Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 жовтня 2025 року Справа№200/6633/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Молчанової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
28.08.2025 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов адвоката Молчанової Наталії Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № №056650009392 від 11.07.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового страхового періоди навчання за фахом: з 15.03.2004 по 23.03.2004 згідно довідки ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11-294/11; з 01.06.2007 по 06.06.2007 згідно довідок ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11- 294/12, та №01/11-294/17; з 26.08.2020 по 05.09.2020 згідно довідки ДП “Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №244, №248 та №249;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію ОСОБА_1 за заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 21.01.2024, з урахуванням висновків суду, а також з застосуванням положень ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу - 25 років. Позивач вказав, що в судовому порядку оскаржив рішення про відмову у призначенні пенсії, проте на виконання судового рішення відповідач не зарахував до пільгового стажу інші періоди, зокрема періоди навчання за фахом оскільки відсутня інформація про спуски у шахти. Позивач зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, яка містить усі необхідні записи за спірні періоди.
Також позивач вказав, що відповідачем не враховано, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що рішення суду виконане в повному обсязі та до пільгового стажу зараховано періоди навчання за професією, однак, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж на підземних роботах - 25 років або робіт провідних професій - 20 років, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання призначити пенсію вказав, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідача докази по справі.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна копія в матеріалах справи паспорту серії НОМЕР_1 виданим Красноармійським МВ ГУМВС України в Донецькій області від 09.10.2008.
21.02.2024 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивача, за екстериторіальністю, розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та відмовлено у призначенні пенсії.
Позивач оскаржив відмову у призначенні пенсії в судовому порядку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.01.2025 визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 29.02.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.02.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах та зарахувати при повторному розгляді вказаної заяви до його спеціального (пільгового) стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди навчання за професією: з 01.09.2005 по 05.09.2005 року (5 днів); з 01.10.2005 по 08.10.2005 року (8 днів); з 01.02.2006 по 14.02.2006 року (14 днів); з 01.05.2006 по 03.05.2006 року (3 дні); з 01.06.2006 по 10.06.2006 року (10 днів); з 01.09.2006 по 06.09.2006 року (6 днів); з 01.10.2006 по 07.10.2006 року (7 днів); з 01.01.2007 по 03.01.2007 року (3 дні); з 01.02.2007 по 10.02.2007 року (10 днів); з 01.05.2007 по 13.05.2007 року (13 днів); з 01.12.2007 по 15.12.2007 року (15 днів); з 01.01.2008 по 11.01.2008 року (11 днів); з 01.02.2008 по 16.03.2008 року (1 місяць 16 днів); з 01.04.2008 по 02.04.2008 року (2 дні); з 01.01.2012 по 15.01.2012 року (15 днів); з 01.05.2012 по 09.05.2012 року (9 днів); з 01.08.2012 по 06.08.2012 року (6 днів); з 01.09.2012 по 02.09.2012 року (2 дні); з 01.01.2013 по 08.01.2013 року (8 днів); з 01.02.2013 по 07.02.2013 року (7 днів); з 01.09.2013 по 07.09.2013 року (7 днів); з 01.02.2014 по 07.02.2014 року (7 днів); з 01.05.2014 по 06.05.2014 року (6 днів); з 01.06.2014 по 14.06.2014 року (14 днів), з урахуванням висновків суду по цій справі.
Рішення суду у справі №200/7572/24 набрало законної сили 30.04.2025 відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
На виконання судового рішення у справі відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії та рішенням №056650009392, зокрема від 11.07.2025 відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону, за відсутності необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років, або роботи провідних професій 20 років.
Так, згідно з вказаним вище рішенням, від 11.07.2025 на заміну рішення про відмову у призначенні пенсії №056650009392 від 12.05.2025, вік заявника 40 років; страховий стаж становить 25 років 4 місяці, з урахуванням додаткових років - 45 років 4 місяці; пільговий стаж становить 24 роки 11 місяців, з них: роботи підземні за постановою №202(25) - 17 років 9 місяців; роботи підземні провідні професії (20) - 2 роки 10 місяців; навчання за фахом - 4 роки 3 місяці.
Також зазначено, що до страхового стажу зараховані всі періоди.
При цьому, до пільгового стажу не зараховано: періоди навчання за фахом з 15.03.2004 по 23.03.2004; 01.08.2004; з 01.06.2007 по 06.06.2007; з 07.10.2008 по 08.10.2008; з 01.04.2009 по 07.04.2009; з 01.05.2009 по 03.05.2009; 01.07.2010; 01.04.2012; з 01.10.2013 по 03.10.2013; з 01.03.2014 по 03.03.2014; з 01.04.2014 по 02.04.2014; з 01.07.2014 по 02.07.2014; 01.11.2015; 01.01.2016; 01.10.2016; 01.02.2017; 01.03.2017; 01.04.2017; з 01.12.2019 по 10.12.2019; з 01.01.2020 по 04.01.2020; з 01.02.2020 по 03.02.2020; 01.03.2020; 01.05.2020; з 26.08.2020 по 05.09.2020; 01.03.2021; з 01.03.2022 по 02.03.2022; з 06.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.06.2022 по 04.06.2022 згідно довідок ДП «Мирноградвугілля» від 07.10.2022 №1-306, ДП «Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11-294/11 та №01/11- 291/12, ДП «Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №248 та №249, оскільки відсутня інформація про спуски у шахту.
Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд, зокрема:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового страхового періоди навчання за фахом:
з 15.03.2004 по 23.03.2004 згідно довідки ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11-294/11;
з 01.06.2007 по 06.06.2007 згідно довідок ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11- 294/12, та №01/11-294/17;
з 26.08.2020 по 05.09.2020 згідно довідки ДП “Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №244, №248 та №249;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію ОСОБА_1 за заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 21.01.2024, з урахуванням висновків суду, а також з застосуванням положень ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці».
Отже, позивачем визначено спірні періоди з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020.
Вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Пунктом 2 Розділу XV “Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Абз. 1 частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до Постанови № 202 та частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» робота за вказані періоди зараховуються до стажу, необхідного для отримання пенсії незалежно від віку.
За приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).
На підставі п.1, п.2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
При цьому, пунктами 20-22 Порядку № 637 визначено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Так, пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Стосовно позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу періоди навчання за фахом:
з 15.03.2004 по 23.03.2004 згідно довідки ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11-294/11;
з 01.06.2007 по 06.06.2007 згідно довідок ДП “Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11- 294/12, та №01/11-294/17;
з 26.08.2020 по 05.09.2020 згідно довідки ДП “Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №244, №248 та №249, суд зазначає наступне.
Так, згідно із записами копії трудової книжки серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працював, зокрема:
ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська»
- 15.03.2004 прийнятий робітником з ремонту гірничих виробок 3 розряду підземним, з повним робочим днем у шахті тимчасово (наказ №282/к від 15.03.2004, запис №7);
- 12.05.2004 переведений гірником з ремонту гірничих виробок підземним 4 розряду, з повним робочим днем у шахті (наказ №551к від 12.05.2004, запис №8);
- 07.10.2008 переведений учнем гірником очисного вибою підземним, з повним робочим днем у шахті, на період практики (наказ №164к від 07.10.2008, запис №9);
- 03.03.2015 переведений гірником машиністом підземним, з повним робочим днем у шахті (наказ №780/к від 03.03.2015, запис №10);
- 16.08.2020 звільнений за власним бажанням (наказ №1259к від 16.08.2020, запис №11).
ТОВ «Корум Шахтобуд»
- 26.08.2020 прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №318-к від 25.08.2020, запис №12);
- 19.10.2020 переведений учнем прохідника з повним робочим днем під землею, на період виробничої практики (наказ №437-1-к від 19.10.2020, запис №13);
- 19.12.2020 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею (наказ №582-к від 18.12.2020, запис №14);
- 08.07.2022 звільнений за власним бажанням (наказ №247-к від 07.07.2022, запис №15).
Згідно з розрахунком стажу до спірного рішення, спірні періоди з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020 зараховані до страхового стажу, до пільгового стажу не зараховані.
При цьому відповідачем не заперечується, що професії за якими виконував роботи позивач у спірні періоди, відносяться до професій, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач посилається на правомірність не зарахування вказаних періодів роботи, у зв'язку із відсутністю спусків у шахту.
Суд зазначає, що згідно з довідкою ДП «Краснолиманська» від 25.11.2022 №01/11-294/11 ОСОБА_1 у період з 15.03.2004 по 06.10.2008 виконував гірничі роботи за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний, що передбачена списком №1; у період з 07.10.2008 по 09.12.2008 виконував гірничі роботи за професією учень гірника очисного забою підземного, з оплатою згідно тарифної ставки підземного робочого, що передбачена списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а; у період з 10.12.2008 по 02.03.2015 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією гірник з ремонту гірничих виробок підземний, що передбачена списком №1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1.1а.
При цьому вказана вище довідка містить інформацію про попереднє навчання з ТБ - з оплатою згідно з тарифною ставкою підземного робочого - 9 днів з 15.03.2004, 2 днів з 07.10.2008. Спуски учнем: 2008 - 10-16, 11-20, 12-6.
Згідно з довідкою ДП «Краснолиманська» про відсутність на роботі №01/11- 294/17, міститься інформація, що ОСОБА_1 у спірний період, зокрема в червні 2007 року мав 6 днів учбової відпустки, інформація про відсутність на роботі у березні 2004 року відсутня.
Згідно з довідкою ДП «Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №248 ОСОБА_1 у період з 26.08.2020 по 18.12.2020 працював повний робочий день та виконував гірничі роботи з повним робочим днем в шахті за професією машиніст підземних установок, що передбачена Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 постанови КМУ №461 від 24.06.2016.
Вказана довідка містить інформацію про те, що суміщення професій не було, оплата праці здійснювалася за підземними тарифними ставками.
В довідці ДП «Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 №244 про спуски в підземні гірничі видобутки, міститься інформація щодо, зокрема серпня 2020 року: навчальний пункт (н/п) -5 днів, вересень 2020 року: навчальний пункт (н/п) -5 днів, спуск (сп) -17.
Отже, відповідач не зарахував спірні періоди з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020 у зв'язку з наявністю інформації про учбову відпустку та про попереднє навчання з ТБ.
Стосовно не зарахування періоду попереднього навчання з техніки безпеки та періодів навчання в учбовому пункті до пільгового стажу позивача, суд зазначає, що в уточнюючих довідках ДП «Краснолиманська» від 25.11.2022 та ДП «Корум Шахтспецбуд» від 18.10.2022 зазначено, що в дні навчання в учбовому пункті позивач виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом, також трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують роботу позивача в спірні періоди на посаді передбаченій Списком №1 впродовж повного робочого дня під землею.
Отже, записи трудової книжки в повній мірі підтверджують шкідливі умови праці та характер робіт позивача під час навчання в учбовому пункті та навчання з ТБ, тому ці періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1.
Отже, відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу деякі періоди роботи, отже стаж роботи позивача визначений відповідачем неправильно, то рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № №056650009392 від 11.07.2025, є необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію позивачеві на пільгових умовах за заявою про призначення пенсії від 21.01.2024, суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону № 1058-ІV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
При вирішені цього спору суд керується ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (не вчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у ч. 2 ст.19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України"
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень: - має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; - зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Таким чином, ураховуючи, що пенсійним органом не зараховані періоди роботи згідно із записами трудової книжки позивача та не здійснено обрахунок пільгового стажу з урахуванням спірних періодів, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 21.02.2024, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стосовно позовних вимог в частині призначення пенсії на пільгових умовах із застосуванням положень ст. 8 Закону України “Про престижність шахтарської праці», суд зазначає, що позивачеві не призначено пенсію, отже обрахунок розміру пенсії не здійснювався.
Таким чином, вказані вище позовні вимоги задоволенню не підлягають, як передчасні.
При цьому, суд зазначає, що ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень Закону № 345-VI є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, а тому вказана обставина є вирішальною.
Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27.08.2020 у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17, від 02.12.2021 у справі №280/281/17.
Як вже зазначено вище, в рішенні про відмову в призначенні пенсії (без урахування спірних періодів), пільговий стаж особи на підземних роботах за списком робіт і професій, що затверджуються постановою КМУ 202 (25) становить 17 років 9 місяців, підземні провідні професії (20) - 2 роки 10 місяців.
Таким чином, позивач відпрацював на підземних роботах у шахті за Списком № 1 понад 15 років, а отже пенсійний орган зобов'язаний керуватися положеннями чинного пенсійного законодавства та відповідно здійснити розрахунок розміру пенсії керуючись вимогами статті 28 Закону № 1058 та з урахуванням положень ст. 8 Закону № 345-VI.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судові витрати складаються з витрат на спрлату судового збору та витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з матеріалами справи позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Ураховуючи, що рішення про відмову у призначенні пенсії визнано протиправним і скасовано та зобов'язано відповідача вчинити певні дії, судовий збір у розмірі 968,96 грн, за одну позовну вимогу немайнового характеру, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Положеннями частини 2 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст.134 КАС України).
Частинами 4, 5, 6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 у справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Позивачем до суду надано:
- ордер серії АН №1542602 від 25.10.2024, що виданий на підставі договору №05/10/24 від 07.10.2024 про надання правової допомоги;
- договір №05/10/24 від 07.10.2024 про надання правової допомоги;
- розрахунок витрат на правничу допомогу по договору правничої допомоги №05/03/24 від 17.03.2024;
- акт наданих послуг по договору про надання правничої допомоги №05/03/24 від 17.03.2024.
Згідно з договором №05/10/24 від 07.10.2024 про надання правової допомоги, що укладений між адвокатським бюро «Молчанової Наталії», в особі керуючого бюро - адвоката Молчанової Наталії Володимирівни та клієнтом ОСОБА_1 , гонорар за правову допомогу, передбачену п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди Адвоката при наданні правової допомоги складає 3000 грн за годину роботи.
Разом з тим, суд зазначає, що адвокатом не подано до суду акт виконаних робіт по вказаному вище договору №05/10/24 від 07.10.2024.
Отже підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу наразі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 056650009392 від 11.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 21.02.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу періоди з 15.03.2004 по 23.03.2004, з 01.06.2007 по 06.06.2007, з 26.08.2020 по 05.09.2020, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Канатна, 83, ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв