідача.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк залишення його позовної заяви без руху, встановлений ухвалою від 12.08.2025.
Недоліки позовної заяви можуть бути усуненні позивачем шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із зазначенням у ній позовних вимог відповідно до вимог частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, а саме із зазначенням окремих позовних вимог до кожного відповідача.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.08.2025.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Е.Черняхович