15 жовтня 2025 рокуСправа №160/22937/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості з пенсійних виплат в розмірі 132 120,92 грн, яка утворилась на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/14066/21 та заборгованість в розмірі 28 000 грн, яка утворилась на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/7122/24.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з пенсійних виплат в розмірі 160 120,92 грн (сто шістдесят тисяч сто двадцять гривень 92 копійки).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання чинності рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду у справах № 200/14066/21, № 200/7122/24, був проведений перерахунок пенсії. Однак, залишок боргу по виплаті пенсії за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року по справі № 200/14066/21 складає 132 120,92 грн, а нарахована доплата за період з 01.04.2024 року по 31.05.2025 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 в розмірі 28000 грн позивачу не виплачено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яка доставлена до електронного кабінету відповідача - 13.08.2025 року.
Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року по справі № 200/14066/21 Відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нарахована заборгованість у розмірі 143 161,96 грн, яка часткова була виплачена, а саме: у липні 2023 року в сумі - 557,32 грн; у вересні 2023 року в сумі - 2093,00 грн; у жовтні 2023 року в сумі - 1303,00 грн; у листопаді 2023 року в сумі - 4,10 грн; у грудні 2023 року в сумі - 0,62 грн; у жовтні 2024 року в сумі - 2361,00 грн; у листопаді 2024 року в сумі - 2361,00 грн; у грудні 2024 року в сумі - 2361,00 грн.
Залишок боргу за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року по справі № 200/14066/21 складає 132 120,92 грн.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.11.2024 по справі № 200/7122/24 Відповідачем встановлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та нараховано доплату за період з 01.04.2024 року по 31.05.2025 року в розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч гривень).
Залишок боргу за рішеннями Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/14066/21 та по справі № 200/7122/24 складає 160 120,92 грн (сто шістдесят тисяч сто двадцять гривень 92 копійки (з розрахунку 132 120,92 грн. + 28000 грн).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.07.2025 року позивачку було повідомлено, що належні пенсійні кошти, нараховані за рішеннями суду від 30.11.2021 року у справі № 200/14066/21 та від 08.11.2024 у справі № 200/7122/24, будуть виплачені після виділення додаткових бюджетних призначень Пенсійному фонду України для виплати сум, нарахованих за рішеннями суду, в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили відповідно до Порядку 1165.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення нарахованих на виконання судових рішень Донецького окружного адміністративного суду, але не виплачених сум пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, згідно із ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу судів нижчих інстанцій, як то в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 686/23317/13-а, від 06 лютого 2019 року в справі № 816/2016/17, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України з заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Також, у разі незгоди з порядком виконання судового рішення позивачка також наділена правом звернення до суду першої інстанції в порядку статті 378 КАС України з заявою про зміну способу та порядку їх виконання.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справа № 160/6848/25.
Натомість звернення позивачка з адміністративним позовом про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сум пенсії, які були нарахована на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.11.2021 року по справі № 200/14066/21 та від 08.11.2024 року по справі № 2007122/24 належить до предмета їх виконання, фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили шляхом ухвалення нового судового рішення.
Суд звертає увагу на тому, що одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової (юридичної) визначеності. Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання правила res judicata, тобто принципу остаточності рішення, який полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатами її розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження стосовно того ж самого відповідача, якщо судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах, або ж нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні. Тобто, за вказаним принципом, жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового до виконання рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового судового рішення. Res judicata є способом запобігання повторному розгляду справи та несправедливому відношенню до інших учасників судового процесу.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 14, 243-246, 250, 262 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнати протиправними дії та стягнення нарахованих виплат - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев