про залишення позовної заяви без руху
14 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/23595/25
категорія 109020000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Андрушівської міської ради Житомирської області про скасування рішення,
установив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просить скасувати рішення Андрушівської міської ради Житомирської області №55 від 23 квітня 2021 року в частині встановлення терміну оренди та розміру орендної плати.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
У мотивувальній частині позовної заяви позивач указує, що ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 червня 2025 року у справі №272/52/22 було скасовано заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2022 року по цивільній справі №272/52/22 за позовом Андрушівської міської ради до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки плошею 0,0692 га. за адресою; Житомирська обл., м. Андрушівка. вулиця Корольова. будинок 10-1, кадастровий номер 1820310100:01:009:0094, для розмішення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств терміном на 6 років між Андрушівською міською радою та відповідачем в редакції, викладеній в зазначеному рішенні суду. Відповідно, зазначений вище договір за рішенням не є укладеним. Разом з тим, подачі зазначеному вище позову у цивільній справі № 272/52/22 передувало рішення Андрушівської міської ради №55 від 23 квітня 2021 року.
При цьому, оцінюючи указані обставини, позов не містить інформації про те, за захистом якого права позивач звернувся до суду, ураховуючи що предметом оскарження визначено рішення щодо встановлення терміну оренди та розміру орендної плати, договір оренди на підставі якого уважається не укладеним.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити мотивувальну частину позову, в якій навести обґрунтовані підстави для оскарження спірного, на думку позивача, рішення, а саме яким чином таке порушує права позивача та які саме права, з метою захисту чи відновлення подано відповідний позов.
Приписи частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у відповідній редакції (далі - Закон).
Усупереч зазначеному, позивач не надав документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону визначено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2022 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання позову складає 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).
Частинами 1 та 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вище викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання нової (уточненої) позовної заяви із викладенням обґрунтування згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України у 2-х примірниках та оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн на такі реквізити: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис