15 жовтня 2025 рокуСправа № 160/29826/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, подана представником позивача - адвокатом Ратушною Русланою Павлівною, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 20.08.2024 № 46683-32713/С-01/8-0400/24, щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 у розмірі десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, які встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.07.2020 здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, які встановлені Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням раніше виплачених сум пенсії, та виплатити ОСОБА_1 розмір недоплаченої пенсії за період з 01.07.2020 до 30.06.2024 у сумі 131 365, 58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію, призначену з 06.03.2020 з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». З відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.05.2024 на запит представника позивача стало відомо, що пенсію позивачу було призначено у розмірі десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, однак починаючи з 01.07.2020 відповідач не здійснював перерахунок пенсії позивача у зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та розмір його пенсії не відповідав максимальному розміру. 16.07.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.07.2020 до 30.06.2024 та її виплату в максимальному розмірі, що відповідає десятьом прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність. Листом № 46683-32713/С-01/8-0400/24 від 20.08.2024 відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії.
Ухвалою від 12.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
25.11.2024 постановлено ухвалу про виправлення описки в ухвалі від 12.11.2024.
05.12.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 06.03.2020 отримує пенсію незалежно від віку, обчислену відповідно до пункту 3 статті 114 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. При первинному призначенні пенсії позивачу розраховано розмір пенсії 16902,66 грн та обмежено її максимальним розміром у сумі 16380,00 грн (що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) відповідно до статті 27 Закону № 1058-IV. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1638,00 грн, з 01 липня - 1712,00 грн, з 01 грудня - 1769,00 грн. З урахуванням підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсійної виплати позивача з 01.07.2020 не перевищував максимальний розмір, тому становив 16902,66 грн (фактично нараховану суму пенсії). У подальшому розмір пенсії позивача також не перевищував десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та становив з 01.07.2021 - 16902,66 грн, з 01.03.2022 - 17037,66 грн, з 01.03.2023 - 17137,66 грн, з 01.03.2024 - 17406,26 грн, тобто пенсія виплачувалася у фактично нарахованому розмірі з урахуванням надбавок та доплат. Законодавством не передбачено здійснення виплати пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів на одну особу з розрахунку за місяць для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік, у разі, якщо розмір пенсії особи не досягає такого максимального розміру.
Станом на час розгляду справи інші заяви по суті справи до суду не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію з 06.03.2020, обчислену відповідно до пункту 3 статті 114 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010308-8/102159 від 16.05.2024 на запит представника позивача було надано копії матеріалів з пенсійної справи позивача, відповідно до яких розмір пенсії позивача становив: з 06.03.2020 - 16380,00 грн (розмір пенсії з надбавками в сумі 16902,66 грн обмежено максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з 01.07.2021 - 16902,66 грн, з 01.03.2022 - 17037,66 грн, з 01.03.2023 - 17137,66 грн, з 01.03.2024 - 17406,26 грн.
16.07.2024 засобами поштового зв'язку до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надіслано заяву позивача про перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність, у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 46683-32713/С-01/8-0400/24 від 20.08.2024 на звернення позивача вх. № 32713/С-0400-24 від 23.07.2024 повідомлено розмір його пенсійних виплат, визначених під час призначення та перерахунків пенсії, складові пенсії, страховий та пільговий стаж, коефіцієнт страхового стажу, роз'яснено можливість ознайомлення з інформацією в електронній пенсійній справі позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до ст. 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Згідно зі ст. 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Під час призначення пенсії ОСОБА_1 з 06.03.2020 її розмір відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було встановлено в сумі 16380,00 грн, яка не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2020 (1638 грн). У подальшому, починаючи з 01.07.2020 пенсія нараховувалася та виплачувалася позивачу у фактичному розмірі, з урахуванням надбавок та доплат, оскільки не перевищувала максимальний розмір. Складові пенсійної виплати позивача не є спірними.
Рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 від 09.06.2020 та про перерахунок його пенсії містять інформацію про обчислення розміру його пенсії з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - у розмірі 80% середньої заробітної плати. Розмір пенсії ОСОБА_1 є більшим за три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Судом не встановлено протиправності у діях відповідача щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, починаючи з 01.07.2020 та порушення прав позивача в межах спірних правовідносин. Підстави для нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.07.2020 у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відсутні.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягаю задоволенню.
Позивач за подання позовної заяви до суду сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 12 від 04.11.2024.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позову розподіл понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збуру відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 15.10.2025.
Суддя В.В. Рянська