14 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/1378/25
категорія 113050100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шуляк Л.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради про визнання протиправним та скасування довідки, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати довідку обласної медико-соціальної експертної комісії № 2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради від 23.12.2024 року про присвоєння ОСОБА_1 третьої групи інвалідності, травма отримана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, ні не пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати обласну медико-соціальну експертну комісію № 2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради прийняти нову довідку, якою встановити ОСОБА_1 третю групу інвалідності з відміткою травма отримана під час проходження служби в результаті нещасного випадку так пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- зобов'язати Обласну медико-соціальної експертної комісії № 2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради повторно провести медико-соціальну експертизу ОСОБА_1 на предмет інвалідності, ступеня втрати працездатності та визначення щодо отримання травми під час проходження служби в результаті нещасного випадку оскільки така пов'язана з виконанням службових обов'язків.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до вказаної довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією було встановлено третю групу інвалідності внаслідок травми отриманої під час проходження служби в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків та відповідно до висновку про умови та характер праці, протипоказана праця з навантаженням на праву руку. Вважає, що медичний огляд проведено поверхнево, без врахування усіх медичних висновків щодо його діагнозу, без встановлення відсотка втрати працездатності.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до наказів Житомирського окружного адміністративного суду головуючий суддя Шуляк Л.А. перебувала у щорічній відпустці в періоди з 02.06.2025 по 18.06.2025, з 15.08.2025 по 04.09.2025 включно.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Обласною медико-соціальною експертною комісією № 2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради 23.12.2024 року було проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого складено довідку серії 12 ААГ №669114, згідно якої встановлено третю групу інвалідності, травма отримана під час проходження служби в результаті нещасного випадку, ні не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Позивач не погоджуючись із вказаною довідкою, звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" №2961-ІV від 06 жовтня 2005 року, залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ) визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх
справ України від 03 квітня 2017 року № 285 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №285).
Основним завданням М(ВЛ)К, серед інших, є: визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу) (п.п.3 п.2 розд.І Положення №285).
Відповідно до п.1 розд.ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО) (п.2 розд.ІІ Положення №285).
Штатні М(ВЛ)К комплектуються лікарями, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії (п.7 розд.ІІ Положення №285).
Відповідно до п.1 розд.ІІІ Положення №285 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
До початку медичного огляду особам проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакцію мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначаються група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ (п.9 розд.ІІІ Положення №285).
Перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду. До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 9 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд, а також дані, що містяться в медичній інформаційній системі МВС (далі - МІС МВС) (п.10 розд.ІІІ Положення №285).
Медичний огляд особи в М(ВЛ)К проводиться з обов'язковим обстеженням лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом (практичним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Жінки обов'язково обстежуються гінекологом (п.11 розд.ІІІ Положення №285).
Акт дослідження стану здоров'я додається до Акта медичного огляду, розглядається М(ВЛ)К і є додатковим матеріалом при прийнятті експертного рішення (п.16 розд.ІІІ Положення №285).
За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації) (п.19 розд.ІІІ Положення №285).
У разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.21 розд.ІІІ Положення №285).
Відповідно до п.1 розд.ІV Положення №285 лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться в порядку, визначеному в розділі III цього Положення, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За наявності в поліцейського поранення (травми, контузії, каліцтва), їх наслідків підрозділ кадрового забезпечення подає до М(ВЛ)К завірені в установленому порядку копії документів, оформлених відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422 (п.3 розд.ІV Положення №285).
Згідно з копіями документів про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала поранення (травму, контузію, каліцтво), М(ВЛ)К приймає постанову про їх причинний зв'язок (п.4 розд.ІV Положення №285).
За результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) (п.1 розд.VІІІПоложення №285).
У разі застосування в рішенні формулювання «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді» М(ВЛ)К в індивідуальному порядку, з урахуванням характеру патології та особливостей фактично виконуваної роботи, зазначає протипоказання для цієї особи (робота, що потребує значного фізичного напруження, пов'язана з тривалим ходінням або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження). Поліцейські, які за результатами проведення лікарської експертизи визнаються придатними до служби в поліції із зазначенням певних обмежень, можуть бути переміщені на інші посади з урахуванням їх стану здоров'я (п.9 розд.VІІІ Положення №285).
Згідно із п.1 розд. ІХ Положення №285 рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються, в тому числі, з такими формулюваннями: «Поранення (травма, контузія, каліцтво), отримане під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов'язане з виконанням службових обов'язків» - якщо отримане поліцейським у період проходження служби за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрі України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" від 15 листопада 2024 р. №13383 установлено, що у закладах охорони здоров'я, в яких організовується проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, у строк до 3 грудня 2024 р. визначається та затверджується наказом керівника такого закладу охорони здоров'я перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, а також перелік адміністраторів для забезпечення роботи таких команд;
повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.
Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації. Було визначено Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317.
Відповідно до п.15 цього Положення комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Згідно із п.17 вказаного Положення медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (п.20 Положення).
Комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.
Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також лікувально-профілактичному закладові і органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання особи з інвалідністю. За місцем роботи зазначених осіб надсилається повідомлення щодо групи інвалідності та її причини, а у разі встановлення ступеня втрати професійної працездатності - витяг з акта огляду комісії про результати визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у додаткових видах допомоги.
Видача особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, виписки з акта огляду комісії на руки забороняється (п.24 Положення).
Відповідно до п.4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 лікарсько-консультативні комісії подають до комісії медичні документи, зокрема такі, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, а саме:
направлення на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ;
медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров'я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії:
- у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься комісією;
- у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов'язано з діагнозом або станом здоров'я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров'я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров'я, який розглядатиметься комісією;
результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров'я та ступінь їх важкості (подаються до усіх направлень на огляд комісії);
план медичної та професійної реабілітації (за наявності);
копію індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);
документи, зазначені в пунктах 11 і 13 цього Положення (за наявності);
документи, що підтверджують причинний зв'язок інвалідності, зазначені в пунктах 9, 10, 12, 14-18, 19-1 - 19-5 цього Положення (за наявності);
постанову військово-лікарської комісії, оформлену як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, для діючих військовослужбовців або осіб, звільнених з військової служби (за наявності). Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров'я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 83, ст. 4763) (за наявності);
документи або інформацію, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності):
- інформацію про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, сформований (сформовані) відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, який затверджено МОЗ; та/або
- листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Пунктом 11 цього Положення передбачено, що ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров'я яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України, суду чи прокуратури.
Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку (п.25 Положення).
Особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності (п.26 Положення).
Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту (п.27 Положення).
Системний аналіз наведених норм свідчить, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Як видно із акту дослідження стану здоров'я №1427 ел.24/2404, ОСОБА_1 перебував за направленням М(ВЛ)К ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" на стаціонарному обстеженні в неврологічному відділенні лікарні ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області" з 23.10.2024 по 31.10.2024. У анамнезі вказано, що зі слів хворого травмувався вдома, періодично лікується. Проведено аналізи, враховано результати спеціальних досліджень та поставлено діагноз: Післятравматична (2021) невропатія правого променевого та серединного нервів, латерального шкірного нерву передпліччя з сенсорно-вегетативними змінами з помірною нейрогенною дисфункцією правої верхньої кінцівки.
Надалі, медичний огляд позивача було проведено 23.12.2024 Обласною медико-соціальною експертною комісією №2 Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Житомирської обласної ради та встановлено третю групу інвалідності внаслідок травми отриманої під час проходження служби в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків та відповідно до висновку про умови та характер праці, протипоказана праця з навантаженням на праву руку, що узгоджується із вищенаведеним нормами Положення №285 та Положення про медико-соціальну експертизу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано порядок проведення медичного огляду щодо встановлення інвалідності позивача.
Як видно із позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача із встановленням йому причинного зв'язку групи інвалідності. При цьому посилається на неналежне проведення медичного огляду під час встановлення йому інвалідності та не визначення відповідачем відсотку втрати працездатності.
Верховний Суд у постанові від 13.04.2021 року у справі № 0540/7965/18-а, при розгляді подібних до спірних правовідносин, зазначив, що беручи до уваги сутність спірних правовідносин, суд, при розв'язанні спору, у першу чергу перевіряє дотримання медико-соціальною експертною комісією порядку проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу, тоді як вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних комісій, яке суд не може перебирати на себе.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише у межах дотримання процедури прийняття цього висновку. При цьому суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Враховуючи, що доводи позивача зводяться до незгоди із встановленням йому причинного зв'язку групи інвалідності, тому в силу наведених правових висновків вказане питання не може бути предметом оцінки судом.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України №1809 від 26.10.2024 права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", яка уповноважена на перевірку обґрунтованості раніше прийнятих рішень МСЕК, й саме цей орган може надати оцінку оспорюваному рішенню в частині дотримання МСЕК процедури медичного обстеження, врахування усіх діагнозів та медичних документів скаржника та зроблених висновків за результатами такого обстеження (причинного зв'язку травми та інвалідності).
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не наведено, а судом не встановлено порушення відповідачем саме порядку проведення експертизи, тому підстави для задоволення позовних вимог у суду відсутні.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.А.Шуляк
Повний текст складено: 14 жовтня 2025 р.
14.10.25