про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
14 жовтня 2025 року м. Житомир справа №240/18448/25
категорія 106020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 13.04.2022 по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому перерахунок грошового забезпечення з 13.04.2022 року по 31.12.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити йому перерахунок грошового забезпечення з 01.01.2023 по 19.05.2023 та грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду Житомирським окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Відтак, чинне процесуальне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Підставою для звернення позивача з даним позовом до суду стала виплата йому грошового забезпечення за період проходження військової служби з 13.04.2022 по 19.05.2023 в неналежному розмірі через визначення розмірів його посадового окладу та окладу за військовим званням без врахування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", в редакції чинній з 29.01.2020.
Таким чином, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.
Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п'ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками позовної давності.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Таким чином, шляхом внесенням до ст. 233 Кодексу законів про працю України вказаних змін, законодавець увів процесуальні строки для звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, дія частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX, яка діє з 19.07.2022) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:
"З моменту набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (19 липня 2022 року) положення статті 233 КЗпП України, у попередній редакції, втратили чинність, внаслідок чого було змінено правове регулювання відносин, які підпадають під дію статті 233 КЗпП України. Водночас, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"). З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023".
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі №460/21394/23, суд дійшов висновку, що у даній справі до вимог, які заявлені за період з 13.04.2022 по 18.07.2022 застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-ІХ, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Натомість, до позовних вимог, які заявлені за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України у редакції зі змінами, внесеними Законом №2352-ІХ.
Оскільки позивач продовжує проходити військову службу, а грошове забезпечення є щомісячною виплатою, та відповідно не відноситься до категорії виплат, які здійснюються при звільненні, то в розумінні правових норм статті 233 КЗпП спірні в цій частині правовідносини є трудовим спором щодо оплати праці, а тому регулюються саме частиною 1 статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними Законом №2352-ІХ), яка передбачає тримісячний строк на звернення до суду. При цьому, моментом початку відліку вказаного тримісячного строку є день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення до суду в частині позовних вимог, які стосуються виплати позивачу в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023, розпочався з місяця, наступного за місяцем, за який виплачувалось відповідне грошове забезпечення, оскільки саме при його отриманні позивач дізнався/мав реальну можливість дізнатися про розмір виплачених йому сум та відповідно й про порушення свого права на отримання грошового забезпечення в належному розмірі. Тобто, щодо позовних вимог про виплату в належному розмірі грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 31.07.2022 процесуальний строк на звернення до суду розпочався з 01.08.2022 та відповідно закінчився через три місяці, тобто 31.10.2022, щодо позовних вимог про виплату в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 строк розпочався з 01.09.2022 та відповідно закінчитися 30.11.2022, і так далі. Натомість щодо позовних вимог про виплату в належному розмірі грошового забезпечення за період з 01.05.2023 по 19.05.2023 процесуальний строк на звернення до суду розпочався з 01.06.2023 та відповідно закінчився через три місяці, тобто 31.08.2023.
Оскільки з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 16.07.2025, суд приходить до висновку, що він пропустив тримісячний процесуальний строк на звернення до суду, передбачений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, щодо позовних вимог, які стосуються виплати в належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 19.05.2023.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На виконання вказаних вимог, разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду клопотання, в якому просив поновити йому пропущений процесуальний строк на звернення до суду. На обгрунтування поданого клопотання зазначив, що починаючи з 13.04.2022 по даний час він проходить військову службу по мобілізації та бере безпосередню участь в бойових діях та у здійсненні заходів необхідних для забезпечення оборони України.
Розглянувши вказане клопотання та надавши оцінку обставинам, які слугували підставою пропуску позивачем процесуального строку на звернення до суду, суд дійшов висновку, що причин пропуску позивачем такого строку є поважними.
Відтак, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений процесуальний строк на звернення до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Вирішуючи питання про розгляд справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження, зважаючи на умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або у спрощеному позовному провадженні, визначені в статтях 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи категорію та складність даної справи, обраний позивачем спосіб захисту та значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання, в якому просив витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про нарахування та виплату йому в період з 13.04.2022 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, із зазначенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при нарахуванні та виплаті відповідних виплат.
Розглянувши вищезазначене клопотання та наявні у матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
При цьому, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 2 статті 73 КАС України).
Відповідно до частини 4 статті 73 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відтак, для розгляду справи значення мають лише ті докази, які стосуються предмета доказування.
Враховуючи предмет спірних правовідносин, суд вважає, що з метою всебічного і повного з'ясування всіх істотних обставин справи, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення, необхідно витребувати у відповідача докази, вказані в поданому позивачем клопотанні.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відзив на позовну заяву (відзив) повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Клопотання про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- інформацію про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який був застосований при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 в період з 13.04.2022 по 19.05.2023;
- довідку про розмір виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення з 13.04.2022 по 19.05.2023, із помісячним відображенням нарахованих сум та відокремленням складових;
- довідку про розмір виплачених ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, із відображенням нарахованих сум та місяця у якому була здійснена виплата.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виконати вимоги даної ухвали та надати витребувану судом інформацію в строк, встановлений для подачі відзиву на позовну заяву.
Попередити ІНФОРМАЦІЯ_2 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя І.Е.Черняхович