про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/22566/25
категорія 111030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося приватне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1021/Ж10/31-00-23-03-20 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 5 209, 25 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 року Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язанням за платежем податок на прибуток в розмірі 65 226 301,00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 16 306 575,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в розмір 312 774 724,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано адміністративний штраф в розмірі 1020,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмір 24 822 790, 00 грн та нараховано штрафні санкції в розмірі 6 205 698, 00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким нараховано штрафні санкції за платежем податок на додану вартість 32 504, 21 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 від 14.05.2025 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок в розмірі 27 120,00 грн та нараховано штрафні санкції 6 780,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року позовну заяву приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- докази досудового (адміністративного) порядку оскарження спірних податкових повідомлень-рішень (за навності);
- доказів доплати судового збору у сумі 54504,00 грн.
На виконання ухвали від 29 вересня 2025 року представником позивача 10 жовтня 2025 року подано до суду заяву, в якій вказує, що судовий збір ним сплачено в повному обсязі.
Щодо вимоги суду надати докази досудового адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, позивач надав копію скарги до Державної податкової служби України та рішення про результати розгляду скарги № 21405/6/99-00-06-01-01-06 від 24.07.2025 Державної податкової служби України.
Розглянувши подану позивачем заяву та долучені до неї докази, суд повторно зауважує, що згідно з частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання до суду позовної заяви слід обраховувати відповідно до розміру ставок, встановлених Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за вісім позовних вимог майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 84784,00 грн (2422,40 грн + 24224,00 грн + 24224,00 грн + 2422,40 грн + 2422,40 грн + 24224,00 грн +2422,40 грн + 2422,40 грн) та враховуючи те, що позивачем вже сплачено судовий збір у розмірі 30280,00 грн відповідно до платіжного документа №9850 від 23.09.2025, то позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 54504,00 грн = (84784,00 грн - 30280,00 грн).
Разом з цим, належних доказів доплатити судового збору у розмірі 54504,00 грн до заяви не надано.
Отже, позивачем вимоги ухвали від 29 вересня 2025 року не виконано в повному обсязі.
Крім того, залишаючи позов без руху, суд зокрема виснував, що для перевірки дотримання приватним акціонерним товариством "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" процесуальних строків звернення до суду з вказаним позовом, позивачу необхідно надати докази досудового (адміністративного) порядку оскарження спірних податкових повідомлень-рішень (за навності).
На виконання вимог ухвали, позивачем надано суду рішення про результати розгляду скарги № 21405/6/99-00-06-01-01-06 від 24.07.2025 Державної податкової служби України.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що за правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другоюстатті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертоюстатті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України.
З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу Україниу разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другоюстатті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу Українине визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Водночас норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, а отже має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п.56.17 ст.56 ПК України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24.
З доданих до заяви документів встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 14.05.2025 №1021/Ж10/31-00-23-03-20, №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 24.07.2025 №21405/6/99-00-06-01-01-06 залишено скаргу позивача без задоволення, а спірні податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 14.05.2025 №1021/Ж10/31-00-23-03-20, №1022/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1023/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1024/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1025/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1026/Ж10/31-00-07-04-01-25, №1027/Ж10/31-00-07-04-01-25 та №1028/Ж10/31-00-07-04-01-25 без змін.
Отже, у спірних правовідносинах застосовується місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
З позовом про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду 23.09.2025, тобто поза межами місячного строку.
З урахуванням положень статей 122,123 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно з частиною 6статті 161 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161,167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
З метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позову шляхом надання до суду:
- доказів доплати судового збору у сумі 54504,00 грн;
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Продовжити строк залишення без руху позовної заяви приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль", встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва