Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2025 року Справа№200/6192/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Галатіної О.О. розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.06.2025 року за № 124050005752 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 08.04.1991 по 02.09.1996 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області вдруге розглянути мою заяву від 04.06.2025 року про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії, і зарахувати до страхового стажу період роботи з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 07 червня 1983 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона звернулась із заявою про призначення пенсії за віком згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винесено рішення про відмову у призначенні пенсії Позивачу. Поряд із цим, до страхового стажу не зараховано певні періоди роботи Позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відкрито провадження в адміністративній справі № 200/6192/25.
Витребувано від Відповідачів:
- матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- докази, які стали підставою для допущення спірної бездіяльності, вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду відзиву на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
Відповідачем - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду було надано відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зокрема, зазначивши, що на час звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досягла 62 роки 05 місяців 14 днів. Згідно з документами, доданих до заяви про призначення пенсії, страховий стаж Позивача становить 19 років 03 місяці 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно статті 26 Закону № 1058. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи з 08.04.1991 по 02.09.1996, оскільки відсутня підстава звільнення, що є порушенням Інструкцій.
Від ГУ ПФУ в Донецькій області до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого зазначено, що ОСОБА_1 звернулась із заявою від 04.06.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідно до вищезазначеного Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області, який опрацьовував заяву за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №124050005752 від 12.06.2025 року. Будь-яких рішень про відмову в незарахуванні до стажу певних періодів роботи гр. ОСОБА_1 Головним управлінням в Донецькій області не приймалося. На підставі вищевикладеного, вважає, що відсутні будь-які підстави зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення їй пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу: періоду роботи з 08.04.1991 по 02.09.1996. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), звернулась із заявою від 04.06.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Постанови № 25-1 за принципом екстериторіальності документи позивача розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №124050005752 від 12.06.2025 року про відмову в призначенні пенсії за віком.
Відповідно до вищезазначеного рішення зазнчано, що вік заявника - 62 роки 5 місяців 14 днів.
Страховий стаж складає 19 років 3 місяців 12 дні.
Результати розгляду документів доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди:
- робота в колгоспі з 01.02.1983 по 22.05.1983, оскільки не не надано довідку про фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві;
- з 08.04.1991 по 02.09.1995, оскільки відсутня підстава звільнення;
- з 01.02.2001 по 16.11.2001, оскільки відсутня інформація про сплату внесків у реєстрі застрахованих осіб.
Згідно трудової книжки сер. НОМЕР_1 від 07.06.1983 року (в частині спірного періоду) Позивач працювала:
- з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року керівником танцювального гуртка (запис 14-15).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення».
Як передбачено Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами частини 2 статті 4 КАС Україниїх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як вже встановлено судом, відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача спірний період роботи з 08.04.1991 по 02.09.1996, оскільки відсутня підстава звільнення, що є порушенням Інструкцій.
Як вже встановлено судом та про що зазначено ивише, згідно трудової книжки сер. НОМЕР_1 від 07.06.1983 року (в частині спірного періоду) Позивач працювала:
з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року керівником танцювального гуртка (запис 14-15).
Суд зазначає, що УПФ не враховані положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Суд звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 30 листопада 2018 року у справі №235/4179/17.
Крім того, на переконання суду, відповідач, у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, зокрема, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Однак, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач як суб'єкт владних повноважень скористався таким правом.
У даному випадку позивач не може бути позбавлений права на пенсійне забезпечення через те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не отримало (не витребувало) та не перевірило підтверджуючі документи про страховий стаж позивача. Відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача.
Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду заяви позивача та передчасні висновки про недостатність у позивача страхового стажу для призначення йому пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи та досягнення віку, що дає право на пенсію, а не дотримання усіх формальних вимог при оформленні підтверджуючих документів.
За даних обставин відповідач фактично переклав відповідальність за належне оформлення документів на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження страхового стажу позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач неправомірно не зараховано позивачу до її загального страхового стажу періоду роботи з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року.
Незарахування спірних періодів стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України у справі від 29 червня 2010 року № 1-25/2010 зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачити юридичні наслідки своєї поведінки.
Відтак, суд висновує, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення від 12.06.2025 року за № 124050005752.
З огляду на зазначене, рішення від 12.06.2025 року за № 124050005752 про відмову в призначенні пенсії Позивачу прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області без дотримання положень статті 2 КАС України та статті 46 Конституції України, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищезазначене та те, що розгляд заяви Позивача про призначення пенсії за віком здійснювався саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд з урахуванням положень частини 2 статті 9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заву від 04.06.2025 року про призначення ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період роботи з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 07 червня 1983 року.
Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Відповідно позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати від 12.06.2025 року за № 124050005752 про відмову ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заву від 04.06.2025 року про призначення ОСОБА_1 , пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу період роботи з 08.04.1991 року по 02.09.1996 року відповідно до трудової книжки сер. НОМЕР_1 від 07 червня 1983 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Суддя О.О. Галатіна